ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Пакистанський журналіст розповів українським колегам, як уберегтися в зоні конфлікту

07.08.2019, 10:41
Фото - Укрінформ

Найбільше під час роботи в зонах конфліктів потерпають оператори та журналісти-фрілансери. 

Про це на відкритій публічній лекції 6 серпня розповів головний редактор пакистанського DND News Agency Ікрар Харун, повідомляє Укрінформ.

Пакистанський журналіст розповів українським колегам про особливості роботи в зоні конфліктів та наголосив, що небезпека чигає на журналістів не лише в зоні бойових дій.

“Є хибне сприйняття, що зони конфлікту - це лише зони бойових дій, але це не так. Це також ті зони, де відбуваються сутички між збройними угрупованнями, трансфери зброї тощо... Я можу виокремити два типи працівників ЗМІ, які зазнають найбільшого ризику під час роботи в зонах конфлікту. Перша категорія - це оператори, друга - журналісти-фрілансери”, - зазначив Харун.

За його словами, дивлячись в об'єктив камери, оператори не орієнтуються в тому, що відбувається навколо та наражаються на небезпеку. Тому першим правилом, яким керуються пакистанські оператори і фотографи в зоні конфлікту, є робота в парах.

“Я спостерігав за подіями на Євромайдані й бачив, що деякі з ваших операторів працювали самостійно - вони дуже ризикували”, - сказав журналіст.

Журналістам-фрілансерам, які працюють самостійно та не мають редакційної підтримки, Харун дав таку пораду: “Вирушаючи в зону конфлікту, повідомте щонайменше трьом колегам про те, куди, коли ви йдете, і коли маєте повернутися. Це дасть змогу оперативно зреагувати, якщо журналіст не буде вчасно повертатися із зони конфлікту”.

За його словами, отримання ексклюзивної фотографії чи історії “є не таким важливим, як ваше життя”. “Жоден ексклюзивний кадр не поверне вас родині, якщо вас уб'ють”, - звернувся пакистанський журналіст до українських колег.

Окрему увагу, на його думку, слід звернути на кібербулінг журналістів, який останнім часом набуває загрозливих масштабів.

“Найбільша “зона конфлікту” перебуває в руках кожного з нас - у мобільних телефонах та різних гаджетах. Кібербулінг став справжньою проблемою - тролінг, шантаж тощо. Щоб запобігти йому, ми видали правила: по-перше, не мати більше одного акаунту в соцмережах (один у Facebook, один у Twitter), по-друге, не реагувати негайно на повідомлення, які надсилаються”, - зазначив Харун, додавши, що в зоні бойових дій журналіст бачить, хто є ворог, а в соцмережах його ідентифікувати неможливо.

Окрім того, він радить журналістам пам'ятати про відповідальність перед суспільством, тому закликає не коментувати ті чи інші заяви партій та політиків: “Якщо у вас є щось проти політичної партії чи політика, напишіть про це матеріал чи зніміть сюжет. Це ваш інструмент комунікації”.

Відповідаючи на запитання як захиститися від нападів, подібних до того, якого зазнав Укрінформ, Харун наголосив, що найбільшою цінністю є людське життя, і журналістові не варто намагатися бути супергероєм, а слід негайно залишити місце конфлікту. Адже техніку можна відновити, а здоров'я та життя працівника ЗМІ зберегти не завжди вдається.

“Жодних запобіжних заходів від нападу немає, у таких небезпечних зонах треба працювати у групах. Коли все-таки напад стався, потрібно, щоб його ретельне розслідували. Якщо це було з боку поліції, то має бути розслідування проти поліції, якщо з боку політичних сил, то проти політичних сил”, - вважає журналіст.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!