43% новин ЗМІ містять дискримінацію, а в більш ніж чверті порушено презумпцію невинуватості – дослідження

Фото – iftc-edu.com

У 43% новин українських ЗМІ наявні дискримінаційні висловлювання. Зокрема, 22% публікацій містять сексизм щодо жінок, а 12% – дискримінацію за ознакою неврегульованого перебування особи в країні. Окрім того, у більш ніж чверті матеріалів (27,9%) про розслідування злочинів наявні порушення презумпції невинуватості. 

Такими є результати медіамоніторингу “Як медіа висвітлюють права людини у новинах”, проведеного Інститутом масової інформації на замовлення Центру прав людини ZMINA.

Медіамоніторинг тривав у період з 18 до 24 жовтня 2021 року включно та охопив усі новинні матеріали (всього 463),  опубліковані за цей період на сайтах дев’яти телеканалів: “Україна 24″, “Подробности.Інтер”, Суспільне, 1+1 (ТСН), “Факти.ICTV”, Перший незалежний, 5 канал, “Еспресо”, 24 канал. А також сайтів 10 онлайн-медіа, які є найпопулярнішими, за даними “Геміусу”, “Сіміларвебу” та моніторингів Інституту масової інформації: “Обозреватель”, “Гордон”, “Українська правда”, “Корреспондент”, “Політека”, РБК-Україна, “Цензор”, НВ, УНІАН, “Вести”. 

Як розповіла Оксана Романюк, директорка Інституту масової інформації, для аналізу обрали чотири особисті права: право на свободу та особисту недоторканність, презумпція невинуватості, заборона дискримінації, свобода думки, совісті та релігії. У медіамоніторингу з’ясували, наскільки медіа дотримуються журналістських стандартів у висвітленні тем, що стосуються обраних прав людини, чи вживають журналісти коректну термінологію та чи присутня мова ворожнечі в публікаціях. Також медіамоніторинг показує, якими джерелами послуговуються журналісти у висвітленні подій, що стосуються обраних прав людини, чи присутні коментарі експертів/-ок у публікаціях та чи висвітлено думку людини, про яку йдеться в публікації. 

“Спершу ми думали, що “права людини” для ЗМІ – це така сама категорія, як і всі. Здавалося б, чим вона відрізнятиметься. Але результат нас вразив, хоча ми охопили лише чотири напрями із широкого спектра прав людини. Водночас рівень дотримання журналістських стандартів у новинах, які стосуються прав людини, вийшов гіршим, ніж, так би мовити, загальна температура в палаті, тобто в новинах щодо політики, економіки тощо”, – зазначає Романюк. 

У 27,9% матеріалів про розслідування злочинів порушено презумпцію невинуватості 

Так, за період моніторингу виявлено суттєве порушення стандарту балансу в новинах на теми, дотичні до презумпції невинуватості (дотримано в 44% новин цієї категорії), а також до права на свободу та особисту недоторканність (дотримано в 70,6% новин цієї категорії). Найчастіше цей стандарт порушували на сайтах “Вести” – 50% незбалансованих матеріалів, “Перший незалежний” – 46,5%, “Цензор” – 40%.

Дотримання стандарту достовірності бракувало в новинах, дотичних до права на свободу віросповідання (дотримано в 65,7% новин цієї категорії). 

“Виявлені порушення стандарту достовірності хаотичні й переважно спричинені не досить відповідальним ставленням журналістів до роботи з джерелами інформації”, – зазначає аналітикиня Надія Добрянська, авторка звіту за результатами медіамоніторингу.    

Стандарт відокремлення фактів від коментарів також частіше порушено в матеріалах, дотичних до презумпції невинуватості. Його дотримано лише в 58% матеріалів на цю тему. 

“Найчастіше це було наслідком дослівного передруку повідомлень правоохоронних органів”, – коментує аналітикиня. 

Найбільший рівень порушень стандарту відокремлення фактів від коментарів виявлено на таблоїдних сайтах – “Політека”, “24 канал”, ТСН, УНІАН.

Понад чверть матеріалів (27,9%) про розслідування злочинів містила порушення презумпції невинуватості, оскільки в них підозрюваних називали “зловмисниками” або “злочинцями”, тобто винними у вчиненні правопорушення до набрання чинності вироками в їхніх справах. 

Також майже п’ята частина (18,6%) матеріалів, дотичних до презумпції невинуватості, зображували людину винною в скоєнні злочину до відповідного рішення суду, що суперечить вимозі презумпції невинуватості, хоча і не вживали терміна “злочинець” чи “зловмисник”.  Наприклад, 23 жовтня 2021 УНІАН опублікувало таку новину: “На Черкащині викрили адвоката, яка збувала підроблені ПЛР-тести на COVID-19. Як повідомляє поліція Черкаської області, адвокат підробляла ПЛР-тести, а її клієнти не здавали жодних аналізів”. 

43% новин містили дискримінаційні висловлювання 

Так, у 22% новин ідеться про сексизм. Найчастіше медіа об’єктивували та сексуалізували жінок: розміщували фото оголених жіночих тіл, супроводжуючи це сексистськими коментарями. Найбільше сексизму зафіксовано на таких сайтах: 28,4% всіх матеріалів з ознаками сексизму – на сайті 24 каналу, 22% – на УНІАН, 22% – на сайті “Політека”, 13,7% – на ТСН. 

“Можна було очікувати, що моніторинг виявить сексистські матеріали, але для мене стало відкриттям, наскільки їх багато. Майже кожен четвертий-п’ятий текст супроводжується принизливим ставленням чи оцінкою щодо жінки, найчастіше жінку в тих новинах розглядають лише як сексуальний об’єкт / об’єкт для задоволення, а не самостійну особистість. Такі “новини” тим більш небезпечні тому, що вони не тільки відбивають стереотипне ставлення, а й впливають на формування світогляду аудиторії, закріплюючи ці стереотипи. Це замкнене коло, яке можна розірвати тільки якісною журналістикою”, – каже журналістка, експертка з недискримінації Ірина Виртосу.  

У 12% новин виявлено дискримінацію за ознакою неврегульованого перебування особи в країні (“нелегальні мігранти”): моніторинг припав на момент загострення міграційної ситуації на кордоні Білорусі та ЄС. Ще в 3% новин виявлено дискримінацію за ознакою віку, в 1% – за ознакою відсутності в особи підтримки вакцинації проти COVID-19. Також 5% публікацій містили дискримінаційні твердження за іншими ознаками, зокрема щодо ромів, трансгендерних людей, бездомних та людей у стані алкогольного сп’яніння. 

У новинах на теми, дотичні до свободи думки та віросповідання, ЗМІ дотримувалися вимоги щодо поваги стосовно різних віросповідань. Водночас серед цих публікацій 75% присвячено православ’ю, тоді як католицизму – 10%, юдаїзму – 5%, іншим релігіям – 10%.

Виявлені в межах медіамоніторингу випадки мови ворожнечі здебільшого містили її в м’якій формі. Переважно такі новини стосувалися мігрантів з неврегульованим статусом, яких називали “нелегалами” (47% публікацій у цій категорії). В проаналізованих публікаціях помічено поодинокі згадки про ромів з мовою ворожнечі, трансгендерних людей, бездомних, людей у стані алкогольного сп’яніння, а також українців (“заробітчан”) за кордоном. 

Олена Голуб, аналітикиня ІМІ, зазначає, що медіа висвітлюють права людини ситуативно, коли є інформаційний привід. Вона, однак, додає, що є окремі позитивні тенденції: 

“Наразі практично не зустрічаються лексеми, які мають негативну конотацію, наприклад “цигани”. Принаймні на цьому рівні журналісти розуміють, що їх вживати не варто”. 

Утім, за її словами, залишається контекстна мова ворожнечі:

“Це коли певну групу людей постійно зображують негативно. У нашому моніторингу так сталося з підлітками. Взагалі, висвітлення прав дітей та підлітків потребує більшої етики. Про підлітків загалом повідомляють негативні новини, на кшталт того, що вони розпивали напої, стрімили з кладовища. Тобто новини, які містять чітку негативну конотацію. Є також грубі порушення – оприлюднення персональної інформації дітей, їхніх фотографій. Це може мати негативні наслідки для них”. 

Лише 2% матеріалів містили експертні коментарі 

Загалом герої публікацій зазвичай були об’єктами публікацій, а не суб’єктами з позицією, яку висвітлено в матеріалі, – тобто їхні коментарі часто відсутні.. Медіа також практично не зверталися по коментарі до експертів: лише 2% матеріалів містили експертні коментарі.

Що стосується джерел інформації, то журналісти часто посилалися на офіційні джерела в новинах про злочини та розслідування (37%), а також про перебування осіб у місцях несвободи (31%). Майже у всіх новинах, у яких виявлено сексизм, ЗМІ посилалися на соціальні мережі (92,4%). В публікаціях на тему релігії 33% джерел припали на повідомлення релігійних організацій. 

“Прикметно те, що доволі невелика кількість матеріалів загалом містила інформацію, здобуту безпосередньо журналістами видань. Серед новин, дотичних до презумпції невинуватості та свободи релігії, таких матеріалів не ідентифіковано. Серед новин на теми, пов’язані з правом на свободу та особисту недоторканність, власних новин було лише 4%. Це один з прикрих висновків медіамоніторингу”, – зауважує Добрянська.

З детальним звітом за результатами моніторингу можна ознайомитися за посиланням. Отримані результати ляжуть в основу створення практичного онлайн-курсу з прав людини для медійників, який Центр прав людини ZMINA презентує для вільного публічного доступу в травні цього року. 

Медіамоніторинг проведено Інститутом масової інформації в межах проєкту, який реалізує Центр прав людини ZMINA за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів необов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.