ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Чоловіки-журналісти схильні ігнорувати колег-жінок у Twitter – дослідження

26.06.2018, 13:50
Політичні репортери втричі більше поширюють твіти свої колег-чоловіків, ніж колег-жінок. Такі дані наводяться в дослідженні, опублікованому в Міжнародному журналі преси та політики (The International Journal of Press / Politics), повідомляє Media Sapiens. Політичні журналісти, які базуються у Вашингтоні, відповідають на твіти інших чоловіків-журналістів у 91,5% випадків. І лише 8,5% відповідей припадає на твіти журналісток. Жінки в 72% випадків відповідають на твіти інших жінок-журналісток та у 28% випадків відповідають на твіти чоловіків. Дослідники також склали перелік із 25 репортерів, які отримують найбільше відповідей від політичних репортерів-чоловіків, і до нього не потрапила жодна жінка. Такий же список був складений щодо ретвітів – до нього потрапили три журналістки, Сьюнг Мін Кім (Seung Min Kim) з The Washington Post, Хадас Голд (Hadas Gold) з CNN та Касі Хант (Kasie Hunt) з NBCNews. У дослідженні було проаналізовано 2292 профілів у Twitter, що належать журналістам, які живуть у Вашингтоні та мають акредитацію на висвітлення роботи американського Конгресу. 57% з них належали чоловіками та 43% – жінкам. До вибірки не увійшли профілі інших відомих політичних журналістів, адже за правилами Конгресу акредитацію можуть отримати лише ті журналісти, які живуть у районі Вашингтону. Автори вказують, що мережа мікроблогів Twitter є важливим інструментом для політичних журналістів. Те, що в ній значною мірою ігнорують репортерок, є ще одним прикладом, який демонструє брак визнання та уваги до творчої праці жінок. Нікі Ашер (Nikki Usher) з Іллінойського університету, яка працювала над дослідженням разом із Джессі Холкомбом (Jesse Holcomb) та Джастіном Літтманом (Justin Littman), вважає, що ці цифри доводять існування так званих "гендерних кімнат з відлунням", у яких чоловіки-журналісти просувають ідеї та думки інших чоловіків-репортерів, і такий же процес відбувається у спільноті жінок. "Жінки зрештою теж опиняються у своєрідній ізоляції й частіше листуються між собою, але їхні голоси менш впливові", – каже Нікі Ашер. Аналіз Twitter-акаунтів також показав, що серед топ-25 політичних журналістів, на яких підписуються інші медійники, теж лише 4 жінки. На це, зокрема, впливає те, що жінки в середньому роблять менше постів. Автори вказують на інші дослідження, які можуть пояснити це – починаючи від того, що жінки, у яких є діти, мають менше часу на кар’єрний розвиток, і закінчуючи тим, що соціальні мережі є більш ворожим для них середовищем. Минулого року Жіночий медіацентр (Women’s Media Center) опублікував статистику, яка демонструвала гендерний розрив в американських медіа: згідно з нею, 62,3% аналітичних звітів припадає на чоловіків, а жінки пишуть 37,7%; 75% репортажів на телебаченні у вечірній час роблять журналісти-чоловіки й лише 25% цієї роботи припадає на жінок; у друкованих виданнях 62% матеріалів пишуть автори-чоловіки й 38% - жінки. А у 2016 році дослідницький центр Canadaland звернув увагу на те, що телеканали запрошують у ролі експертів здебільшого чоловіків. Для цього аналітики проаналізували популярні політичні шоу Power and Politics та Power Play. У першому випадку чоловіки-гості становили 57% від усіх запрошених учасників, а в другому – 71%.
Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!