ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Раді пропонують прирівняти інтернет-портали та соцмережі до ЗМІ

14.11.2019, 11:54
Фото – mediapravo.com
Фото – mediapravo.com

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики пропонує законодавчо визначити, що інтернет-портали, соцмережі та інтернет-сервіси на замовлення є медіа.

Про це 13 листопада поінформував голова комітету Олександр Ткаченко під час презентації концепції “Закону про медіа”, який розробляють члени комітету, повідомляє Укрінформ.

"До суб'єктів, які мають регулюватися цим законом, належать лінійні або традиційні медіа (телебачення і радіомовлення), нелінійні медіа, які жодним чином не врегульовані законодавством... (це такі сервіси, як Megogo, OLL TV чи Netflix), особливі види (суспільні аудіовізуальні медіа, мовлення громад, іномовлення), друковані медіа, а також онлайн-медіа. Але є суб'єкти, які, власне, не є медіа, і тим не менше ми також хотіли би дати відповідь на запитання, як маємо їх регулювати. Це провайдери-сервіси, оскільки вони розповсюджують медійний контент, провайдери спільного доступу до інформації, тобто всім відомі соціальні мережі, а також постачальники комунікаційних послуг для потреб телерадіомовлення", – зазначив Ткаченко.

Водночас він підкреслив, що концепція нового закону передбачає й позицію, за якою соціальні мережі як медіа мають сплачувати податки на території України.

"Якщо ми говоримо про платформи спільного доступу, то підхід такий... якщо наразі ці організації отримують доходи на українській території, то й податки вони можуть і мають платити на українській території", – зауважив Ткаченко.

За його словами, медійний простір України регулюється багатьма законами, більшість із яких була ухвалена переважно наприкінці 1990-х років. "Вони мають різні правові режими щодо різних медіа, а частина з них не регулюється зовсім, адже таких медіа взагалі раніше не було, існують застарілі процедури і навіть мертві норми законів", – сказав голова профільного комітету.

Ткаченко наголосив, що поки презентовано не сам законопроєкт про медіа, а "питання чи виклики, на які він має дати відповіді".

Він уточнив, що майбутній закон регулюватиме вимоги до кожного з видів суб'єктів медіа, критерії належності цих суб'єктів до юрисдикції України, а також дасть відповідь на питання щодо прозорості власності, контролю і порядку звітування, ліцензування та реєстрації, контенту в розрізі квот європейського і національного продукту, мови, захисту неповнолітніх і механізмів співрегулювання медіа.

Окремий великий розділ буде присвячено повноваженням Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, її статусу, фінансуванню, порядку обрання членів регулятора.

Як повідомляв ІМІ, 13 листопада на засіданні Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики відбулася презентація концепції “Закону про медіа”, який розробляють народні депутати – члени комітету.

Фракція “Слуга народу” розробляє законопроєкт “Про медіа”, яким пропонує регулювати сферу ЗМІ і соціальні мережі.

2 листопада президент Володимир Зеленський видав указ, згідно з яким доручив Кабінету Міністрів до кінця 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, передбачивши, зокрема, положення про вимоги та стандарти новин, механізми запобігання поширенню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування

ГО “Інститут масової інформації” та ГО “Детектор медіа” підготували свої пропозиції щодо найважливіших сфер дії головного медійного законопроєкту – про аудіовізуальні медіасервіси (медійного кодексу), над яким працює робоча група при Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!