Генпрокуратура майже місяць ігнорувала запити ІМІ і відповіла лише після скарги до Омбудсмена

Генеральна прокуратура України майже місяць ігнорувала інформаційні запити ІМІ щодо статистичних даних по розслідуванню випадків перешкоджання журналістській діяльності в Україні та окремих областях. І лише після складення відповідних скарг до офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також повторного надсилання запитів на інформацію, все ж таки надала необхідну інформацію.

Так, 26 серпня ІМІ надіслав на електронну пошту Генпрокуратури два запити щодо статистики розслідування злочинів по 171 статті КК України в Одеській області за 2014 і 2015 роки відповідно. А 31 серпня ІМІ надіслав запит щодо статистики розслідування статті 171 по всій Україні за січень-серпень 2015 року.

Проте протягом п’яти робочих днів відповідь від ГПУ не надійшла.

Після чого ІМІ надсилав листи в ГПУ з проханням розглянути надіслані запити, опрацювати їх та надати відповіді. Ці листи також були проігноровані.

Тому ІМІ склав скаргу до офісу Уповноваженого з прав людини. Після цього Генпрокуратура листом повідомила ІМІ, що запитувані інформаційні запити їм не надходили.

У відповідь на це ІМІ надав докази того, що надсилав електроною поштою ці запити.

Не дивлячись на це, ГПУ попросила надіслати повторно вищезгадані інформаційні запити. Після чого вже протягом п’яти робочих днів опрацювала і надала запитувану інформацію.

Варто зазначити, що ГПУ відреагувала на листи ІМІ лише після подання скарги до офісу Уповноваженого з прав людини, і стояла на тому, що запити не були отримані 26 і 31 серпня відповідно.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зауважує, що у даному випадку дії Генпрокуратури є незрозумілими та незаконними.

“У даній ситуації Генеральна прокуратура України очевидно порушила вимоги Закону "Про доступ до публічної інформації", абсолютно проігнорувавши перші запити та пропустивши визначені у Законі строки надання відповідей на запит. Так само проігнорувавши звернення щодо цього порушення з вимогою надати відповіді рівно до того моменту, як запитувачем було складено скаргу до офісу Уповноваженого з прав людини щодо цієї ситуації. Є докази того, що зазначені запити відправлялися до ГПУ (що ГПУ у свою чергу заперечує, ігноруючи зазначені докази), тому дії розпорядника є незрозумілими та незаконними у розглядуваному випадку”, - прокоментував юрист.