У Білорусі пара після розриву стосунків не могла поділити золоту та срібну кнопки YouTube-каналу

Фото – computerhoy.com

У Білорусі пара після розриву стосунків не могла поділити золоту та срібну кнопки YouTube-каналу, а також техніку для створення контенту.

Про це пише білоруське видання "Наша Ніва" з посиланням на матеріали суду.

У серпні 2017-го молоді люди (щоб було зручніше, назвемо їх умовно Ольга та Максим) вирішили жити разом у квартирі вітчима Максима. 2018 року Ольга створила YouTube-канал. Для того щоб робити якісний контент, пара придбала в Європі ноутбук, камеру та пристрої до неї.

Канал мав популярність, тому спочатку відеохостинг нагородив Ольгу срібною кнопкою (дається за 100 тисяч підписників), а потім і золотою (за 1 мільйон підписників).

У листопаді 2020 року пара вирішила розійтися. Ольга поїхала до іншого міста. Але ноутбук, камера та інше обладнання, а головне, заслужені нагороди – золота та срібна кнопки YouTube – залишились у квартирі вітчима Максима. Щоб повернути все це, жінка звернулася до суду. Вона стверджувала, що весь цей час колишній коханий незаконно утримує її майно. Він також залишив документи (чеки, гарантійні талони).

Кейс розглядав минулої осені суд Центрального району Мінська.

Максим із претензіями не погодився: він стверджував, що сам купував техніку. Чоловік уточнив, що виступав співавтором відео на каналі Ольги. Також заявив, що він є режисером-постановником спірних відеороликів і нібито здійснював добирання одягу для колишньої дівчини як ведучої. Максим вважав, що має таке саме, як і вона, право на винагороду від відеохостингу.

Чоловік наголосив, що на момент купівлі техніки в Ольги не було на неї грошей. І спірний ноутбук він сплатив зі свого картрахунку. Але суд став на бік жінки. По-перше, у всіх документах на техніку було її ім'я (у процесі розгляду справи Ольга сказала, що повернула Максиму всі гроші). По-друге, саме вона декларувала все під час ввезення до Білорусі, а також отримувала TaxFree (суд врахував, що згідно з правилами TaxFree сплачують лише покупцю). По-третє, згідно з правилами YouTube нагороди отримує той, на чиє ім'я зареєстровано канал.

Чоловік пізніше сказав, що ноутбук нібито його батько вивіз до Німеччини, а сумку для камери та фільтри сам їй продав на Куфарі.

Суд урахував той факт, що саме Ольга сплатила митні збори за ввезення на територію Республіки Білорусь срібної та золотої кнопки YouTube, а також факт отримання їх після митного оформлення. Жінка підтвердила, що вона зареєстрована як індивідуальний підприємець і сплачувала податки від діяльності, пов'язаної з використанням каналу.

Докази про те, що доступ до каналу мали обоє, а також те, що Максим надав Ользі допомогу в реєстрації каналу, не вважали доказом того, що власником каналу є саме він.

У результаті суд ухвалив: Максим має повернути все спірне майно, а також документи на нього. З нього стягнули сплачене під час подання позову державне мито в розмірі 317,98 рубля, витрати на оплату послуг перекладача у вигляді 427 рублів і навіть витрати Ольги з допомоги представника у вигляді 1 700 рублів.

Максим спробував оскаржити це рішення в Мінському міському суді, але судова колегія залишила рішення суду Центрального району Мінська без змін. Тільки Максиму необхідно було сплатити ще на 700 рублів більше, тому що він програв – на нього лягли витрати колишньої партнерки щодо оплати допомоги представника в суді апеляційної інстанції.