У Києві відбувається конференція "Журналістська освіта в Україні"

У Києві відбувається конференція «Журналістська освіта в Україні», на котрій презентовано рейтинг факультетів журналістики в Україні. Організатором є ГО «Детектор медіа». Основні доповідачі, за інформацією ФБ-сторінки конференції, висловилися таким чином: 

Діана Дуцик, виконавчий директор ГО «Детектор медіа»: «Ми сподіваємось що дослідження стане поштовхом змін. Ми вважаємо, що Україна підійшла до тієї межі, коли не можна зберігати статус-кво у журналістській освіті. По-перше, кількість вишів зростає, а якісь освіти падає, що підтверджують соціологічні опитування. По-друге, журналістські освітні заклади повинні задавати тренди на ринку, а не постійно їх наздоганяти».

Альжбета Хмеляржова, політичний радник Посольства Чеської Республіки в Україні, котре підтримало проект: «Ми знали, що буде багато критики, але зробили це навмисно. Щоб дати поштовх цій радянській зашкарублій системі. Я їхала на конференцію у машині від Uber, у якому є рейтинг водіїв. І той, який має п’ять зірок, він краще за того, який має одну. Хіба студенти не повинні знати рейтинг вишів, щоб розуміти, який з них краще? Така опція обов’язково має бути, адже від цього залежить їхнє майбутнє».

Андрій Куликов, Громадське радіо: «Я поганий викладач. Тому що читаю студентам два роки, а коли уявляю, що треба ще рік – просто жахаюсь. Не розумію, що студентам читають ще рік! Мені здається, що цей час, якщо його присвятити практичним зяняттям, дасть журналістові набагато більше. Не для медіагалузі готуємо журналістів, а для аудиторії, яка зумовлює існування цієї галузі».

Олег Шаров, директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки України: «Міносвіти стурбоване ситуацією з системою журносвіти. У нас немає впевненості, що якісну освіту можуть отримати всі студенти».

Світлана Єременко, директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика: «Рівень журналістів катастрофічно падає. В останні роки до цього додалась хвороба неперевіреної інформації з соцмереж. Коли побачила у журналістському матеріалі "як підтверджують соцмережі" – була в шоці. Також ми спостерігаємо ланцюжки дайджестів. Коли інформація на сайтах є четвертим, п’ятим передруком. Тобто журналісти не шукають джерел! Журналісти також часто не розуміють значення іноземних мов. Це свідчить про те, що вони мало читають. Напевне, одна з причин низької освіти – це відсутність мотивації і розуміння у студентів місця та відповідальності журналістів у суспільстві».

Ігор Балинський, керівник Магістерської програми з журналістики УКУ: «Ми хочемо, щоб за два роки навчання студенти отримали цінності, знання і навики. Цінності – це питання спротиву порушенням стандартів та етики. Питання журналістської освіти – це питання балансування академічних дисциплін та практичних, майстер-класів тощо. Якщо знайшли цей баланс – випускник повинен знайти роботу. Крім того, мірилом будь-якого навчального закладу є портфоліо випускника. І важливо, щоб це портфоліо було не на студентських чи університетських сайтах, а на "дорослих ЗМІ"».

Тетяна Лебедєва, почесна голова Незалежної Асоціації Телерадіомовників (НАМ), звертається до керівництва вишів: «Треба вміти оцінити себе об'єктивно. Слід відповідати, чи все ми зробили для того, щоб рівень наших випускників був найвищим. Крім того, необхідно дізнаватись, чому той чи інший виш отримав гарну оцінку і що ми можемо зробити краще».

Еміне Джеппар, перша заступниця Міністра інформполітики: «В умовах інформаційної війни журналісти – це ті ж бійці. І на них лежить велика відповідальність за те, як і що буде ними сказано».

Зі спеціальним звітом «Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні» можна ознайомитися тут. 

ІМІ, на основі матеріалів "Детектор медіа"