Громадськість закликає чиновників виконувати закон про доступ до публічної інформації
24.04.2012, 01:48
Чиновники повинні надавати громадянам запитувану інформацію, а не шукати дірки в законі, щоб приховати інформацію.
До токого висновку дійшли юристи громадських організацій, що займаються популяризацією та роз’ясненням Закону «Про доступ до публічної інформації», 23 квітня на зустрічі про перешкоди та перспектив застосування Закону, яка відбулась з ініціативи Інституту масової інформації.
На думку незалежних юристів, недосконалостей у Законі України «Про доступ до публічної інформації» значно менше, ніж бажання розпорядників інформації приховати інформацію від суспільства під грифом «для службового користування» або нпоняттями «конфіденційна інформація», «персональні дані».
“Найбільшим порушником цього закону є Кабінет Міністрів України та Адміністрація Президента, які не оприлюднюють у 20-денний строк проекти нормативно-правових актів на своїх офіційних сайтах”, - вважає юрист Дмитро Котляр.
Також експерт зазначив, що на 95% Закон “Про доступ до інформації” виконувати можливо, застосовуючи при потребі його загальні положення для тлумачення інших норм, тому більшість випадків протиправного ненадання доступу є наслідком не недоліків тексту Закону, а небажання окремих виконавців.
Також значною проблемою є некоректне застосування поняття “службова інформація”, яке врегульоване лише на рівні Закону, а також постанови Кабміну, яка має бути змінена, оскільки не відповідає змісту закону. Постанова була прийнята стосовно “конфіденційної інформації, що є власністю держави”. Це поняття, яке було вилучено із закону про інформацію. Розробку нової редакції такої постанови покладено на Державну архівну службу, яка вже розробила відповідний проект і нещодавно оприлюднювала його на власному веб-сайті.
Крім того, чиновниками практично ніколи не застосовується так званий “трискладовий тест” (ч. 2 ст. 6 Закону), який обов’язковий при віднесенні інформації до службової.
Як зазначила виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар, за європейськими стандартами конторь за виконанням закону має здійснювати незалежний орган, а не центральний орган виконавчої влади - Держкомтелерадію. На думку експертів, такі повноваження може отримати й інститут Омбусмена ВРУ, який може призначати своїх представників, одним з яких міг би бути представник з питань доступу до інформації.
Представники громадськості виклали власне бачення стану виконання Закону та розповіли про заплановані їхніми організаціями заходи, які спрямовані на популяризацію доступу до інформації.
Зокрема, до першої річниці набуття чинності Законі Партнерство «Новий громадянин» планує визначити й оприлюднити 10 особливо важливих речей, про які громадськість упродовж року так і не дізналася. Ця акція буде проведена на противагу акції влади з визначення 10-и речей, про які громадськість дізналася.
У зустрічі взяли участь співавтори тексту Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Коментаря до нього Роман Головенко та Дмитро Котляр, представники Партнерства «Новий громадянин», Інституту медіа права, Інституту масової інформації.
До токого висновку дійшли юристи громадських організацій, що займаються популяризацією та роз’ясненням Закону «Про доступ до публічної інформації», 23 квітня на зустрічі про перешкоди та перспектив застосування Закону, яка відбулась з ініціативи Інституту масової інформації.
На думку незалежних юристів, недосконалостей у Законі України «Про доступ до публічної інформації» значно менше, ніж бажання розпорядників інформації приховати інформацію від суспільства під грифом «для службового користування» або нпоняттями «конфіденційна інформація», «персональні дані».
“Найбільшим порушником цього закону є Кабінет Міністрів України та Адміністрація Президента, які не оприлюднюють у 20-денний строк проекти нормативно-правових актів на своїх офіційних сайтах”, - вважає юрист Дмитро Котляр.
Також експерт зазначив, що на 95% Закон “Про доступ до інформації” виконувати можливо, застосовуючи при потребі його загальні положення для тлумачення інших норм, тому більшість випадків протиправного ненадання доступу є наслідком не недоліків тексту Закону, а небажання окремих виконавців.
Також значною проблемою є некоректне застосування поняття “службова інформація”, яке врегульоване лише на рівні Закону, а також постанови Кабміну, яка має бути змінена, оскільки не відповідає змісту закону. Постанова була прийнята стосовно “конфіденційної інформації, що є власністю держави”. Це поняття, яке було вилучено із закону про інформацію. Розробку нової редакції такої постанови покладено на Державну архівну службу, яка вже розробила відповідний проект і нещодавно оприлюднювала його на власному веб-сайті.
Крім того, чиновниками практично ніколи не застосовується так званий “трискладовий тест” (ч. 2 ст. 6 Закону), який обов’язковий при віднесенні інформації до службової.
Як зазначила виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар, за європейськими стандартами конторь за виконанням закону має здійснювати незалежний орган, а не центральний орган виконавчої влади - Держкомтелерадію. На думку експертів, такі повноваження може отримати й інститут Омбусмена ВРУ, який може призначати своїх представників, одним з яких міг би бути представник з питань доступу до інформації.
Представники громадськості виклали власне бачення стану виконання Закону та розповіли про заплановані їхніми організаціями заходи, які спрямовані на популяризацію доступу до інформації.
Зокрема, до першої річниці набуття чинності Законі Партнерство «Новий громадянин» планує визначити й оприлюднити 10 особливо важливих речей, про які громадськість упродовж року так і не дізналася. Ця акція буде проведена на противагу акції влади з визначення 10-и речей, про які громадськість дізналася.
У зустрічі взяли участь співавтори тексту Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Коментаря до нього Роман Головенко та Дмитро Котляр, представники Партнерства «Новий громадянин», Інституту медіа права, Інституту масової інформації.
Liked the article?
Help us be even more cool!
Help us be even more cool!