Вирок у справі Майдану: захист потерпілих готує апеляційну скаргу

Фото – mi100.info

Суд, ухвалюючи вирок у справі Майдану, не врахував ключових доказів, тому сторона обвинувачення й захист потерпілих готуватимуть апеляційну скаргу.

Про це Громадському радіо розповів адвокат родин Небесної сотні Віталій Титич.

"З того, що ми почули, вже є очевидними серйозні проблеми для нас, для нашої сторони, сторони потерпілих, для сторони обвинувачення (у нас з обвинуваченням були приблизно однакові позиції). Суд, на нашу думку, не врахував важливі ключові докази, навіть законодавство. Мається на увазі рішення ЄСПЛ у справах Майдану, яке є обов’язковим для застосування національними судами. Відповідно, ми маємо ті результати, які маємо, і готуємося до оскарження", – сказав адвокат.

Водночас він наголосив на важливості справи Майдану і вироку в ній.

"Прокуратура через участь виконавців фактично доводила факт вчинення терористичного акту стосовно учасників Майдану, доводила, що цей теракт був організований вищим керівництвом держави, включно із силовим блоком, на замовлення іншої держави – Російської Федерації. У цих обставинах цей вирок завдає нам серйозного удару, і ми будемо щось робити з цим", – додав співрозмовник Громадського радіо.

Він пояснив, що ще до вивчення повного тексту вироку сторона захисту оскаржуватиме те, що суд не вбачає порушення обвинуваченими за 258 статті ККУ (вчинення терористичного акту). Саме це було ключовим пунктом у фабулі справі, який доводили й сторона обвинувачення, й сторона захисту потерпілих, додав Титич.

"Це, очевидно, буде в тілі апеляційної скарги, як найважливіше. Повторюю, це навіть не питання наших потерпілих, а питання взагалі України, правової визначеності в тому хаосі, який зараз точиться і в Україні, і навколо неї", – зазначив захисник.

Як повідомляв ІМІ, Святошинський районний суд Києва 18 жовтня оголосив вироки п’ятьом бійцям спецроти київського полку міліції особливого призначення “Беркут” у справі про розстріли протестувальників під час Революції гідності 20 лютого 2014 року.

Згідно з вироком, винними в масових убивствах беззбройних громадян, учасників акцій протесту, визнали колишнього заступника командира київського спецпідрозділу “Беркут” Олега Янішевського (довічне ув'язнення, а також позбавили спеціального звання “підполковник міліції”). 

Вироки ухвалили ще чотирьом беркутівцям – Павлу Аброськіну та Сергію Зінченку (їм присудили по 15 років позбавлення волі із забороною обіймати посади, повʼязані з веденням правоохоронної діяльності. Також позбавили спеціального звання “сержант міліції”). Олександра Маринченка визнали винним у перевищенні службових повноважень. Суд позбавив волі строком на п'ять років, заборонивши на два роки вести правоохоронну діяльність. Сергія Тамтуру виправдано за всіма статтями обвинувачення.

Також Олега Янішевського визнали винним у вбивстві та тілесних ушкодженнях з необережності. Однак суд звільнив його від покарання за цією статтею у звʼязку із закінченням строків давності.

За низкою статей Аброськіна та Маринченка виправдали. 

Усіх п’ятьох обвинувачених у 2019 році обміняли на українських полонених. У лютому 2020 року Маринченко і Тамтура повернулися до Києва, а решта беркутівців продовжують переховуватися. У жовтні 2020 року Янішевського, Зінченка та Аброськіна суд оголосив у міжнародний розшук. Цих трьох ув’язнили заочно.

Судовий розгляд тривав майже шість років: із травня 2016 до листопада 2022 року. Відтоді майже рік суд присяжних перебував у нарадчій кімнаті.

За шість років провели 320 судових засідань, дослідили 48 епізодів убивств та 80 епізодів замахів на вбивства. Суд допитав 245 людей, зокрема потерпілих, свідків серед правоохоронців та протестувальників, експертів, обвинувачених тощо.

20 лютого 2014 року в Києві тривало протистояння активістів та силовиків. Під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, ще майже сотня – дістали поранення.