Мовний омбудсмен пояснив, які сфери мають перейти на українську із 16 січня

Фото – volyn.tabloyid.com

Із 16 січня 2021 року вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги, медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо.

Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, інформує Урядовий портал.

Він нагадав, що 16 січня набуває чинності стаття 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, тому відбудеться остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову. Отже, відповідно до закону, всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари й послуги українською мовою. 

“На практиці це означає, що український споживач нарешті отримає право  на обслуговування державною мовою за замовчуванням – у супермаркеті чи в інтернет-магазині, у кав'ярні чи ресторані, в банку чи в аптеці, на АЗС чи на вокзалі, в спортзалі чи бібліотеці тощо. Винятків небагато: лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватись іншою мовою, прийнятною для обох сторін”, – сказав він.

“Варто пам’ятати, що вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (зокрема, гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо”, – наголосив уповноважений.

Тарас Кремінь також зазначив, що українською має подаватись інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. Водночас він зауважив, що інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

“У разі порушення права на отримання інформації та послуг українською мовою споживачеві доцільно насамперед звернутися до працівника відповідної установи з проханням обслуговувати його українською, до менеджера або вищої керівної посадової особи з проханням виправити ситуацію, зафіксувати порушення в книзі скарг”, – розповів він. 

Також, за словами Креміня, кожен громадянин може скласти скаргу на ім’я уповноваженого із захисту державної мови, надіслати її письмово або електронною поштою на адресу уповноваженого. “При цьому важливо надати максимально повну інформацію про суб’єкт господарювання, обставини та докази, що підтверджують порушення”, – розповів Тарас Кремінь.

Як повідомляв ІМІ, із 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів в Україні має бути державна. 

26 листопада уповноважений із захисту державної мови повідомив про надходження значно більшої кількості скарг щодо порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в частині застосування державної мови в освітньому процесі. 

В Україні 16 липня 2019 року набув чинності Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. 25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон у цілому.

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Європейська комісія “За демократію через право”, відоміша як Венеційська комісія, дійшла висновку, що Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

21 червня 2019 року до КС звернувся 51 нардеп з вимогою визнати закон про мову неконституційним. Серед нардепів-підписантів – Нестор Шуфрич, Євгеній Мураєв, Наталія Королевська, брати Добкіни, Тетяна Бахтєєва, Вадим Новинський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Сергій Ківалов тощо. На думку підписантів, закон про українську мову начебто порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття в багатонаціональній Україні.

3 листопада Конституційний Суд України не ухвалив рішення, розглянувши подання щодо конституційності закону про мову.