Незалежна медійна рада та Нацрада не вважають цензурою регулювання контенту телеканалів

Незалежна медійна рада (НМР) та Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не вважають цензурою регулювання контенту телеканалів. За підсумками зустрічі НМР досягла з Нацрадою спільного погляду на необхідність регулювання контенту та запропонувала практичні рекомендації. Про це йшлося 5 липня під час публічного обговорення медійною радою на тему “Аудіовізуальний контент: регулювати чи ні?”, повідомляє “Детектор медіа”.

Крім членів НМР, в обговоренні взяли участь представники Нацради, громадських медійних організацій, міжнародних інституцій, журналісти.

“Особисто в мене ніколи не було сумнівів, що однією з ключових задач регулятора є регулювання контенту. Є два способи регулювання: санкції за порушення та рекомендації регулятора щодо контенту – як діяти мовникам, щоб не порушити закон. І такі рекомендації не слід вважати цензурою. Це абсолютно нормальна європейська практика”, – заявив на початку зустрічі директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко.

За його словами, в Україні часто є проблема з цензурою, але нерідко на цій темі й спекулюють. “Цензура в класичному розумінні передбачає отримання перед публікацією згоди на те, щоб оприлюднити певний контент. Ми це мали лише в двох сферах – в одній скасували, в іншій це залишилося. Закон вимагав отримувати таку згоду від Національної комісії з питань захисту суспільної моралі, яку наразі ліквідовано. Український закон також передбачає отримання прокатних посвідчень на фільми – ось це цензура. А все інше, що стосується санкцій за те, що мовник показав програму, в якій потім Нацрада, суд чи інший орган вбачає порушення закону, цензурою не є”, – додав Шевченко.

Його підтримала заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук: “Я дуже довго думала, що регулювання контенту – це втручання в редакційну політику, проте протягом останніх п’яти років, ураховуючи ситуацію в країні і мій досвід роботи в Національній раді, я зрозуміла, що не регулювати неможливо. Ми дуже багато говорили про саморегулювання. Фактично, воно могло б стати виходом, проте... 30 липня 2015 року ми запропонували мовникам кодекс мовлення, але “воз и ныне там”. Всі з якоюсь його частиною погоджуються, з якоюсь – ні, і в результаті кодекс не прийнятий”.

Також вона наголосила на тому, що вагомої відповідальності мовників за порушення при трансляції контенту в діючому законодавстві немає. “Вся судова практика негативна, тобто вона не на користь Національної ради. Слава Богу, за останніми рішеннями щодо контенту ліцензіати в суди не пішли. Це означає, що рішення виписані добре, вони обґрунтовані і, мабуть, телеканали не бачать шансів виграти такі судові позови”, – зауважила Фещук.

За її словами, є дуже багато проблемних питань. Одне з них – зберігання записів ефіру лише протягом 14 днів. А найбільшою проблемою в інформаційному мовленні членкиня Нацради наразі вважає незбалансованість і недостовірність інформації. Але відповідальності за недотримання цих стандартів немає.

До дискусії не приєдналися телеканали і профільні асоціації, хоча й були попередньо заявлені. Голова ГО “Детектор медіа”, шеф-редактор порталу “Детектор медіа” Наталія Лигачова закликала мовників приєднуватися до обговорення: “Вони мають зрозуміти, що це все одно невідворотно. В нас уже є позиція громадськості і Національної ради, що регулювання – це нормально. Початок уже покладений і те, що ми зараз знаходимо взаєморозуміння з нинішнім складом Нацради, – вже великий крок уперед. Такого взаєморозуміння в нас із ними раніше не було”.

Учасники зустрічі напрацювали кілька практичних пропозицій щодо посилення ефективності роботи регулятора. Серед них – пропозиція підготувати законопроект, який в очікуванні доопрацювання та ухвалення законопроекту про аудіовізуальні послуги допоможе вирішити нагальні проблеми, які стоять перед Нацрадою – зокрема, продовжить термін обов’язкового зберігання мовниками записів ефірів.