ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Лише чверть українських медіа не змінила контенту через фінансову кризу – опитування ІМІ

05.06.2025, 16:15
Ілюстрація ІМІ

Фінансова криза на медіаринку суттєво вплинула на змістове наповнення українських редакцій: лише 25% медіа повідомили, що не вносили змін до контенту через брак фінансування. Про це свідчать результати анонімного адресного опитування журналістів, проведеного Інститутом масової інформації (ІМІ) у квітні – травні цього року.*

Найпоширенішим наслідком стала втрата глибини журналістського контенту: 45% редакцій скоротили аналітичні матеріали та розслідування. Це, на думку експертів ІМІ, становить пряму загрозу механізмам суспільного контролю і підзвітності влади.

Ще 44% видань повністю відмовилися від окремих тематичних напрямів, зокрема авторських колонок, правозахисних, культурних та аналітичних рубрик. Така тенденція веде до зменшення контентного різноманіття і поступової втрати голосів вразливих спільнот: молоді, жінок, ветеранів, ЛГБТ+, нацменшин тощо.

15% опитаних медіа сфокусувалися на локальному контенті, що, з одного боку, зміцнює зв’язок з місцевими громадами, але з іншого – може свідчити про втрату можливості висвітлювати загальнонаціональні теми чи події війни в ширшому контексті.

14% редакцій почали активніше використовувати штучний інтелект для створення новин, перекладів чи рерайтів – щоб заповнити прогалини після скорочень персоналу. У багатьох випадках це не ознака цифрової трансформації, а вимушена автоматизація на тлі втрати людських ресурсів.

Ще 9% медіа наростили виробництво SEO-матеріалів, орієнтованих на трафік. Поки що ця тенденція не стала масовою, але ІМІ застерігає: подальше посилення залежності від трафіку може перетворити редакції на “контентні ферми” з втратою суспільно значущого змісту.

Опитування ІМІ демонструє: редакції намагаються адаптуватися, але ціною стає втрата глибини, різноманіття і людського потенціалу української журналістики.

***

Нагадаємо, за результатами річного опитування ІМІ, 80% журналістів скористалися різноманітними формами міжнародної підтримки впродовж 2024 року. 

*Анонімне кількісне онлайн-опитування журналістів було проведено методом адресного анкетування з 24 квітня до 15 травня 2025 року включно. В опитуванні взяли участь 150 представників усіх типів медіа з усіх регіонів України. Було проведено середнє зважування результатів за регіонами та типами медіа з метою підвищення репрезентативності вибірки. Зокрема, враховувалися пропорції різних типів медіа в загальній структурі українського медійного ринку (онлайн, друковані, телевізійні та радіо, медійні сторінки в соціальних мережах), а також географічний розподіл активних редакцій за регіонами. Зважування здійснювалося шляхом застосування відповідних коефіцієнтів до кожної групи респондентів відповідно до їхньої частки в генеральній сукупності.

**Сума відповідей не дорівнює 100%, адже респонденти могли обрати кілька з них.

Важливо! У цьому опитуванні ми порівнюємо результати з аналогічним опитуванням, яке ІМІ проводив одразу після раптового зупинення фінансування США, у січні – лютому 2025 року. Таке порівняння дозволяє оцінити, як змінюються очікування та реальні дії медіа у відповідь на кризу, а також виявити ступінь адаптації ринку до нових умов. Воно показує, які антикризові механізми виявились ефективними, а де ситуація, навпаки, погіршилася. Це дає змогу сформувати обґрунтовані рекомендації для донорів, медіаспільноти та держави щодо підтримки незалежної журналістики.

Liked the article?
Help us be even more cool!