Сюжет "ТСН. Тижня" про секретарок політиків є сексистським - висновок КЖЕ

Фото - скриншот з відео ТСН

Комісія з журналістської етики оприлюднила експертний висновок щодо сюжету “ТСН. Тиждень” “День секретарів: помічниці впливових політиків поділились невідомими фактами життя своїх шефів”, у якому його визнано сексистським. Про це повідомляється на сайті КЖЕ.

“У випуску “ТСН. Тиждень” за 30 квітня 2017 року мав місце телевізійний сюжет під назвою “День секретарів: помічниці впливових політиків поділились невідомими фактами життя свої шефів”. Комісія з журналістської етики, з власної ініціативи та в межах своєї компетенції, прийняла рішення про звернення за експертним висновком з приводу даного сюжету до доцентки кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, гендерної експертки Української гельсінської спілки з прав людини Тамари Марценюк на предмет дослідження питань рівності, дискримінації та сексизму у медіа”, - йдеться в повідомленні.

Як зазначає у висновку Тамара Марценюк, новинний сюжет ТСН доцільно вважати сексистським, адже у ньому представлено стереотипні ролі жінок і чоловіків у політиці. “Приклади ейджизму стосуються вказування віку саме жінок, наприклад, “Аня, 27 років”, “дуже молода помічниця. Як ви її обирали? 90*60*90?”. Журналістка запитує про вік, сімейний стан та інші речі, які не мають стосунок до професійних якостей працівниці”, - зазначає експертка.

Експертка зазначає, що подібні сюжети лише поглиблюють гендерну сегрегацію на ринку праці загалом і в політиці зокрема, де є проблема так званих “рожевих” комірців (тобто стереотипних “ніш” для традиційно жіночої праці, яка пов’язана із красою, обслуговуванням і виконанням емоційної і доглядової праці). “У сюжеті не надано загальної статистики щодо секретарів і секретарок політиків, натомість розглянуто певні приклади, причому із використанням таких стереотипних висловів, як “довгоногі красуні”, “отримали обручки від своїх впливових шефів” тощо”, - зазначає Марценюк.

Експертка наводить поради журналістам, як уникнути сексизму у професійній діяльності. Вона рекомендує журналістам перевіряти інформацію за системою “дзеркала”. “Ідея цього методу полягає у тому, що якщо ви хочете написати щось про жінок як групу чи окрему жінку і сумніваєтеся, то поставте на їхнє місце чоловіків. Якщо про чоловіків ви подібне б не написали, бо це виглядає кумедно, то не слід писати таке і про жінок. Наприклад, чи зазначили б ви у заголовку статті про колір волосся політика. Або відправили б політика-чоловіка влаштовувати особисте життя. Навряд чи”, - написала вона у висновку.

Також Тамара Марценюк радить використовувати збалансовану інформацію, брати експертні коментарі не лише у чоловіків, а й у жінок, а також по можливості вживати гендерно паритетну мову.

Також експертка радить уникати використання нетолерантних і недоречних слів. “Жінки і чоловіки – найбільш прийнятні назви; не слід вживати синоніми стереотипного характеру на зразок “представники сильної або слабкої статі”; слово “жіночки” або “жіноцтво” теж видається не зовсім доцільним (особливо, якщо співставити із “чоловічками” і “чоловіцтвом”)”, - зазначила вона.

Як повідомляв ІМІ, 21 грудня Комісія журналістської етики у заяві щодо діяльності ВГО “Журналісти проти корупції” рекомендує вступникам у такі громадські організації насамперед поцікавитись і перевірити, чи ті громадські організації зареєстровані в установленому законом порядку, чи мають вони право видавати посвідчення, які саме посвідчення, для уникнення потенційних порушень прав журналістів та введення в оману щодо свого статусу та обсягу правових гарантій.