Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію із закликом посилити політичний, економічний і дипломатичний тиск на Росію для звільнення незаконно утримуваних нею українських журналістів.

Таке рішення ПАРЄ ухвалила на своїй сесії 1 жовтня в Страсбурзі (Франція), повідомляють представники Інституту масової інформації, які перебувають на сесії.

Йдеться про резолюцію Journalists matter: the need to step up efforts to liberate Ukrainian journalists held in captivity by the Russian Federation (“Журналісти важливі: про потребу посилити заходи для звільнення українських журналістів, увʼязнених Російською Федерацією”). Доповідачкою і авторкою є народна депутатка, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

В основі резолюції лежить список імен 26 полонених журналістів, який веде Інститут масової інформації, також ІМІ був долучений до роботи над резолюцією. Крім того, представники ІМІ брали 10 квітня 2025 року участь у слуханнях Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та медіа, де, зокрема, закликали посилити політичний і дипломатичний тиск на Росію з метою звільнення полонених українських журналістів.

Також у документі як доказ дієвості міжнародного тиску навели звільнення українських журналістів Владислава Єсипенка, Дмитра Хилюка та Марка Каліуша. 

Крім того, резолюція пропонує підтримати створення міжнародного трибуналу за злочин агресії, взаємодію з Міжнародним кримінальним судом тощо.

У коментарі Інституту масової інформації Євгенія Кравчук зазначила, що на осінній сесії відбулися дебати, що викликали дуже бурхливі дискусії. За її словами, представники різних політичних груп та країн майже сварилися між собою.

“Але резолюція щодо звільнення українських полонених журналістів однозначно об’єднала всіх — усі країни, усі політичні сили. Навіть представники однієї держави, які всередині країни зазвичай жорстко конкурують, підтримували один одного. Всі визнавали: свобода слова та доля журналістів, які працюють у небезпечних умовах, зокрема тих, хто перебуває в полоні, — це тема, що потребує солідарності”, – сказала Євгенія Кравчук.

Вона розповіла, що вже стартувала програма так званого менторства, коли політики за кордоном можуть брати шефство над українськими журналістами й розповідати про їхні історії.

Зокрема, голова австрійської делегації і одна із імовірних кандидатів на посаду президента ПАРЄ Петра Байр говорила про громадянську журналістку з Криму, яку окупанти незаконно ув’язнили, Ірину Данилович, і заявила, що готова продовжувати менторську роботу. Вона також закликала колег поширювати історії цивільних полонених.

“Це вперше ухвалена резолюція ПАРЄ, яка конкретно стосується українських журналістів у полоні. У документі описані злочини проти медіа, зруйновані редакції, є заклики до фінансової підтримки українських медіа та рекомендації щодо подальших дій”, – наголосила членкиня постійної делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

Про що йдеться в резолюції 

У резолюції зазначається, що звільнити й повернути до України незаконно затриманих журналістів “можна лише шляхом залучення всіх доступних інструментів політичного, економічного й дипломатичного тиску на Російську Федерацію”.

“Це – надважлива роль, яку можуть і мусять відіграти всі країни-члени Ради Європи. На додачу важливу роль у цій справі можуть відіграти Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) й міжнародні організації, до складу яких входить Російська Федерація, зокрема ООН і Організація з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ)”, – йдеться в документі.

Також ПАРЄ зазначає в резолюції, що особи, винні в злочинах проти журналістів, мусять бути притягнуті до відповідальності: 

“Асамблея особливо обурена долею Вікторії Рощиної – української журналістки, яка зазнала катувань і померла за невимовно жахливих обставин, провівши понад рік у російському увʼязненні”.

ПАРЄ наголошує на необхідності репарацій жертвам злочинів Росії, зокрема тих, від яких постраждали журналісти й медіаінфраструктура.

Також ПАРЄ закликає Міжнародний кримінальний суд або країни-члени на підставі універсальної юрисдикції порушити справи проти посадовців РФ, причетних до незаконного увʼязнення, катувань, жорстокого поводження, насильницьких зникнень і вбивств українських журналістів та руйнування медіаінфраструктури, і притягти цих посадовців до відповідальності. 

Асамблея закликає країни-члени і Європейський Союз:

  • посилити санкційний режим і накласти індивідуальні санкції на осіб, причетних до злочинів проти журналістів і медіаінфраструктури (на членів військового й безпекового керівництва РФ, посадовців нижчих рангів, зокрема голів вʼязниць і охоронців, причетних до таких порушень);
  • надавати українським журналістам і вільним медіа фінансову підтримку, щоб посприяти їхньому виживанню в умовах війни, й заохочувати інтеграцію зовнішньо переміщених журналістів у роботу європейських редакцій і проєктів;
  • сприяти видимості проблем українських журналістів, запровадити програми менторства для увʼязнених і підтримувати їх надсиланням листів до місць їхнього увʼязнення.

Водночас ПАРЄ закликає Російську Федерацію:

  • негайно припинити всі порушення міжнародного законодавства стосовно медійників і медіа, які відбуваються зараз;
  • негайно звільнити всіх журналістів, затриманих попри міжнародне законодавство;
  • надати міжнародним установам і родинам полонених точну й актуальну інформацію про їхнє місце перебування і стан здоровʼя;
  • забезпечити МКЧХ і/або іншим незалежним гуманітарним організаціям безперешкодний доступ до всіх місць затримання цивільних з метою нагляду за умовами їхнього затримання і станом їхнього здоровʼя;
  • забезпечити Моніторинговій місії ООН безперешкодний доступ до таких вʼязнів, утримуваних на тимчасово окупованих територіях України.

Як повідомляв ІМІ, 4 вересня 2025 року Комітет ПАРЄ з питань культури та медіа схвалив резолюцію із закликом посилити заходи для звільнення незаконно утримуваних Росією українських журналістів.

2 жовтня 2024 року ПАРЄ ухвалила резолюцію “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні в ув’язненні внаслідок агресії Російської Федерації проти України”. Вперше резолюція містить окрему згадку про полонених журналістів. ІМІ долучився до роботи над резолюцією в частині про полонених медійників.

Ознайомитися з українською версією резолюції можна тут.