У Кенії можуть засудити Meta через пости, пов'язані з насильством в Ефіопії

Кенійський суд постановив, що існують підстави для провадження проти Meta, материнської компанії Facebook, у звʼязку з її ймовірною роллю в поширенні контенту, який призвів до етнічного насильства в сусідній країні – Ефіопії. Про це повідомив позивач у справі, пише Reuters.

Позов подано через імовірне поширення мови ненависті на платформі під час громадянської війни в Тиграї (північний регіон Ефіопії) у 2020–2022 роках. Це провадження може мати наслідки для співпраці Meta з модераторами контенту в усьому світі. Компанія стверджує, що місцеві суди територій, де вона не зареєстрована, не мають повноважень розглядати позови проти неї.

Вищий суд Кенії відхилив цей аргумент у своєму рішенні від 3 квітня, заявив Інститут Катіба, який є позивачем у справі разом із двома ефіопськими дослідниками.

“Суд не ухилився від розвʼязання глобально важливого питання, визнавши, що проблеми місцевого масштабу мають розглядатися безпосередньо в наших судах”, – сказала виконавча директорка інституту Нора Мбаґаті. У Meta наразі не відреагували на звернення по коментар.

Позивачі стверджують, що системи рекомендацій Facebook просували на території Ефіопії дописи з насильницьким контентом під час війни в Тиграї. Позивач Абргам Меареґ стверджує, що його батька, Меареґа Амаре, вбили у 2021 році після погроз у Facebook. Фіссега Текле, дослідник Amnesty International, заявляє, що став жертвою онлайн-цькування через свою правозахисну діяльність в Ефіопії.

Від Meta вимагають створити фонд для відшкодувань жертвам ненависті й насильства та змінити алгоритм Facebook, щоб припинити поширення мови ненависті.

Раніше в Meta заявляли, що інвестують багато коштів у модерацію контенту й видалили ненависницький контент із платформи. Ця справа є третім провадженням проти Meta в Кенії, де компанія також стикається з позовами від модераторів контенту, яких найняв місцевий підрядник; модератори стверджують, що були змушені працювати в неналежних умовах і що їх було звільнено за спроби організувати профспілку.

У Meta відповіли, що вимагають від партнерів забезпечення умов праці, відповідних стандартам галузі.

Компанія, яка інвестувала мільярди й найняла тисячі модераторів контенту в усьому світі для контролю за чутливим контентом, у січні скасувала свою програму фактчекінгу в США. Також компанія заявила, що більше не буде проактивно перевіряти контент на наявність мови ненависті й інших порушень, а переглядатиме такі пости лише після отримання скарг від користувачів.

Як повідомляв ІМІ, підрядник, якого найняла материнська компанія Facebook, Meta, ігнорував загрози модераторам контенту з боку ефіопських повстанців, роздратованих їхньою роботою. 2023 року 185 модераторів позивалися проти Meta і двох її підрядників, заявивши, що їх було звільнено із Sama – кенійської компанії, яка модерує контент у Facebook, – через спробу створити профспілку. Вони також стверджували, що згодом, коли Facebook змінила підрядника, їх було внесено до чорного списку, що завадило їм отримати аналогічну роботу в іншій компанії – Majorel.

У серпні 2023 року колишні працівники аутсорсингової компанії Sama в Кенії зазначили, що взаємодія з дописами в соцмережі Meta про насильство їх травмувала. Гендиректорка Sama Венді Ґонзалез заявила, що її фірма більше не братиметься за роботу, пов’язану з модерацією шкідливого контенту.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян