Комітет Верховної Ради з питань свободи слова звернеться до Офісу генерального прокурора, Державного бюро розслідувань і Національної поліції щодо справ про погрози журналісткам Катерині Лихогляд (“Бабель”) і Анні Калюжній з боку військових. Таке рішення ухвалили за підсумками засідання 1 вересня, ініційованого громадською радою при комітеті, повідомила представниця ІМІ Ганна Чабарай, яка брала участь у засіданні комітету.

Ідеться про два випадки погроз журналістці Анні Калюжній після її критики в бік керівництва кількох військових підрозділів, один з яких не розслідується вже два з половиною роки. А також про погрози журналістці Катерині Лихогляд і виданню “Бабель” після розслідування про небойові втрати в полку “Скеля”. В останній справі правоохоронці два місяці не можуть визначитися з підслідністю, тож слідство фактично не розпочалося.

Комітет ухвалив рішення зробити два окремі звернення до керівництва Офісу генерального прокурора, Державного бюро розслідувань і Національної поліції з проханням узяти справи на особистий контроль і повідомити про обставини та процесуальний стан їхнього розгляду.

Голова комітету Ярослав Юрчишин наголосив, що розгляд цих справ не має нічого спільного з протидією військовим, як це подекуди намагаються подавати окремі канали.

“Висвітлення проблем – ключова функція журналістики. Це те, що захищає нас і не дає перетворитися на Росію, яка знищує українські медіа десятками. Я дуже розраховую на партнерство з правоохоронними органами. Ми всі зацікавлені в тому, щоб продемонструвати результат і показати медіа, що вони в цій країні захищені – попри всі бюрократичні процедури та юридичні складнощі – і можуть виконувати свою частину роботи. Як військо захищає нас фізично, так медіа захищають цінності демократії, які й відрізняють нас від країни-агресора”, – зазначив Юрчишин.

Наступне засідання комітету з цих питань попередньо заплановано на початок жовтня.

Погрози “Бабелю”

23 червня 2026 року “Бабель” опублікував розслідування про небойові смерті щонайменше 26 новобранців 425 окремого штурмового полку “Скеля” від кінця 2025 до весни 2026 року. За даними журналістів, більшість із них померла від пневмонії, серцево-судинних та інших захворювань невдовзі після мобілізації. Родичі деяких загиблих заявили про можливе насильство.

У полку “Скеля” заявили, що автори матеріалу роблять узагальнення, зводячи історію підрозділу до окремих трагічних випадків. Там стверджують, що більшість смертей, згаданих у розслідуванні, сталися в лікарнях або дорогою до них і були пов’язані зі станом здоров’я мобілізованих.

25 червня “Бабель” заявив про погрози з боку військовослужбовця 425 окремого штурмового полку “Скеля” Миколи Хархана (позивний Киянин) після публікації матеріалу про загибель військових у цьому полку. 

Медіарух та українська медіаспільнота заявили, що вимагають від правоохоронців розслідувати погрози журналістам “Бабеля”, які пролунали після публікації розслідування про “Скелю”.

7 липня “Бабель” заявив, що ДБР відмовилося реєструвати заяву журналісток медіа щодо погроз із боку військовослужбовця полку “Скеля” Миколи Хархана (Киянина).

Погрози Анні Калюжній 

У березні 2026 року воєнна кореспондентка Анна Калюжна заявила, що отримала понад 150 образливих повідомлень після критичного допису про керівництво Збройних сил України, 225 окремий штурмовий полк і полк “Скеля”. А згодом повідомила про залякування з боку перехожого на вулиці, яке вона пов’язала зі своєю роботою. Вона написала заяву до поліції, правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 129 Кримінального кодексу України (“Погроза вбивством”), яка не пов’язана зі статусом журналіста.

У 2024 році Анна Калюжна заявила про погрози, які отримала на свою адресу та на адресу своїх батьків. За словами воєнкорки, погрози пролунали після конфлікту з командиром одного з батальйонів 3 ОШБр Дмитром Кухарчуком. За цим фактом того ж місяця поліція відкрила кримінальне провадження про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 3 ст. 171 ККУ) і погрози близьким журналіста (345-1 ККУ).