Журналісти є найменш захищеною групою щодо доступу до інформації - представниця Омбудсмена

Журналісти – найменш захищена професійна група щодо доступу до публічної інформації: їхні скарги розглядаються найдовше. Таку тенденцію відзначила представниця Уповноваженого з прав людини – начальник управління з питань підготовки конституційних подань та дотримання права на доступ до публічної інформації Ірина Кушнір на прес-конференції, повідомляє “Доступ до правди”.

“З огляду на внесення змін до Кримінального кодексу України, якими передбачено посилення відповідальності за неправомірну відмову журналістам, ми вимушені відправляти ці скарги до поліції, щоб там розібралися, чи є склад кримінального правопорушення. І тільки після того, як поліція прийме рішення, що складу кримінального правопорушення немає, ми можемо перевідкрити провадження у рамках кодексу про адміністративні правопорушення. Це надто затягує процедуру захисту прав журналістів”, - зазначила Кушнір.

Скарги журналістів, за її словами, стосуються випадків як ненадання відповіді взагалі, так і неправомірної відмови на запит.

Перша ситуація не підпадає під регулювання Кримінального кодексу, тому вирішуватиметься у загальному порядку, але якщо надано неправомірну відмову, то тоді це має бути перевірено поліцією на наявність складу злочину.

“На превеликий жаль, поліція поки що не показує ефективних результатів. Всі справи поки що повертаються з висновками, що немає складу кримінального правопорушення. І на превеликий жаль, із внесенням змін до Кримінального кодексу найнезахищенішою групою щодо доступу до інформації виявилися журналісти”, - наголосила Ірина Кушнір.

Статистика по таких скаргах в Секретаріаті Уповноваженого не ведеться.

Нагадаємо, 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до Кримінального кодексу, якими посилила відповідальність за перешкоджання діяльності журналістів. Тоді ВР внесла зміни до 171 статті ККУ, додавши до статті те, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Фото - ДемАльянс