Результати консультацій щодо проєкту нового Цивільного кодексу мають бути відображені в конкретних змінах, а участь медійних організацій в обговоренні не можна трактувати як підтримку документа. На цьому наголосила директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк під час конференції БАМ! – “бізнес, активізм, медіа”.
Вона взяла участь у дискусії “Бути почутими: як громадянське суспільство об’єднується перед спільними загрозами на прикладі Цивільного кодексу”.
За словами Романюк, під час зустрічі розробників проєкту з медійними громадськими організаціями було озвучено лише дві можливі зміни – звуження права на відповідь для публічних осіб та відсилання положень про право на забуття до закону про захист персональних даних. Решту пропозицій медійної спільноти, за її словами, наразі не враховують.
Директорка ІМІ закликала оприлюднити таблицю пропозицій медійних організацій з рішенням щодо кожної та його обґрунтуванням. Вона також наголосила на необхідності розпочати системну роботу з громадськістю, з медійними організаціями. Наприклад, створити робочу групу, щоб узгодити спірні положення законопроєкту та забезпечити експертну оцінку доопрацьованого тексту. Руху зі створення такої групи, за її інформацією, поки немає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Романюк наголосила, що право на відповідь не має перетворюватися на інструмент примусового розміщення сторонніх текстів та втручання в редакційну незалежність.
Говорячи про європейські стандарти, директорка ІМІ підкреслила, що модернізація цивільного законодавства має одночасно забезпечувати захист приватності та свободу слова. Ширші межі припустимої критики публічних осіб і гарантії суспільного контролю необхідно послідовно врахувати у відповідних положеннях кодексу.
У юридичному висновку експерти Ради Європи відзначили позитивні новації проєкту, водночас указавши на потребу суттєвого доопрацювання положень, які стосуються свободи вираження поглядів і діяльності медіа.
Серед рекомендацій:
- диференційований підхід до публічних осіб;
- уточнення права на відповідь;
- запобіжники проти судового тиску на журналістів.
За словами Романюк, запозичення європейських механізмів захисту прав має супроводжуватися закріпленням гарантій проти їхнього використання для приховування суспільно важливої інформації.
Як повідомляв ІМІ, громадські організації та медіа закликали Верховну Раду не ухвалювати в другому читанні та в цілому проєкт нового Цивільного кодексу № 15150. На їхню думку, запропоновані зміни можуть створити ризики для свободи слова, прав людини та захисту власності, а повна заміна кодексу – спричинити багаторічну правову невизначеність і суперечності в судовій практиці.