8 загиблих журналістів, 19 – поранених: "Репортери без кордонів" про рік інформаційної війни в Україні

Фото – RSF

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну окупанти вбили вісьмох журналістів. З восьми журналістів, убитих за перші шість місяців війни, більшість загинула внаслідок обстрілів, як, наприклад, французький журналіст Фредерік Леклерк-Імхофф. Він перебував у транспортному засобі, який цілеспрямовано обстріляли російські військові. Деяких, як українського фотожурналіста і фіксера Макса Левіна, жорстоко стратили. Щодо деяких інших випадків, таких як стосовно литовського режисера-документаліста Мантаса Кведаравічюса, знайденого мертвим у Маріуполі, обставини загибелі залишаються невідомими донині.

Про це йдеться у звіті міжнародної організації "Репортери без кордонів".

"Через рік після початку російського вторгнення в Україну "Репортери без кордонів" (РБК) за допомогою свого місцевого партнера, Інституту масової інформації (ІМІ), оцінюють кількість зловживань, скоєних проти журналістів та медіа, а також засоби, запроваджені для підтримки інформації та боротьби з російською пропагандою. З початку російського вторгнення 12 тисяч журналістів, українських та іноземних, були акредитовані для висвітлення війни в Україні. Під умисним вогнем російських військових або руйнівними інтенсивними бомбардуваннями вони щодня ризикують своїм життям. Хоча ця ситуація особливо тривожна для журналістів на окупованих територіях, усі українські медіа серйозно постраждали від конфлікту та його наслідків", – зазначають в організації.

Як ідеться у звіті, 19 журналістів дістали поранення. Щонайменше четверо з них отримали серйозні поранення. Більшість стали жертвами російських бомбардувань, але деяких розстріляли, як данських журналістів Стефана Вейхерта та Еміля Фільтенборга Міккельсена: вони стали мішенями невідомого бойовика на північному сході України.

Також росіяни вчинили 16 обстрілів телевеж.

"Цивільна інфраструктура, що обслуговує поширення інформації є головною мішенню для російських військових. Майже половина нападів на телевізійні вежі була зафіксована в перші дні війни, на початку березня 2022 року, по всій території України. Загалом за рік російські військові 16 разів обстрілювали українські телевежі", – зазначають "Репортери без кордонів".

Крім телевізійних веж російські військові регулярно обстрілюють вежі мобільного зв'язку та іншу телекомунікаційну інфраструктуру. У Мелітополі, на півдні Запорізької області, російські війська взяли під контроль антену, коли ввійшли до міста, перервавши трансляцію українських телевізійних програм. Супутниковий сигнал каналу "UA Перший" українського суспільного мовника "Суспільне" Росія глушила тричі. Російські військові також узяли під контроль усіх провайдерів інтернету та мобільного зв'язку на окупованих територіях, позбавивши мешканців цих регіонів доступу до інформації.

РБК подали сім скарг на воєнні злочини до Міжнародного кримінального суду та Генерального прокурора України щодо 44 зловживань, вчинених на українській території, що стосуються більш ніж 100 журналістів та 11 радіо- та телевізійних веж або інфраструктури. Всі ці злочини підтверджують, що російська армія веде справжню війну проти інформації.

За рік зафіксовано щонайменше 42 кіберзлочини. Останню кібератаку, яка була націлена на сайт українського інформаційного агентства Укрінформ, пов’язують з хакерами, що мають стосунок до ГРУ – російської служби військової розвідки.

Порушення ланцюгів постачань, втрата передплатників і рекламодавців, нестача персоналу через вимушене переселення співробітників та їхню мобілізацію, збільшення фінансових потреб через руйнування. Усі ці фактори призвели до закриття 217 українських медіа. Згідно з опитуванням, проведеним місцевим партнером "Репортерів без кордонів", ІМІ, 15% медійників перебувають у стані технічного безробіття без зарплати. Безпрецедентні ресурси для підтримки права на інформацію.

750 журналістів забезпечено засобами індивідуального захисту. Створення РБК у співпраці з ІМІ та іншими місцевими організаціями, включно з Національною спілкою журналістів України, Центру свободи преси у Львові 11 березня 2022 року, а потім через два місяці в Києві дозволило майже 750 журналістам 36 різних національностей (більшість із яких є українцями) скористатися засобами індивідуального захисту, зокрема бронежилетами, шоломами та аптечками першої допомоги.

91 медіа надано електроустаткування. Щоб компенсувати нестачу електроенергії після ударів росіян по енергетичній інфраструктурі, РБК надали генератори та інше електроустаткування 91 медіа в 14 регіонах України для забезпечення безперервності їхньої роботи.

28 медіа підтримано фінансово. Гранти на допомогу були надані 28 незалежним українським медіа, особливо ослабленим війною, щоб дозволити їм продовжувати їхню діяльність. 

Підготовлено 288 журналістів. Посібник з безпеки журналістів, перекладений українською мовою, був надрукований накладом 1000 примірників і викладений у вільний доступ в інтернеті. На сьогодні 288 журналістів також пройшли навчання з фізичної безпеки, надання першої допомоги та психологічної безпеки. Згідно з опитуванням ІМІ, щонайменше 90% українських журналістів відчувають клінічні симптоми стресу.

129 особистих грантів фінансової підтримки. У співпраці з місцевими партнерами РБК змогли надати індивідуальну фінансову підтримку 129 українським журналістам, зокрема 86 жінкам. "Репортери без кордонів" працюють над тим, щоб продовжити допомогу українським журналістам у 2023 році.