Роскомнагляд допомагав Пригожину, дружині Пєскова, Прилепіну розблокувати акаунти в соцмережах

Фото – MediaSapiens

Федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій РФ (Роскомнагляд) надіслала закордонним соцмережам сотні листів з вимогою скасувати блокування російських акаунтів та постів. Відомство захищало не лише посадовців чи держструктури, а й ідейно близьких до влади приватних осіб. 

Про це йдеться в документах Ромкомнагляду, які виклали в мережу білоруські кіберпартизани та проаналізувало російське видання “Агентство”.

Серед документів, що були викладені, видання виявило список акаунтів, за які Роскомнагляд заступався перед Facebook, Google і Twitter у 2020–2022 роках. Загалом у списку 245 назв та імен.

Серед приватних осіб, за яких заступався Роскомнагляд, – Тетяна Навка, фігуристка та дружина прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова. У січні 2021 року Instagram обмежив доступ до її сториз із критикою акцій на підтримку Олексія Навального. Соцмережа відповіла Роскомнагляду, що причина санкцій – “потенційно неприйнятний контент”.

Як пише видання, у 2021 році Роскомнагляд вимагав від соцмереж розблокувати акаунти засновника ЧВК “Вагнер” Євгена Пригожина та письменника Захара Прилепіна. Пригожину блокували фейсбук та твіттер, Прилепіну – інстаграм та фейсбук. Лише Facebook розблокував сторінку Прилепіна. В інших випадках акаунти залишилися заблокованими. Також Роскомнагляд намагався зняти обмеження з фейсбуку, пов'язаного з Пригожиним РІА ФАН, але успіху не досяг.

Крім того, Роскомнагляд безуспішно вимагав розблокувати ютуб-канали пропагандиста Тиграна Кеосаяна, блогера Дмитра Пучкова (Goblin) та твіттеру коміка Семена Слєпакова. Згідно з документом, Twitter відповів лише щодо акаунту Слєпакова – “порушення правил сервісу”. Обліковий запис коміка заблокували в січні 2021 року, після публікації вірша з критикою протестів на підтримку Олексія Навального.

Водночас у 2020 році Роскомнагляду вдалося на якийсь час розблокувати акаунт каналу “Царгород” на ютубі. Щоправда, зараз він знову недоступний.

Серед інших недержавних медіа, за які російські посадовці даремно заступалися перед соцмережами, виявилися канал РБК на ютубі (зараз недоступний), а також фейсбук-акаунти видань Lenta.Ru та Газета.Ru. У день вторгнення Росії в Україну соцмережа почала маркувати повідомлення цих двох видань як недостовірні та обмежила їх у пошуковому видаванні. Того ж дня Роскомнагляд вимагав від фейсбуку скасувати обмеження. Прохання було проігноровано, а вже в березні, коли Facebook заблокували в Росії, Lenta.Ru та Газета.Ru самі припинили вести свої сторінки в цій мережі.

Також Роскомнагляд намагався відновити акаунти деяких посадовців і депутатів, наприклад Рамзана Кадирова (інстаграм), депутатів Віталія Мілонова (тікток), Євгена Попова, Леоніда Слуцького (ютуб), губернатора Самарської області Дмитра Азарова (інстаграм), “очільника” Криму Сергія Аксьонова (ютуб), ексглави Роскосмосу Дмитра Рогозіна (фейсбук).

Вдалося відновити доступ до акаунтів двох депутатів Держдуми РФ – Віталія Мілонова в тіктоку та телеведучого Євгена Попова у твіттері. З документа також випливає, що Роскомнагляд марно вимагав від соцмереж скасувати блокування низки структур RT, агенцій Sputnik, РИА Новости, Baltnews, телеканалу “Звезда”, фільму “Крим. Шлях на Батьківщину”, а також пропагандистів Антона Красовського та Володимира Соловйова.