Мовний омбудсмен просить зобов’язати нардепів розмовляти під час роботи українською

Фото – Укрінформ

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає внести народних депутатів України до переліку осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. 

Про це зазначено в листі уповноваженого до Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, повідомляється на сайті мовного омбудсмена.

“Йдеться про обов’язок народних депутатів послуговуватися державною мовою не лише у стінах парламенту, як це передбачено чинним Регламентом Верховної Ради, а й під час спілкування з виборцями, під час виступів у публічному просторі, зокрема в медіа”, – пояснив уповноважений.

За словами Тараса Креміня, внесення відповідних змін до статті 9 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та “Про статус народного депутата України” є найоптимальнішим варіантом імплементації рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року щодо конституційності мовного закону.

Так, у рішенні КСУ серед іншого наголошується, що громадяни України не мають обов’язку володіти іншою мовою, ніж державна, тому надання їм поза їхньою волею інформації іншою мовою, ніж державна, є порушенням їхніх прав, що є несумісним з Конституцією України.

Крім того, Конституційний Суд у цьому ж рішенні наголосив на тому, що застосування режиму двомовності в публічному просторі не відповідає конституційному статусові української мови, порушує право громадян на отримання інформації державною мовою та спричиняє зовнішнє звуження простору вживання української мови, підриває зсередини саму її систему, спотворює її структуру, створює ґрунт для її внутрішнього розкладу, зумовлюючи її занепад.

“В умовах війни ігнорування вимог законодавства щодо обов’язкового застосування державної мови з боку, зокрема, народних депутатів України вкрай негативно сприймається громадянським суспільством та окремими громадянами України, які стали на захист держави та усвідомлюють значення української мови для майбутнього України”, – підкреслив Тарас Кремінь.

Водночас він додав, що на його адресу надходять численні звернення щодо застосування недержавної мови народними депутатами на публічних заходах, у телеефірах та під час виконання ними безпосередніх службових обов’язків.

Як повідомляв ІМІ, раніше уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь оштрафував міського голову Харкова Ігоря Терехова на 3400 гривень за використання недержавної мови під час звернень до громадян.

Своєю чергою Ігор Терехов заявив, що офіційно розмовлятиме українською, але з харків'янами продовжить спілкуватися російською. 

Також він подав позов до уповноваженого із захисту державної мови через повторний штраф за порушення мовного законодавства.

Перший випадок стосувався щодо виступу недержавною мовою на телебаченні. Наступна постанова мовного омбудсмена стосувалася застосування недержавної в телеграм-каналі й на його сторінці в соцмережі. Сума накладеного штрафу становила 3400 гривень.

Проте 6 квітня 2023 року Київський районний суд Харкова скасував штраф міському голові Харкова Ігорю Терехову за використання російської мови в соціальних мережах. Суддя погодилася з позицією захисту Терехова, що сторінки міського голови в телеграмі та фейсбуці не є представницькими, тобто він веде їх не як посадовець. Також захист вказував, що постанова є незаконною, оскільки уповноважений порушив порядок її ухвалення (а саме не було реалізовано захід державного контролю за вживанням і функціонуванням державної мови).