Жоден чиновник не був оштрафований з січня по вересень за порушення закону про доступ

Лише до 18% органів місцевої влади та 23% центральних органів влади надходили судові позови через неналежне виконання закону «Про доступ до публічної інформації» в період з січня до вересня 2012 року. Суд відмовив у задоволенні половини позовів до органів місцевої влади та кожного четвертого позову до центральних органів влади. Крім того, не було жодного випадку стягнення штрафів з чиновників за порушення закону про доступ.

Про це свідчать результати дослідження щодо рівня забезпечення органами влади права знати для українців, яке провів Центр Політичних Студій та Аналітики з січня по вересень 2012 року .

Для цього було розіслано тематичні інформаційні запити до 25 міських рад міст обласного значення, 25 обласних державних адміністрацій та 76 центральних органів влади.

Зміст питань полягав у тому, щоб з’ясувати: чи існують прецеденти несення відповідальності органами влади за неналежне виконання Закону «Про доступ до публічної інформації»?; чи є в органів влади можливість надавати відповіді на інформаційні запити на належному рівні?; чи користуються українці своїм правом знати?

Щодо приписів прокуратури, то на неналежне виконання закону про доступ вони виносились лише по відношенню до міських рад, а до центральних органів влади та ОДА, які надали відповідь на це питання, приписи не виносились. Крім того, не було жодного випадку стягнення штрафів з чиновників за порушення закону про доступ.

На забезпечення роботи підрозділу, який відповідає за доступ до публічної інформації, у 2012 році гроші виділяються лише деякими державним адміністраціям, серед яких: КМДА, Вінницька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Сумська та Харківська ОДА, а це лише 16% органів місцевої влади. В той же час, серед центральних органів влади виділяють окремі кошти на забезпечення роботи підрозділу 13%.

Протягом цього року до органів влади надійшли тисячі запитів на інформацію всіма можливими способами зв’язку. Статистичні дані вказують на те, що найзручнішим для українців є надсилання інформаційних запитів звичайною поштою, однак не менш популярним є використання електронної пошти. При цьому, дуже маленький відсоток людей використовує телефон чи факс для отримання публічної інформації.

Крім того, йдеться у результатах дослідження, серед українців досі немає чіткого розуміння різниці між зверненнями громадян та інформаційними запитами. Важливість цього питання зумовлена тим, що ці два способи комунікації між громадянами та владою регулюються двома різними законами, а отже і процедура отримання відповідей відрізняється. Однак, інколи самі чиновники не до кінця розуміють цю різницю і свідомо або не свідомо порушують закон, класифікуючи інформаційні запити як звернення.