ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Медіачек: висновок щодо матеріалу сайту "Крим.Реалії"

01.06.2020, 14:00
Фото – Крим.Реалії
Фото – Крим.Реалії

У межах спільного механізму громадських організацій "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" для розгляду скарг на ЗМІ "Медіачек" було подано скаргу щодо матеріалу сайту “Крим.Реалії” під заголовком "Телеведущие, пенсионеры, безработные: кто идет в крымское правительство".

Нагадаємо, "Детектор медіа" та Інститут масової інформації запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Публікуємо повний текст висновку:

Висновок №55 щодо матеріалу сайту "Крим.Реалії" під заголовком "Телеведущие, пенсионеры, безработные: кто идет в крымское правительство"

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

  1. 24 березня 2020 року до Ініціативи "МедіаЧек" надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця пише, що в матеріалі є лише мінімальні згадки про окупацію Криму Росією, назви посад в окупаційних органах не взято в лапки, а також немає балансу думок.
  2. Матеріал опубліковано на сайті "Крым.Реалии" (проєкт "Радіо Свобода") 19 листопада 2019 року, авторка – Вікторія Веселова.
  3. Матеріал розповідає про добір кандидатів на посади членів російського окупаційного уряду Криму.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

  • "Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста..." (п. 6).
  • "Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення" (п. 9).
  • "Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів" (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Орієнтовані на кримчан українські медіа мають дилему під час висвітлення питань роботи окупаційної адміністрації. Пишучи про події в Криму з офіційної української позиції, вони ризикують втратити велику частину аудиторії, лояльну до окупаційної адміністрації, та бути заблокованими на території півострова. Тим часом нейтральніший тон може бути сприйнятий проукраїнськими читачами як визнання належності Криму до Росії.

2. Збалансованість. У скарзі як вияв незбалансованості наведено відсутність пояснення в матеріалі, що таке проєкт "Твое правительство", а також відсутність коментарів з української сторони або коментарів фахівців. Проте відсутність роз'яснення, чим є цей проєкт, та відсутність коментарів незалежних експертів стосуються повноти подання інформації, а не її збалансованості (у матеріалі надано посилання на вебсайт проєкту, яке наразі не відкривається).

Що ж до відсутності офіційної позиції України щодо подій, про які йдеться в публікації, то Україна вже не раз висловлювала незгоду з анексією Криму Росією. Різні форми протиправного формування окупаційної адміністрації на території Криму є похідними від анексії. Тож окремого конфлікту між Україною і Росією через добір кандидатів на посади "міністрів" російського окупаційного уряду Криму немає. До того ж матеріал присвячено не факту формування окупаційного уряду, а способу добору його членів. Тож Ініціатива не вважає, що цьому матеріалу бракує окремої позиції України.

3. Ставлення авторки до анексії Криму. Скаржниця закидає журналістці, що та не вживає лапки у формулюваннях на зразок "уряд", "парламент" тощо. Однак лапки стилістичний засіб, використання якого регулюється редакційними правилами медіа та не може вважатись обов’язковим. Лапки багатозначні, і їхнє вживання може бути розцінене не лише як спосіб дистанціюватися від узятого в лапки слова, але й як переносне значення і навіть цитата. Тож невживання лапок не може бути трактоване як визнання законного статусу окупаційної влади.

Водночас у матеріалі вжито вислови "подконтрольного России правительства", "российского правительства Крыма", "российских выборах в крымский парламент", "подконтрольной России администрации", сказано, що так звані "місцеві вибори" в Криму восени минулого року визнали незаконними Україна та низка інших держав. Отже, проблемну легітимність конкурсу, якому присвячено матеріал, авторка не замовчує.

Матеріал є не новинним, а оглядово-аналітичним, тому авторка могла включити до нього оцінку незаконності російського контролю над Кримом або нагадати позицію України та ООН щодо належності Криму, але це є правом, а не обов'язком. Окупація Криму Росією не є ані безпосередньою причиною, ані наслідком подій, яким присвячено цей матеріал. Ініціатива вважає, що питання включення або невключення цих оцінок або згадок у матеріал лежало в межах розсуду журналіста та редакції. Те саме стосується відсутності в матеріалі коментарів незалежних експертів.

4. Проєкт "Радіо Свобода" "Крим.Реалії", судячи з інформації, зазначеної на сайті, визнає Крим окупованим та анексованим Росією. Водночас місією проєкту є інформування про події на території Криму, зокрема, й мешканців окупованого півострова. Це може бути причиною поміркованості критики на адресу Росії та окупаційної адміністрації в матеріалах видання. Такий підхід можна оцінювати по-різному, однак він не є порушенням ані законодавства України (адже видання не заперечує російської агресії і того, що Крим є частиною нашої держави), ані журналістської етики.

Ініціатива "МедіаЧек" констатує, що в матеріалі проєкту "Радіо Свобода" "Крим.Реалії" під заголовком "Телеведущие, пенсионеры, безработные: кто идет в крымское правительство"  немає порушення професійних журналістських стандартів збалансованості й повноти, а використовувана в матеріалі термінологія не порушує норм законодавства та журналістської етики.

28 травня 2020 року

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!