Напередодні 12-ї річниці зникнення Георгія Гонгадзе ІМІ попросив прокоментувати ситуацію із розслідуванням справи Гонгадзе на сьогодні та її вплив на розвиток українського суспільства представника Мирослави Гонгадзе у суді, адвоката Валентину Теличенко. 
 
– Як людина я розумію, – не можна 12 років поспіль увесь час обговорювати справу Гонгадзе. В Україні є дійсно багато інших проблем. Але якщо говорити, чи розслідується справа Гонгадзе, то тут можна критикувати до нескінченності. Наприклад: передано до Печерського суду справу з обвинуваченням Пукача. Розслідував її підрозділ ГПУ, підпорядкований Ренату Равелійовичу Кузьміну, саме він і підписав обвинувальний висновок. Серед свідків не заявлено жодного, хто може говорити про мотиви і про замовників. Державне обвинувачення заявило дуже скупий список свідків. Настільки скупий, що не дозволяє не лише встановити мотиви убивства та вийти на замовників, але навіть довести всі обставини злочину. 
 

– В самому тексті обвинувального висновку тим не менше є посилання і на записи Мельниченка, і на покази Леоніда Кучми, Віктора Медведчука, Вячеслава Піховшека, і ще багатьох інших. Минулого засідання я заявила перше клопотання про допит додаткових свідків. Суд ще не вирішив цього клопотання. Після першого клопотання будуть інші – перелік додаткових свідків, яких я вважаю за потрібне допитати, чималий. У ньому, звичайно ж є й теперішні впливові особи. Але зовсім не впевнена, що суд позитивно відреагує на мої клопотання. Сигнал про небажання встановлювати замовників, надісланий через закриття справи проти Леоніда Кучми, був чітким, і навряд чи суд його проігнорує.
 

– Майже рік тому цей же суд повернув до Головного слідчого управління ГПУ матеріали, якими державне обвинувачення обґрунтовувало, що саме Юрій Кравченко був одним із замовників убивства Георгія Гонгадзе. В порушення закону ці матеріали залишаються без руху в слідчому управлінні. Зрозуміло, що таким чином не стільки покійного Міністра МВС приховують від відповідальності, скільки замовників, які живі та при владі. 
 

– Дуже красномовним було і скасування постанови про порушення кримінальної справи проти Кучми після того, як досудове слідство в цій справі вже було закінчене. Незаконність такого скасування очевидна. Це не те що незаконно, це з точки здорового ґлузду не пояснюється. Слідство закінчилося, постанови про закриття кримінальної справи у зв’язку з відсутністю складу злочину чи за іншою реабілітуючою підставою не було, натомість було в судовому порядку скасування постанову про порушення кримінальної справи. 
 

– Влада сподівається, що Пукач буде останньою ланкою покараних за вбивство, а невстановлення замовників дозволить і надалі спекулювати трагедією та використовувати її для шантажу тих, хто залишається при владі. 
 
 

– Ще кілька років тому найяскравішою ілюстрацією проблем правосуддя в Україні була справа Гонгадзе, але тепер є багато інших справ, які також свідчать про панування владної верхівки над системою правосуддя та правоохоронних органів. Справа Гонгадзе, хоч і менше на слуху через те, але вона разом зі справами проти політиків-опозиціонерів є індикатором демократії в Україні. В тому числі в переговорах про перспективи євроінтеграції нашої держави. 

ІМІ
  
Читай також: «Журналіста вбивають за те, що його слова хтось слухає»….