Незалежна медійна рада розпочала серію діалогів із регіональними журналістами

Незалежна медійна рада розпочала серію виїзних робочих зустрічей із представниками медіа у різних регіонах України. Перший круглий стіл відбувся у Львові. Про це повідомляється на сайті Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Медійна рада вирішила започаткувати серію діалогів про найболісніші та найважливіші питання для журналістів, оскільки в експертному середовищі є брак інформації про те, що відбувається у різних містах, зазначив член НМР Тарас Шевченко.

За його словами, медійна рада обговорюватиме як медіа реформи – роздержавлення ЗМІ, створення суспільного мовлення, – так і питання відкритості влади, наприклад е-декларування та журналістську солідарність.

“Важливо зрозуміти,  чи виконують нинішні об’єднання журналістів свої функції, чи відчувають самі журналісти підтримку. Можливо, слід ставити питання про нову організацію, адже новостворені інститути часто є якіснішими і прогресивнішими, ніж уже існуючі” – зазначив Тарас Шевченко.

Секретар Незалежної медійної ради Ігор Розкладай відзначив, що у журналістиці наразі є багато проблем, що лежать на стику законодавства та етики. Тому експерти МР надають оцінку складним та спірним ситуаціям, підтримуючи позитивні зміни і вказуючи на негативні явища.

Серед здобутків НМР він відзначив те, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення почала мотивувати свої рішення, а не просто оголошувати про штраф. Також експерти МР уперше підняли питання використання термінології у журналістських матеріалах.

Значення Медійної Ради у тому, що ми можемо робити гарну і неупереджену експертизу контенту, наголосив член медійної ради Тарас Петрів. Він також зауважив, що настав час визначити: які кроки має зробити журналістика у найближчі 10 років, адже зараз є як нові виклики, так і шанси.

Секретар медійної ради Роман Головенко зазначив, що журналістику можна вважати ремеслом, однак ця сфера не обмежується зароблянням грошей – надто велика відповідальність та вплив на суспільство.

“Журналістика – одна зі сфер, від яких залежить успіх реформ, наряду з децентралізацією  і реформою освіти. Адже це посередник, який може змінити суспільство. Є приклад Грузії, де реформи торкалися бізнесу і держапарату, але широкі маси не відчували позитиву – і зрештою тодішня влада програла вибори. Аби держава вижила, ми повинні говорити з суспільством, аби погляди людей змінювалися”, – зазначив Роман Головенко.

Експерт додав, що проблеми виникають не лише в українській, а й у світовій журналістиці, адже медіа “жовтіють”, і йде гонитва за оперативністю новин, заради чого журналісти поступаються якістю.

Член НМР Отар Довженко зауважив, що донедавна дискусія про стандарти у регіонах зводилася до порад від столичних експертів, які не уявляли місцевих реалій: низьких зарплат, диктату власників, слабкої матеріальної бази. Тож болючі для журналістів питання лишаються актуальними.

Водночас, представники львівських видань наголошували на складності щоденної “конвеєрної” роботи, особливо у інтернет-виданнях. Журналісти навели приклади, як відсутність відповідей на запити затримує написання матеріалів та не дозволяє дотримуватися стандарту збалансованості, адже державні органи не висловлюють свою позицію.

Також представники редакцій нарікали на фінансові проблеми та недостатній рівень підготовки журналістів. Значну дискусію викликало і ставлення до мови ворожнечі та перевірки фактів. Проте у підсумку учасники круглого столу погодилися з необхідністю шукати відповіді на спірні питання у медійній галузі.

Фото - Фейсбук Тараса Шевченка