Основною причиною онлайн-булінгу є відсутність відповідальності для нападників – експертка ІМІ

Фото – tweaklibrary.com

Основна причина онлайн-булінгу – це відсутність жодної відповідальності для нападників. Про це сайту “Повага” сказала медіаекспертка, тренерка з безпеки ІМІ Ірина Земляна в межах соціальної акції “16 днів активності проти гендерного насильства”.

“На мою думку, основна причина онлайн-булінгу – це відсутність жодної відповідальності для нападників. Наразі не існує правового механізму, за яким можна притягти до відповідальності за цькування в інтернеті. Згідно з опитуванням, основною реакцією на кібербулінг є повідомлення про це у своїх же соцмережах, рідше повідомляють своєму роботодавцеві, колегам та друзям. І, на жаль, жінок в Україні ображають частіше. Такий тренд задають і політики, які дозволяють собі сексистські та зневажливі коментарі щодо жінок, які потім легко трансформуються в образливі коментарі від прихильників цих політиків”, – сказала медіаекспертка.

За даними анонімного опитування, проведеного ГО “Інститут масової інформації”, 88% українських медійників/ць стикалися з інтернет-тиском. І 87% тих, хто стикався з кібербулінгом, пов’язують це зі своєю професійною діяльністю. А 70% тих, хто стикався з інтернет-булінгом, є жінки.

Опитування показало, що інтернет-булінг виявляється по-різному. На перше місце серед інтернет-загроз медійники і медійниці поставили атаки тролів в інтернеті. Такі атаки виражаються переважно у формі флеймінгу та обмовленні / зведенні наклепів, деякі опитані страждають від нападок.

Флеймінг – це обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками. Найчастіше флеймінг розгортається в "публічних" місцях інтернету – в чатах, на форумах, у дискусійних групах. 

У 36% випадків онлайн-булінгу стається після написання постів у соцмережах, а 31% – після публікації журналістських матеріалів.

Як повідомляв ІМІ, Київське управління Департаменту кіберполіції Національної поліції України розцінило як “колективне звернення громадян” заяву ініціаторок флешмобу #ятобінедорогенька Ірини Земляної та Єлизавети Кузьменко щодо цькування та погроз на їхню адресу в соцмережах.

10 вересня 2019 року ініціаторки флешмобу #ятобінедорогенька Ірина Земляна та Єлизавета Кузьменко подали заяву до Департаменту кіберполіції Національної поліції України стосовно цькування та погроз на їхню адресу в соціальних мережах.

Медіаекспертки просили Національну поліцію України внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, а також ужити інших заходів у межах та відповідно до чинного законодавства. 

Нагадаємо, флешмоб #ятобінедорогенька виник як відповідь на звернення Петра Порошенка до журналістки видання “Детектор медіа” Марини Баранівської: “…Ключова позиція, дорогенька моя, – ми маємо змінити з вами країну”.

7 березня 2018 року Ірина Земляна і Єлизавета Кузьменко опублікували дописи на своїх особистих сторінках у фейсбуці, у яких розпочали флешмоб #ятобінедорогенька проти сексизму політиків щодо журналісток.

Дописи містили їхні фотографії у футболках з написом “Я тобі не дорогенька” та супроводжувалися текстом “Свято наближається... #ятобінедорогенька, Петре Олексійовичу!”. Після публікації вказаних дописів почали з’являтися коментарі, що містять цькування та кібербулінг.