Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 24 червня ухвалила резолюцію “Подолання гендерних стереотипів у медіа”. За документ проголосували 94 депутати. Про це повідомила членкиня української делегації в ПАРЄ, народна депутатка Євгенія Кравчук, яка є авторкою документа.

Резолюція закликає держави-члени Ради Європи посилити роботу над забезпеченням гендерної рівності в медіа та освіті:

  • розвивати медіаграмотність на всіх рівнях освіти, щоб діти, молодь і дорослі могли розпізнавати гендерні стереотипи, дезінформацію, сексистську мову ненависті та маніпулятивний контент;
  • проводити загальнонаціональні інформаційні кампанії, особливо орієнтовані на молодь;
  • забезпечувати стале фінансування, інституційну підтримку та захист громадських організацій, які працюють у сферах гендерної рівності, прав жінок, медіаграмотності, молодіжної політики та протидії насильству;
  • вимагати від соціальних мереж прозорих правил і дієвих механізмів протидії гендерно зумовленому переслідуванню, сексистській мові ненависті, дипфейкам, насильству з використанням зображень та алгоритмічному поширенню мізогінного контенту;
  • сприяти рівному представленню жінок і чоловіків у новинах, політичному та спортивному висвітленні, культурі, рекламі й серед експертів у медіа.

За словами Кравчук, під час підготовки резолюції були враховані пропозиції громадської організації “Жінки в медіа” та Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та медіа. Зокрема, до документа внесли положення про ризики, пов’язані зі штучним інтелектом, який може відтворювати та посилювати гендерні стереотипи.

Також резолюція містить рекомендації щодо протидії незаконному поширенню цифрових імітацій людей, підтримки використання ШІ для сприяння рівності та розширення представництва жінок не лише в медійному контенті, а й серед тих, хто ухвалює редакційні та творчі рішення.

Окремий розділ доповіді Кравчук присвятила досвіду України під час повномасштабної війни. За її словами, Росія використовує гендерні стереотипи, мізогінію, сексуалізовані дипфейки, підроблені акаунти та кампанії онлайн-переслідування як інструменти дезінформаційної та гібридної війни.

За словами депутатки, мішенями таких атак часто стають українські журналістки, активістки, політикині та правозахисниці, які висвітлюють воєнні злочини РФ, корупцію та порушення прав людини. Мета таких кампаній – дискредитація, залякування та витіснення жінок з публічного простору.

Як повідомляв ІМІ, 1 жовтня 2025 року ПАРЄ ухвалила резолюцію із закликом посилити політичний, економічний й дипломатичний тиск на Росію для звільнення незаконно утримуваних нею українських журналістів. 

В основі резолюції лежить список імен 26 полонених журналістів, який веде Інститут масової інформації, також ІМІ був долучений до роботи над резолюцією. Крім того, представники ІМІ брали 10 квітня 2025 року участь у слуханнях Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та медіа, де, зокрема, закликали посилити політичний і дипломатичний тиск на Росію з метою звільнення полонених українських журналістів.