Інститут масової інформації закликає журналістів, власників медіа та медіаюристів долучитися до публічних консультацій щодо законопроєкту, який має захистити медіа від SLAPP-позовів (стратегічних судових справ, спрямованих на тиск і обмеження свободи слова).

У своєму матеріалі юрист ІМІ Володимир Зеленчук пояснює, що таке SLAPP-позови, які їхні основні ознаки та як вони впливають на свободу слова.

Йдеться про позови (Strategic Lawsuits Against Public Participation), які формально подаються для захисту честі, гідності чи репутації, але фактично використовуються для фінансового та психологічного тиску на журналістів і активістів.

Головна мета таких позовів не виграти справу, а змусити журналіста або редакцію витрачати ресурси на суди, уникати резонансних тем або навіть припинити свою діяльність.

Українські медіа стикаються з такими позовами вже багато років. Зокрема, серед відомих кейсів – судові процеси проти Bihus.Info, журналіста Радіо Свобода та програми “Схеми”, а також низка інших справ, які супроводжувалися тиском і тривалими судовими розглядами.

ІМІ фіксує судові позови проти медіа як окрему категорію порушень свободи слова в щомісячному Барометрі свободи слова. 

Найбільша загроза SLAPP полягає в самоцензурі: редакції, побоюючись судових витрат і арештів рахунків, відмовляються від чутливих тем. Навіть у разі виграшу в суді журналісти зазнають фінансових і психологічних втрат.

Наразі Комітет Верховної Ради з питань свободи слова розробляє відповідний законопроєкт, покликаний захистити журналістів і медіа від SLAPP-позовів. Серед ключових пропозицій – можливість раннього відхилення безпідставних позовів і заборона повторного подання ідентичних справ.

Комітет оголосив публічні консультації щодо цього законопроєкту, які триватимуть до 25 квітня 2026 року. Ознайомитися з деталями та взяти участь у консультаціях можна за посиланням.

Нагадаємо, 25 червня 2025 року з ініціативи Комітету ВР з питань свободи слова була створена спеціальна робоча група з напрацювання ефективних механізмів протидії SLAPP-позовам. До її складу ввійшли понад 25 учасниць та учасників – народні депутати, юристи, медіаексперти, представники державних органів. 

Інститут масової інформації також долучився до робочої групи та розроблення пакета законодавства щодо протидії SLAPP-позовам.