ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Міжнародний фонд зафіксував 58 атак на ЗМІ та журналістів у Криму протягом 2020 року

11.06.2021, 19:25
Фото – Укрінформ
Фото – Укрінформ

Минулого року окупанти продовжили практику тотального придушення незалежної журналістики та встановлення повного контролю над інформаційним простором Криму: всього зафіксовано 58 випадків атак або погроз працівникам ЗМІ, громадянським журналістам, редакціям традиційних та онлайн-видань, телеграм-каналів, онлайн-активістам. Про це повідомляє ZMINA.

Такі дані навів міжнародний фонд "Справедливість для журналістів" на основі аналізу інформації, отриманої, зокрема, від Центру прав людини ZMINA.

Під час дослідження за 2020 рік було виявлено 38 атак з використанням юридичних або економічних механізмів, 16 атак нефізичного характеру, зокрема в кіберпросторі, та чотири фізичні атаки, серед яких два випадки застосування каральної психіатрії.

Головним джерелом загроз для працівників ЗМІ на окупованому півострові стали представники влади – в 50 випадках з 58.

Найпоширенішим методом тиску були атаки з використанням юридичних або економічних механізмів: звинувачення в екстремізмі, зв'язках з терористами, розпалюванні ворожнечі, реабілітації нацизму, держзраді, закликах до повалення конституційного ладу.

Зафіксовано дев'ять атак, пов'язаних з карантинними обмеженнями. Переважно вони виявлялися в діях судових приставів, які не допускали журналістів на політично вмотивовані судові процеси.

Почастішали атаки на кримських громадянських журналістів і блогерів: співробітники правоохоронних органів приходили додому до медійників і зачитували їм застереження щодо неприпустимості екстремістських дій. Усього було вісім таких інцидентів.

Також фіксувалися невиправдані затримання журналістів і блогерів співробітниками ДАІ (шість випадків), часто вони супроводжувалися обшуками та складанням адмінпротоколів.

Переслідувань зазнали громадянські журналісти "Кримської солідарності" – неформальної правозахисної організації для захисту жертв політичних репресій. Проти багатьох з них були висунуті звинувачення в межах "справи кримських мусульман" у причетності до тероризму та участі в організації "Хізб ут-Тахрір".

Станом на кінець 2020 року в місцях позбавлення волі перебували вісім громадянських журналістів – Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв. Ще один – Амет Сулейманов – утримувався під домашнім арештом.

16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд РФ ухвалив вирок у так званій справі "другої бахчисарайської групи “Хізб ут-Тахрір”, фігурантів якої визнано винними в “підготовці насильницького захоплення влади та участі в діяльності терористичної організації”. До числа підсудних у цій справі ввійшли четверо громадянських журналістів "Кримської солідарності": Сервер Мустафаєв засуджений до 14 років ув'язнення в колонії суворого режиму, Сейран Салієв – до 16 років, Тимур Ібрагімов – до 17 років, Марлен Асанов – до 19 років.

У грудні Південний окружний військовий суд РФ почав розгляд справи так званої другої сімферопольської групи “Хізб ут-Тахрір”, членів якої звинувачують у підготовці насильницького захоплення влади та участі в діяльності терористичної організації. До числа підсудних у цій справі ввійшли четверо громадянських журналістів – Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв і Руслан Сулейманов.

Окупанти продовжили блокування українських медіаресурсів на півострові. Щонайменше 11 провайдерів у дев'яти кримських населених пунктах повністю блокували сайти 20 українських медіа: Укрінформ, "Цензор.Нет", QHA, СЛЕД.net.ua, "Інформаційний спротив", UAinfo, BlackSeaNews, "Апостроф", "Главное", Громадське радіо, Центр журналістських розслідувань, "Лівий берег", "Подробиці", "Стрічка", "ТоНеТо", ТСН, "Українська правда", "РБК Україна", "Дзеркало тижня", "Херсон Daily".

Приймання сигналу українських FM-радіостанцій на півночі Криму у 2020-му значно погіршився, а в багатьох населених пунктах на цих частотах мовлять російські радіостанції.

Водночас минулого року уряд РФ ухвалив низку нових нормативно-правових актів, що погіршують ситуацію зі свободою слова. Їхню дію окупанти поширили й на територію Криму.

Liked the article?
Help us be even more cool!