ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Злочинці без суду і слідства: як медіа не порушувати презумпції невинуватості

23.12.2019, 15:00
Фото − detector.media
Фото − detector.media

12 грудня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на брифінгу оприлюднив прізвища п’ятьох підозрюваних у резонансній справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Ця подія широко висвітлювалася в медіа. Проте деякі ЗМІ під час публікації матеріалів припустилися значних етичних порушень, наприклад підозрюваних, вказаних Аваковим, назвали виконавцями вбивства чи просто вбивцями, чим порушили одну з етичних норм журналістики – презумпцію невинуватості. Цей принцип полягає в тому, що щодо осіб, які підозрюються в скоєнні злочину, припускається невинуватість доти, доки їхню провину не буде доведено в порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою в скоєнні злочину і не може бути кримінально покарана, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у скоєнні злочину.

Відповідно, до рішення суду людей не можна було називати виконавцями вбивства чи вбивцями, чим знехтували деякі українські журналісти. Наприклад, газета “Факти” розмістила матеріал під заголовком “Полиция назвала фамилии пятерых исполнителей убийства Шеремета”.

Деякі медіа згодом заголовки виправили, проте практично ніхто не вибачився за порушення етики.

У медіа країн ЄС до виправлень ставляться більш відповідально і зазначають, що новину виправлено і яких неточностей припустилися. Так, за інформацією омбудсмена данської газети Politiken, він у своїй колонці в кожному випуску розміщує всі неточності, що містилися в попередньому номері. І зазначає, що помилятися – це нормально: гірше приховувати ці помилки і не виправляти їх.

Ось так виглядає ця колонка в Politiken

Помилки можуть бути різними, проте значно гірше, коли ці помилки порушують права людей, такі як презумпція невинуватості.

Експерти ІМІ підготували кілька рекомендацій, що можуть допомогти журналістам під час висвітлення тем, пов’язаних із криміналом. 

  1. Ретельно ставтеся до використання термінів, особливо юридичного характеру. Наприклад, чи був підозрюваний справді "арештований", чи все-таки "затриманий".
  2. Не називайте людину злочинцем до відповідного рішення суду, навіть якщо так кажуть правоохоронці.
  3. Не розголошуйте інформації, яка може призвести до ідентифікації особи, якщо така особа є непублічною або неповнолітньою. Таке розголошення може негативно вплинути надалі на життя цієї особи. 
  4. Повідомляйте про помилки, зроблені вами в матеріалах, та виправляйте їх: цим ви поглибите довіру до свого медіа.

Окремо нагадаємо, що згідно зі статтею 296 Цивільного Кодексу України:

  • Ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або ухвалення постанови в справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.
  • Ім’я потерпілого від правопорушення може бути оприлюднене лише за його згодою, якщо це не публічна людина і оприлюднення його імені не становить значного суспільного інтересу.
  • Ім’я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою.
  • Використання початкової літери прізвища фізичної особи в засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права.

Винятком може слугувати значний суспільний інтерес до цієї справи або фігурування в ній публічних людей, чиновників, політиків.

Достовірність і точність подання інформації є одними з основоположних засад професійної та етичної журналістики.

У Декларації принципів поведінки журналістів, що затверджена Міжнародною федерацією журналістів, йдеться, що журналіст має розцінювати як серйозні порушення наклеп, дифамацію, безпідставні звинувачення. У Міжнародних принципах журналістської етики, які були затверджені на міжнародній конференції в Парижі в 1983 році, йдеться, що головне завдання журналіста − гарантувати аудиторії отримання правдивої і достовірної інформації через чесне відображення об’єктивної реальності. 

Експертка ІМІ Олена Голуб

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!