Кремінь закликає доопрацювати законопроєкт про права нацменшин. Вбачає небезпеку для української мови

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає Верховну Раду доопрацювати законопроєкт №10288 щодо прав національних меншин в окремих сферах. 

Про це йдеться в заяві мовного омбудсмена.

Мовиться про законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах”, який Кабінет Міністрів вніс до парламенту 24 листопада для прискорення євроінтеграційних процесів держави.

Кремінь вважає, що окремі положення цього законопроєкту значно погіршать функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя. 

За його словами, зокрема, будуть знівельовані норми щодо обов’язкової частки книжок державною мовою для видавців та книгорозповсюджувачів. Також суттєво знизиться присутність державної мови на телебаченні та радіо через зміни до визначення українськомовної програми та поширення преференцій, передбачених для мов корінних народів, на всі без винятку мови національних меншин. 

Крім того, додав Кремінь, запропоноване відтермінування дії згаданих положень для російської мови на п'ять років після скасування військового стану не є адекватним запобіжником від російщення.

“Вважаю, що в цьому законопроєкті суттєво послаблено гарантії прав представників національних меншин на навчання державною мовою в закладах освіти”, – зазначив уповноважений.

Також Тарас Кремінь звернув увагу на недоцільність змін до законодавства про медіа, оскільки Україна в координації з ЄС ухвалила прогресивний закон, який підтвердив виконання одного з головних критеріїв на шляху до членства в Євросоюзі.

“Закликаю Верховну Раду України доопрацювати внесений законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію Уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема балтійських країн”, – зазначив мовний омбудсмен.

Нагадаємо, 20 листопада 2023 року низка громадських організацій та рухів заявила про неприпустимість здійснення під приводом євроінтеграції будь-яких дій, спрямованих на ревізію мовного законодавства і послаблення механізмів захисту державної мови.

Вони вважають, що за спробами штучно протиставити захист української мови як державної правам національних меншин стоять сили, які координують свої деструктивні дії зі РФ. 

Представники громадських організацій зазначили, що в Україні гарантуються права національних меншин. Водночас вони посилаються на ухвалений у 2022 році новий Закон “Про національні меншини (спільноти) України”, що ґрунтується на європейських і міжнародних угодах, які ратифіковані Україною і які, відповідно до статті 9 Конституції, також є невіддільною частиною національного законодавства. 

21 вересня 2023 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт про внесення змін до Закону “Про національні меншини (спільноти) України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, врахувавши низку рекомендацій від Венеційської комісії.

Закон “Про національні меншини (спільноти)” український парламент ухвалив у грудні 2022 року, він набув чинності в березні 2023 року.  Цей документ є в пакеті вимог, які обумовлюють початок перемовин про інтеграцію України в ЄС. 

У червні 2023 року Венеційська комісія оприлюднила критичний висновок щодо євроінтеграційного Закону України “Про національні меншини (спільноти)”. Тоді нардеп Володимир Вʼятрович сказав, що, на його думку, цей висновок є “відверто упередженим, а місцями просто неадекватним”.