Раду просять доопрацювати законопроєкт про заборону трансляції висловів, що заперечують агресію РФ
Національна асоціація медіа просить рекомендувати Верховній Раді України повернути на доопрацювання законопроєкт України “Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” щодо протидії інформаційній війні” №4188 від 05.10.2020 як такий, що створює правову невизначеність та загрозу тиску на мовників.
Про це йдеться в заяві НАМ, оприлюдненій 10 листопада.
Як зазначає асоціація, проєкт передбачає заборону “трансляції висловів, що містять заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України, окупації Російською Федерацією частини території України і ведення Російською Федерацією гібридної війни проти України…” та встановлює відповідальність телерадіоорганізацій за трансляцію таких висловів.
Водночас Закон України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” встановлює факти “тимчасової окупації” та “збройної агресії”, але містить визначення лише першого поняття: “Тимчасово окупованими територіями… визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль… Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України”.
Таким чином, йдеться в заяві, можна дійти висновку, що “висловами, що містять… заперечення окупації…”, є вислови про відсутність загального контролю збройних формувань або окупаційної адміністрації Російської Федерації над територіями, визначеними в Указі Президента “Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях”.
Водночас НАМ зазначає, що в українському законодавстві відсутнє визначення понять “воєнна агресія” або “збройна агресія”. Міжнародне законодавство оперує поняттям “міжнародний збройний конфлікт”. Так само і Воєнна доктрина України містить визначення поняття “збройний конфлікт”: “збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт)”.
“Таким чином, не зрозуміло, які саме висловлювання “…містять заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України”. Термін “гібридна війна” також не визначено в законодавстві і за своїм змістом є радше політологічним, ніж правовим. Встановлення відповідальності телерадіоорганізацій за поширення інформації, чітких ознак якої немає в законодавстві, створює правову невизначеність та загрозу тиску на мовників”, – йдеться в заяві.
У зв'язку з цим НАМ просить рекомендувати автору проєкту погодити термінологію із Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”, Воєнною доктриною України та міжнародним гуманітарним правом.
Також, йдеться в заяві, у проєкті не враховано, що під час створення телерадіопередач, які транслюються в прямому ефірі, телерадіоорганізація не здатна перешкодити трансляції висловлювань учасників передачі, які суперечать вимогам законодавства. Саме тому інші положення чинного законодавства (зокрема, статті 6, 72 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”) передбачають відповідальність мовників за трансляцію передач, а не окремих висловлювань.
Також НАМ зауважує, що слід брати до уваги, що вислови, “які містять… заперечення воєнної агресії…” як свідчення антиукраїнської або протиправної поведінки осіб, що їх висловлюють, можуть цитуватися в інформаційних та аналітичних передачах, політичних дискусіях, матеріалах передвиборної агітації проти таких осіб тощо. “Водночас найбільш небезпечними висловами, “що містять… заперечення воєнної агресії…”, є ті, що публічно проголошуються посадовими особами України, наприклад на відкритих заходах уряду або парламенту”, – йдеться в заяві.
З огляду на це НАМ просить рекомендувати автору проєкту замінити термін “вислів” на термін “передача”.
Також проєкт не враховує, що законодавством передбачені окремі види інформації, у поширенні яких телерадіоорганізація не може відмовити, зокрема це матеріали передвиборної агітації, офіційні повідомлення тощо. Тому відповідні положення доцільно внести також до частини 3 статті 57 Виборчого кодексу України та до статті 49 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.
Окрім того, йдеться в заяві, проєкт запроваджує нерівні засади для діяльності різних видів медіа, оскільки відповідальність за поширення небезпечного контенту передбачена не лише для телерадіоорганізацій, але і для друкованих ЗМІ, тому доцільно доповнити проєкт змінами до статті 3 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”.
Help us be even more cool!
