Міжнародне гуманітарне право (МГП) не встигає за сучасною війною і має не лише фіксувати злочини проти журналістів, а й запобігати їм. Про це заявила керівниця відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації Катерина Дячук 13 жовтня під час сайдівенту Reporting Under Fire: Safety of Frontline Journalists in Ukraine and Accountability for Russian Crimes у межах Варшавської конференції ОБСЄ з людського виміру.
“Завдання МГП – не просто зафіксувати смерть журналіста, а зробити все, щоб він залишився живим”, – наголосила Катерина Дячук.
977 злочинів і 139 загиблих медійників
За словами Катерини Дячук, з 2022 року повномасштабна війна РФ залишається головним викликом для існування українських медіа та безпеки журналістів. За понад чотири роки великої війни ІМІ зафіксував 977 російських злочинів проти журналістів і медіа. Загинули 139 медійників, з них 15 – під час виконання професійних обов’язків.
У 2024–2026 роках одним з головних інструментів атак на журналістів стали дрони.
“Позначка PRESS більше не гарантує безпеки”, – зазначила представниця ІМІ. Зокрема, 2025 року внаслідок цілеспрямованих атак російських дронів загинули троє медійників: фотожурналіст Антоні Лаллікан, а також журналісти телеканалу Freedom Альона Губанова та Євген Кармазін.
Крім того, ІМІ зафіксував щонайменше 85 навмисних атак на редакції, а щонайменше 337 медіа були змушені припинити роботу.
Полон, вироки й тиск у Криму
Станом на жовтень 2026 року Росія незаконно утримує щонайменше 27 українських медійників. У 2025 році з російського полону та ув’язнення повернулися троє цивільних журналістів – Дмитро Хилюк, Марк Каліуш і Владислав Єсипенко. Після звільнення вони розповіли про катування та порушення прав людини.
Російські суди засуджують українських журналістів до 14–16 років ув’язнення за проукраїнську позицію та професійну діяльність. Такі вироки отримали, зокрема, адміністратори телеграм-каналів “РІА Мелітополь” та “Мелітополь – це Україна” Георгій Левченко, Владислав Гершон, Яна Суворова, а також кримський громадянський журналіст Вілен Темер’янов. У 2026 році РФ засудила до 15 років ув’язнення Ірину Левченко.
В окупованому Криму, за словами Катерини Дячук, окупанти системно тиснуть на кримськотатарських журналістів: заочно заарештовують (як журналістку Крим.Реалії Олексіну Дорогань), штрафують за звинуваченнями в статусі “іноагента”, повторно оголошують попередження (Лутфіє Зудієва), проводять обшуки та вивозять на допити (Ленора Дюльбер).
Кібератаки як частина війни проти медіа
ІМІ також фіксує системні російські кібератаки на національні й регіональні медіа, до яких причетні спецслужби РФ. Серед них – DDoS-атаки, злами сайтів, фішинг і підміна комунікацій, як-от розсилання російського спаму від імені “Української правди”.
Що має змінитися
Катерина Дячук наголосила на потребі переглянути підхід до засобів захисту журналістів. За її словами, детектори дронів, засоби РЕБ та антидронові системи мають розглядатися як інструменти захисту, а не участі в бойових діях: детектор лише попереджає про небезпеку, а РЕБ блокує сигнал і не передбачає ураження людей.
“Журналіст, який використовує нелетальний засіб для відбиття атаки, не має автоматично втрачати статус цивільної особи”, – підкреслила представниця ІМІ. Вона закликала міжнародних донорів та інституції не блокувати використання таких засобів журналістами через побоювання щодо “подвійного призначення”.
ІМІ пропонує:
- адаптувати тлумачення МГП до умов дронової війни;
- визнати право журналістів на тактичну анонімність;
- чітко визначити статус нелетальних антидронових засобів;
- перейти від постфактум документування загибелі журналістів до реального запобігання атакам.
Захід організували Центр прав людини ZMINA, Інститут масової інформації та Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні за співорганізації Постійної делегації ЄС при ОБСЄ, Постійної делегації Великої Британії при ОБСЄ та Нідерландського Гельсінського комітету.
Попри війну незалежні українські медіа зберігають спроможність працювати, розслідувати та протидіяти дезінформації, додала Катерина Дячук. Показово, що 2026 року Україна піднялася на сім позицій у Всесвітньому індексі свободи преси “Репортерів без кордонів” – до 55-го місця зі 180, що є рідкісним випадком покращення на тлі російської агресії.
Інститут масової інформації (ІМІ) — медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України й мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів”, також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
