Найчастіше українські онлайн-медіа використовують фотостоки як джерело зображень для своїх матеріалів. Про це свідчить дослідження Інституту масової інформації (ІМІ), проведеного 16 та 19 березня включно 2026 року.
Згідно з результатами моніторингу, 32,6% зображень походять із фотобанків. Значно рідше використовуються фото із офіційни джерел (15,5%) та власні фото редакцій (14,1%). Зображення взяті з соцмереж складають 5,6% від всіх зображень.
У дослідженні зазначається, що стокові фото часто виконують роль універсальної “візуальної заглушки” і не завжди відповідають змісту новини. Це пов’язано з високим темпом роботи редакцій, які не завжди мають ресурси для створення унікального візуального контенту під кожен матеріал.
Водночас у 14% каверів взагалі відсутній підпис із зазначенням джерела зображення, що може створювати як юридичні, так і репутаційні ризики.
Медіаюрист ІМІ Володимир Зеленчук наголошує, що використання фото без зазначення автора або джерела запозичення є порушенням майнових або немайнових авторських прав.
“Цивільне право передбачає ряд способів реагування автора на такі порушення: від письмового звернення до власника веб-сайту, де неправомірно розміщено фото, з вимогою припинити порушення авторського права до подання цивільного позову до суду. В останньому випадку автор або правовласник твору може просити відшкодування моральної шкоди, винагороди за використання твору, збитків, стягнення доходу з порушника або стягнення компенсації.
Звісно у разі програшу справи порушник може додатково відшкодовувати суму судових витрат та витрат на правову допомогу позивача. У свою чергу за відсутність реагування власника веб-сайту на письмове звернення автора або правовласника з вимогою припинити порушення авторського права передбачено адміністративний штраф у сумі від 8500 грн до 17 000 грн за одиничне порушення”, – зазначив Зеленчук.
Дослідниця ІМІ Яна Машкова додає, що редакції можуть отримати репутаційні ризики через відсутність підписаного авторства чи джерела фото.
“Відсутність підписів до зображень можуть підривати довіру аудиторії до медіа, оскільки через відсутність додаткової інформації аудиторія не зможе перевірити достовірність такого візуального контенту. Також є важливим читачам розуміти чи не є такому зображенні сліди візуальних маніпуляцій чи згенерованих помилок від ШІ”, – зазначила вона.
Детальніше ознайомитися з дослідженням можна на сайті ІМІ.
*Дослідження контенту проводилося 16 та 19 березні 2026 року включно в 10 найпопулярніших онлайн-медіа: “Українська правда”, УНІАН, “Цензор.НЕТ”, OBOZ.UA, “Кореспондент.net”, “24 канал”, Новини.LIVE, РБК-Україна, ТСН, Суспільне.
