Комунікаційники українських угруповань військ дедалі частіше визначають інформаційний порядок денний у новинах про війну. В умовах ускладненого доступу журналістів до фронту вони забезпечують медіа оперативними зведеннями та зрозумілими поясненнями. Найбільшу активність демонструє ОСУВ “Дніпро”, чиї комунікації формують істотну кількість публікацій у провідних онлайн-виданнях. Завдяки роботі військових пресслужб суспільство отримує вчасну й перевірену інформацію, що дозволяє формувати реалістичну картину війни. Українські медіа водночас демонструють професійність, адже здатні подавати в нейтральному тоні навіть повідомлення про найбільш невигідні для України події на фронті. Такими є результати моніторингу Інституту масової інформації.
Від початку повномасштабної війни комунікаційні відділи угруповань військ стали одними з ключових постачальників офіційної інформації для українських медіа. У ситуації, коли доступ журналістів до передової обмежений, роль цих структур зросла в рази. Дослідження ІМІ в липні 2025 року виявило, що 14% новин про війну посилаються на військове командування. Щоб зрозуміти, як саме вони впливають на інформаційну картину, було досліджено понад 600 матеріалів десяти найпопулярніших онлайн-видань України (за даними Similarweb*), опублікованих протягом літа цього року, у яких джерелами інформації названо оперативно-стратегічні чи тактичні угруповання військ.
Скриншот ІМІ із сайту “Українська правда”
Дослідження дозволило з’ясувати, які саме угруповання формують більшість повідомлень, а також побачити, як медіа інтерпретують їхні дані – чи роблять акцент на перемогах, чи відображають проблеми. Результати моніторингу показали, наскільки зважено подається інформація в темі, де втрата довіри через надлишкову емоційність може коштувати особливо дорого.
Домінування ОСУВ “Дніпро”
Моніторинг виявив нерівність у представленні різних угруповань. Абсолютну більшість становлять публікації, що посилаються на ОСУВ “Дніпро”, яке до серпня 2025 року мало назву “Хортиця” (77,8%). До нього ж належать і підпорядковані оперативно-тактичні угруповання: “Харків” (3,3%), “Донецьк” (3,1%) та “Луганськ” (1,8%). Отже, 86% усіх досліджених матеріалів медіа мають своїм джерелом саме “Дніпро” та його складові.
- В ОСУВ “Хортиця” розповіли, де тривають найнапруженіші бої на фронті (ТСН)
- ОСУВ “Дніпро” про мапи з “проривом росіян на Донбасі”: пробралась мала група кількістю 5–10 осіб (Українська правда)
- РФ хоче навести понтони для штурму Куп’янська, але ЗСУ зривають ці плани, – ОТУ “Харків” (РБК Україна)
Натомість інші командування практично залишаються на периферії інформаційного поля. ОСУВ “Таврія” згадується лише в 0,3% матеріалів, а підпорядковане йому ОТУ “Запоріжжя” – у 0,2%. ОТУ “Сіверськ”, що підпорядковується ОК “Північ”, фігурує в 1,8% матеріалів. Джерелом в 11% досліджених матеріалів названо Сили оборони півдня – більш комплексне формування, що охоплює різні роди військ.
- Росіяни перекидають війська з півдня України на Курський напрямок — ОСУВ “Таврія” (Новини.live)
Такий розподіл має очевидні пояснення. “Дніпро” відповідає за найбільшу та найскладнішу ділянку фронту, де відбувається левова частка бойових дій. Тут ведуться запеклі бої на харківському, донецькому та луганському напрямках, що зумовлює і високий інтерес суспільства. Водночас активність комунікаційників цього угруповання також відіграє не останню роль. Ефективність роботи речників прямо впливає на інформаційну видимість угруповання: там, де пресслужби швидко і системно подають інформацію, медіа охочіше її цитують.
Тематика новин
Моніторинг показав, що дев’ять з десяти новин, де джерелами названо угруповання військ, – це фронтові зведення.
Скриншот ІМІ із сайту “24 канал”
Вони описують загальну ситуацію, зміни на лінії бойового зіткнення, загрози й масштаби ворожих атак. Ці матеріали мають базову функцію – інформувати суспільство про перебіг війни.
- Наступ на Дніпропетровщину: в ЗСУ розповіли, на якому напрямку ворог зараз найактивніший (УНІАН)
- Сили оборони вживають заходи для недопущення погіршення тактичного положення на Покровському напрямку, – ОСУВ “Хортиця” (Цензор)
- Окупанти продовжують тиснути на фронті: ворог активізує наступ на Покровському напрямку (24 канал)
Меншу частку становлять публікації, що розповідають про конкретні бої чи епізоди операцій (6,7%). Вони мають локальніший характер, описуючи успіхи підрозділів у знищенні техніки або живої сили противника.
Скриншот ІМІ із сайту NV
Саме в цих новинах найчастіше з’являються позитивні акценти, адже вони демонструють локальні перемоги. Решта матеріалів (приблизно 3%) стосуються кадрових рішень у командуванні: призначень або відставок.
- Розгорнули прапор України. ЗСУ звільнили більшу частину села Товсте на Донеччині, опубліковано відео (NV)
- Ювелірна робота ЗСУ: дрони “Корсар” спалили танк і техніку ворога на Покровському напрямку (РБК-Україна)
Водночас переважає саме висвітлення боїв, а не персоналізована увага до бійців чи командирів. Це може свідчити про уникнення військовими комунікаційниками героїзації конкретних осіб та їхнє прагнення до подання як головного суб’єкта саме угруповання військ.
Баланс тональності
Найбільшу частку досліджених матеріалів подано в нейтральній тональності – 41,7%. Тобто найчастіше журналісти утримуються від емоційних оцінок, намагаючись збалансувати як позитивні, так і негативні факти та інформувати аудиторію врівноважено.
Скриншот ІМІ із сайту “РБК-Україна”
Наприклад, повідомлення про втрати українських військових часто супроводжуються згадками про успішні дії на інших ділянках фронту, що створює комплексне уявлення про ситуацію.
- У ЗСУ спростували інформацію про окупацію села Кам’янське у Запорізькій області (NV)
- Бої за Кам’янське на Запоріжжі: Сили оборони відбивають втрачені позиції (РБК-Україна)
- В ОСУВ “Хортиця” сказали, яка ситуація на адмінкордоні Дніпропетровської області (24 канал)
Негативні новини становлять 39,5%. Вони відображають найдраматичніші події: відхід українських сил з позицій, зосередження російських військ, загрози наступу чи окупацію населених пунктів. Такі повідомлення неминучі, адже вони відображають реалії війни. Водночас вони створюють певне емоційне тло, адже кожна новина про відступ чи окупацію сприймається як болюча.
- Наступ росіян на Дніпропетровщину: скільки кілометрів залишилося до адмінмежі (ТСН)
- Такої активності не було вже два місяці: війська РФ посилили обстріли Часового Яру (Oboz.ua)
Позитивних матеріалів значно менше – близько 19%. Це історії про вдалі бойові епізоди, знищення ворожої техніки чи живої сили, контратаки та інші локальні успіхи.
- Знищено мототехніку ворога біля Леонідівки, окупанти намагалися прорвати нашу оборону у районі Багатиря, – ОСУВ “Хортиця” (Цензор)
Роль військової комунікації
Цікаво, що навіть новини про втрати можуть бути подані нейтрально. Це демонструє професійність редакцій, що не допускають надмірної емоційності та зберігають довіру аудиторії. Такий підхід дозволяє тримати суспільство в тонусі, але не спричиняти панічних настроїв. Наявність великої кількості нейтральних повідомлень є ознакою зрілості українських медіа, що навчилися працювати в кризових умовах.
Абсолютна більшість новин, де джерелами виступають українські угруповання військ, видаються точними та зрозумілими. Це означає, що військові комунікаційні відділи забезпечують журналістів достатньою для цього кількістю структурованої інформації. Найчастіше йдеться про ОСУВ “Дніпро”, речники якого домінують в інформаційному просторі. Їхні комунікації дозволяють інформувати суспільство та формувати картину фронту.
Скриншот ІМІ із сайту “Цензор”
Цей аспект особливо важливий у контексті інформаційної війни. Російська пропаганда активно намагається дискредитувати українські Збройні сили. Відповіддю на це має бути оперативна, точна й зрозуміла комунікація. Там, де вона працює добре, медіа стають союзниками армії.
Модель взаємодії війська та медіа
Дослідження контенту топових онлайн-видань України засвідчило, що стратегічні угруповання військ істотно впливають на формування інформаційного тла в темі війни. Абсолютним лідером стало ОСУВ “Дніпро”, що пояснюється і масштабом бойових дій, і активністю його комунікаційників. Це угруповання стало важливим джерелом офіційної інформації для українського суспільства.
Більшість матеріалів має нейтральний характер, що демонструє високий рівень професійності українських медіа. Негативні новини переважають позитивні, але така пропорція відповідає реаліям війни, де втрати неминучі.
Загалом можна зробити висновок, що українська модель комунікацій між армією та медіа витримує випробування війною. Вона показує здатність водночас інформувати суспільство та підтримувати довіру, а також сприяє стійкості до ворожої пропаганди, навіть коли повідомлення стосуються найболючіших тем.
*Моніторингу підлягали матеріали десяти найпопулярніших, за даними Similarweb, онлайн-медіа: “Українська правда”, УНІАН, “Цензор”, Oboz.ua, “Кореспондент”, Новини.live, ТСН, “24 канал”, РБК-Україна, NV. За допомогою моніторингового робота ІМІ з кожного сайту витягнуто матеріали, що вийшли в період з 1 червня до 28 серпня 2025 року включно і містять посилання на оперативно-стратегічні чи тактичні угруповання військ, після чого опрацювали їх вручну.
***
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
