Підтримка незалежних медіа має бути довгостроковою інвестицією в демократію, а не лише реакцією на кризу. Водночас європейська інтеграція України потребує не тільки законодавчих реформ, а й сильних незалежних редакцій, здатних контролювати владу та забезпечувати прозорість відбудови. Про це говорили учасники панелі “Європейське лідерство у підтримці демократії в Україні” на Donbas Media Forum у Києві.
Відкриваючи дискусію, голова оргкомітету Donbas Media Forum, очільниця ГО DII-Ukraine Любов Раковиця наголосила, що міжнародна підтримка українських медіа переживає фундаментальні зміни, а Європа стає дедалі важливішим партнером українського медіасектору.
“Справжнє європейське лідерство сьогодні вимірюється не мільйонами євро і не обсягами технічної допомоги. Його суть у тому, щоб не просто підтримувати українські медіа та громадянське суспільство, а разом розбудовувати зрілу і стійку демократичну екосистему, яка зможе міцно стояти на власних ногах”, – зазначила Раковиця.
Гедімінас Навіцкас, заступник посолки ЄС в Україні, наголосив, що незалежні медіа відіграють важливу роль у процесі європейської інтеграції України. За його словами, наближення законодавства до європейських стандартів, зокрема імплементація Європейського акта про свободу медіа (EMFA), є необхідною, однак недостатньою умовою.
“Коли ми говоримо про інтеграцію України до Європейського Союзу, першою частиною цього процесу є законодавче наближення – ухвалення законів і проведення реформ. Але те, що справді має значення, неможливо описати лише законодавчими процедурами. Це реальна свобода слова та якість незалежної журналістики. Те, як українські медіа щодня висвітлюють події, розкривають факти та забезпечують підзвітність інституцій, є частиною системних гарантій на шляху України до ЄС”, – зазначив Навіцкас.
Окремим викликом він назвав роль регіональних медіа у відновленні та відбудові України.
“Коли ми будемо відбудовувати Україну, надзвичайно важливо, щоб у регіонах, де відбувається відновлення, працювали медіа, які забезпечуватимуть контроль і підзвітність. Саме це, на мою думку, стане одним із ключових питань майбутнього”, – підкреслив представник ЄС.
Він також наголосив на необхідності сильного незалежного суспільного мовника, рівного доступу журналістів до інформації, прозорості медіавласності та ефективного розслідування злочинів проти журналістів.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк зазначила, що поняття стійкості українських медіа за роки повномасштабної війни кардинально змінилося.
“Стійкість медіа – це вже не романтична історія про героїчну редакцію, яка вистояла без зарплат, світла і під обстрілами. Сьогодні це щоденна управлінська рутина, постійний пошук балансу між безпекою, фінансами, людьми та технологіями. Але є ще один принциповий вимір – місія і довіра. Редакція може фізично вижити, але втратити свою суспільну функцію. І тоді виникає питання, заради чого вона існує”, – зазначила Романюк.
Романюк наголосила, що зникнення незалежної редакції означає для громади значно більше, ніж втрату одного джерела новин.
“Коли в громаді зникає незалежне медіа, його місце дуже швидко займають телеграм-канали та інші платформи. Інформаційний потік начебто залишається, але громада втрачає інституцію, яка ставить запитання владі, перевіряє інформацію, допомагає людям розв’язувати проблеми. А відновити незалежне медіа після закриття набагато складніше, ніж допомогти йому втриматися. Разом з редакцією зникають професійні команди, зв’язки з громадою та довіра, яка формувалася роками”, – пояснила директорка ІМІ.
Вона запропонувала змінити саму логіку міжнародної підтримки медіасектору, перейшовши від короткострокового проєктного фінансування до системних механізмів.
“Я вважаю, що в кожному великому пакеті міжнародної допомоги Україні варто передбачати хоча б 0,2–0,5% на підтримку незалежних медіа та громадянського суспільства. Не як благодійність чи додатковий бонус, а як інвестицію в демократичну стійкість країни. Адже медіа контролюють використання ресурсів, а громадянське суспільство бере участь у розробленні реформ. Підтримка цих інституцій має бути частиною політики відновлення України, а не окремою гуманітарною активністю донорів”, – наголосила Романюк.
За її словами, перспективним рішенням могло б стати створення незалежного механізму довгострокової підтримки медіа за участі громадських організацій, держави, Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів.
Антуан Бернар, директор з питань адвокації та допомоги “Репортерів без кордонів” (RSF), підтримав необхідність переходу від екстреної допомоги до сталих моделей фінансування. Він розповів про ІФРУМ, Міжнародний фонд відновлення українських медіа, який має допомогти редакціям диверсифікувати доходи та зменшити залежність від донорських коштів.
“Український медіасектор має і надалі сам ухвалювати рішення щодо свого розвитку, навіть коли отримує міжнародне фінансування”, – наголосив Бернар.
Оксана Майдан, директорка проєкту FAIR Media Ukraine, розповіла, що завдяки підтримці ЄС вдалося підтримати 40 прифронтових медіа. Водночас одним з головних завдань залишається пошук редакціями власних економічних моделей.
“Розвиток незалежної журналістики – це не тільки складова демократії, а й складова національної безпеки”, – підкреслила Майдан, звернувши увагу на загрозу когнітивної війни та спроби впливати на поведінку суспільства через інформацію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Ґоар Ходжаян, керівниця проєктів та програмна менеджерка IMS в Україні, визначила три стратегічні пріоритети: економічну життєздатність редакцій, довіру громадян до якісної інформації та участь медіа у відбудові і європейській інтеграції.
“Підтримка медіа не має залишатися тимчасовою реакцією на кризу. Це має бути довгострокова інвестиція в майбутнє України”, – наголосила Ходжаян.
Підсумовуючи дискусію, Любов Раковиця зазначила, що майбутнє незалежних українських медіа визначатимуть п’ять ключових принципів: стійкість, солідарність, партнерство, інновації та взаємодопомога.
