Аналітикиня ІМІ: Право на вибір – основа для роботи медіа зі звільненими з полону

Людям, які повернулися з російського полону, потрібно надавати можливість вибору під час створення журналістських матеріалів про них. 

Про це розповіла медіааналітикиня Інституту масової інформації Олена Голуб 27 листопада на правозахисному клубі “Між етикою та ексклюзивом: як висвітлювати обміни полоненими та повернення цивільних?”, який організував Центр громадянських свобод у Києві. Інститут масової інформації (ІМІ) став інформаційним партнером заходу.

“Важливо надати людям, які перебували в полоні, можливість вибору. Тому що часто в неволі в них немає цієї можливості вибору, вони чекають, що їм будуть, як у полоні, казати – де сісти, що сказати, куди подивитися тощо. І це варто озвучити, що можна говорити все, що вони вважають за потрібне”, – розповіла Олена Голуб. 

Медіааналітикиня ІМІ додала, що надання інтерв’ю має бути усвідомленим рішенням звільнених з полону. Також такі матеріали потрібно узгоджувати з героями в остаточному вигляді та записувати розмови на диктофон. 

Три поради журналістам, як працювати з людьми, які повернулися з полону

1. Баланс між висвітленням теми й ризиком ретравматизації

Під час підготовки інтерв’ю, за словами Олени Голуб, потрібно зважати не лише на важливість теми для суспільства, а й на ризик завдати додаткової травми співрозмовнику. 

2. Знання про травму

Журналіст повинен розуміти, що реакції людей, які пережили травму, бувають непередбачуваними: вони можуть плутатися, по-різному сприймати інформацію, зауважила медіааналітикиня ІМІ. Чітке встановлення ролей, зокрема м’яке, але зрозуміле пояснення, що журналіст не є психотерапевтом, допомагає підтримати конструктивний діалог. Важливо також створити комфортні умови для інтерв’ю – узгодити зустріч, місце, надати матеріал на погодження після. 

3. Піклування про власний психологічний стан

Журналісту слід дбати про власний емоційний стан, адже складні інтерв’ю можуть травмувати і його, вважає Олена Голуб. Редакція повинна враховувати характер і емоційну стійкість журналіста, обираючи, кому доручати такі завдання. Баланс між емпатією та професійною дистанцією є ключовим, щоб зберегти довіру співрозмовника і водночас уникнути надмірного емоційного залучення. 

Медіааналітикиня ІМІ нагадала: у російському полоні перебувають щонайменше 30 цивільних українських медійників та два журналісти, які вступили до лав ЗСУ. Також щонайменше 112 українських та іноземних журналістів побували в полоні чи стали заручниками проросійських сил та росіян з початку російсько-української війни 2014 року. Багато з них перебувають в ув'язненні й досі. Для Вікторії Рощиної полон закінчився смертю.

Нагадаємо, журналістка Суспільного Дарʼя Григоренко, яка вже не один рік працює з темою полонених і їхніх родин, написала поради для журналістів про те, як говорити про полон.