Після арешту Дурова Telegram передав дані тисяч користувачів правоохоронцям США

Telegram задовольнив 900 запитів уряду США, передавши інформацію про номери телефонів та IP-адреси 2253 користувачів правоохоронним органам. Про це повідомляє  Bleeping Computer (американське онлайн-медіа, присвячене темам кібербезпеки, інформаційних технологій та цифрової приватності – Ред.) із посиланням на дані месенджера.

Як зазначає видання, ця цифра значно більша за показники попередніх років, причому виконання більшості запитів уряду відбулося після зміни політики обміну даними, про яку було оголошено у вересні 2024 року.

“Хоча Telegram давно є платформою для спілкування з друзями, обговорення спільних інтересів й обходу державної цензури, його також широко використовують кіберзлочинці. Зловмисники часто послуговуються Telegram для продажу нелегальних послуг, організації атак, збуту викрадених даних або як сервер управління для своїх шкідливих програм”, – йдеться в повідомленні.

Як першими повідомили 404 Media, джерелом нової інформації про виконання запитів правоохоронних органів є Звіт прозорості Telegram за період з 1 січня по 13 грудня 2024 року.

Раніше Telegram передавав IP-адреси й номери телефонів користувачів лише у справах про тероризм, і до 30 вересня 2024 року задовольнив лише 14 запитів, що стосувалися 108 користувачів. Однак після внесення змін до політики конфіденційності Telegram почав також надавати дані користувачів у справах, пов’язаних із кіберзлочинами, продажем нелегальних товарів і шахрайством.

“Якщо Telegram отримує чинний ордер від відповідних судових органів, який підтверджує, що ви є підозрюваним у злочинній діяльності, яка порушує Умови надання послуг Telegram, ми проводимо юридичний аналіз запиту й можемо розкрити вашу IP-адресу й номер телефону відповідним органам”, – йдеться в оновленій політиці конфіденційності Telegram.

Зміну було запроваджено у відповідь на тиск із боку влади, який завершився арештом засновника й генерального директора Telegram Павла Дурова наприкінці серпня 2024 року у Франції. Дурову висунули довгий список обвинувачень включно зі співучастю в кіберзлочинах, організованому шахрайстві, поширенні нелегальних матеріалів і відмові сприяти законним розслідуванням.

“Попри те, що зміна політики змусила низку кіберзлочинних груп залишити Telegram, компанія з розвідки кіберзлочинів KELA повідомила, що станом на грудень помітних змін у ситуації ще не було”, – зазначають автори статті.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, засновника месенджера Telegram Павла Дурова арештували в аеропорту Ле-Бурже поблизу Парижа ввечері 24 серпня 2024 року. Ордер на арешт Дурова видала служба запобігання насильству щодо неповнолітніх у межах розслідування ймовірних злочинів, включно із шахрайством, торгівлею наркотиками, кіберзалякуванням, організованою злочинністю і сприянням тероризму. Дурова звинувачують у невжитті заходів щодо припинення злочинного використання його платформи.

Telegram заявив, що дотримується законів ЄС, включно із законом про цифрові послуги, – його модерація відповідає галузевим стандартам.

Після арешту засновника платформи Telegram Павла Дурова у Франції месенджер дозволив користувачам скаржитися модераторам на контент у приватних чатах,

23 вересня 2024 року Павло Дуров повідомив, що адміністрація месенджера може передавати IP-адреси та номери телефонів порушників правил платформи відповідним органам у відповідь на правомірні юридичні запити.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян