Більше офіціозу і більше туману. Моніторинг новин про війну в онлайн-медіа

Ілюстрація ІМІ

В українських онлайн-медіа зросла кількість недостовірних новин про війну Росії проти України – їхня частка збільшилася до понад 4%. Йдеться про повідомлення без чітко вказаних джерел або з посиланням на анонімні акаунти в соцмережах, зокрема російські. Водночас відчутно зросла частка новин про війну, що посилаються лише на офіційні джерела – від Генштабу до місцевої влади. 

Про це свідчать результати моніторингу Інституту масової інформації, проведеного в 10 популярних онлайн-медіа національного рівня в червні 2025 року.*

Експерти ІМІ дослідили, на які джерела посилаються в новинах про розв’язану Росією війну українські онлайн-медіа з переліку 10 найвідвідуваніших. Переважна більшість досліджених публікацій стосувалась обстрілів українських населених пунктів російськими військами. Матеріалів безпосередньо з лінії фронту значно менше, і більшість із них базується на офіційних заявах та зведеннях командування Сил оборони. 

Моніторинг зафіксував, що зросла до понад 65% частка новин про війну, що посилаються на офіційні джерела. За даними моніторингу ІМІ, у квітні минулого року таких новин було менш ніж половина з вибірки – 47,2%. Водночас зросла частка публікацій, що не відповідають стандарту достовірності: новин без зазначеного джерела, з посиланням на анонімні акаунти в соцмережах або відверто недостовірні ресурси. У квітні 2024-го їх було 2,6%, нині – вже 4,4%.

Причинами цього можуть бути обмежений доступ журналістів до фронту і прифронтових територій та концентрація комунікації в руках центральної влади. У таких умовах саме регіональні журналісти, які безпосередньо перебувають на місцях, можуть надати цінну, підтверджену інформацію. Проте київські редакції все ще зрідка звертаються до колег у регіонах. Поширення такої практики могло б як підвищити достовірність, так і додати унікальності новинам.

Джерела новин в онлайн-медіа про війну

Вибірка моніторингу ІМІ охопила повідомлення про бойові дії, обстріли, застосування нових видів озброєнь, кадрові рішення в Силах оборони, ситуацію в армії противника, а також про звільнення військовополонених. Основна увага була зосереджена на джерелах. Новини, які лише опосередковано стосуються війни – зокрема, щодо міжнародних переговорів, заяв іноземних політиків, мобілізації чи соціальної підтримки військових і цивільних, – до вибірки не входили.

У межах дослідження джерела новин про війну були поділені на кілька категорій. До місцевої влади зараховано повідомлення від обласних і міських адміністрацій та їхніх представників. Центральні органи влади охоплюють міністерства, відомства та державні установи. До категорії військового командування належать Генеральний штаб, командування оперативних угруповань, видів і родів військ. Експертами вважалися військові аналітики, коментатори, оглядачі та колишні військовослужбовці. Військовослужбовці охоплюють командирів підрозділів, пресофіцерів і офіційні сторінки частин. Журналісти – це власні кореспонденти редакцій та інші працівники медіа, на яких посилалися новини. Також виокремлена категорія – президент України Володимир Зеленський та Офіс президента. Крім того, були враховані інші джерела, які не належать до основних груп, анонімні, а також недостовірні джерела – новини, що не вказували конкретного походження інформації або посилалися на сумнівні акаунти в соцмережах.

Місцева влада – головне джерело новин про війну в медіа

У більш ніж чверті новин про війну – 26,5% – джерелом інформації є представники місцевої влади.

Скриншот ІМІ із сайту "Українська правда"

Вони першими повідомляють про удари російської армії по містах і селах, а також про наслідки цих атак для мирного населення та інфраструктури. Це робить місцеву владу основним інформатором у щоденній хроніці російської агресії.

• "Для удару по Києву ворог застосував касетні боєприпаси" (ТСН)
• "У Краматорську через російські атаки пошкоджені відділення пошти, автомийка та приватні будинки – фото" (NV)
• "Удар РФ по Дніпровському району Херсона: кількість постраждалих зросла до 20" (Українська правда)
• "Ворог завдав ракетного удару по Конотопу: пошкоджено цивільну інфраструктуру" (Цензор.НЕТ) 

Також представники місцевої влади часто повідомляють про загибель українських захисників на фронті. Такі новини зазвичай з’являються на регіональному рівні, але швидко поширюються на загальнонаціональні медіа.

• "Йому назавжди буде 32: на Сумщині загинув захисник із Київщини. Фото" (OBOZ.UA)
• "Обрав шлях воїна": на фронті загинув 23-річний захисник з Прикарпаття" (OBOZ.UA)

Отже, інформація від місцевої влади – це насамперед повідомлення про втрати, руйнування та інші наслідки війни, що зрідка бувають позитивними, але є ключовими для розуміння її реального масштабу.

Органи центральної влади: друге за обсягом джерело новин про війну

У 18,8% новин про війну джерелом інформації є державні органи – міністерства, відомства та підвідомчі установи. 

Скриншот ІМІ із сайту "РБК-Україна"

Така різноплановість зумовлена широким спектром їхніх повноважень – від соціальних функцій до оборонних, від комунікації з громадянами до управління критичною інфраструктурою.

Міністерство оборони інформує найчастіше про події, пов’язані з обміном полоненими та загиблими, а також із взяттям на озброєння нових систем.

• "Умєров: Україні вдалося повернути понад 6 тисяч тіл загиблих, попереду – боротьба за полонених" (Українська правда)
• "Бойовий модуль "Шабля" з гранатометом допущено до експлуатації у ЗСУ, – Міноборони" (Цензор.Нет) 

Інші міністерства, як і їхні очільники, часто коментують наслідки російських атак, описують масштаби руйнувань або озвучують офіційні оцінки подій.

• "У столичну дев’ятиповерхівку було пряме влучання балістики. Під’їзд зруйновано до підвалу, – Клименко" (Цензор.Нет) 
• "Сибіга назвав мету масованої атаки РФ по Україні" (Кореспондент.net)
• "Дронові атаки РФ спричинили масштабні екологічні втрати в Києві та області, – Міндовкілля" (РБК-Україна)

Серед джерел інформації також державні підприємства, які повідомляють про завдані збитки та наслідки ударів.

• "Внаслідок ворожої атаки "Укрпошта" втратила два відділення в Києві" (Українська правда)
• "Внаслідок обстрілу Києва постраждав поїзд Інтерсіті+, який прямував до Польщі" (ТСН)

Саме завдяки широкому полю компетенцій міністерства, відомства й держустанови формують другу за обсягом категорію джерел новин про війну.

Військове командування: зведення з фронту

У 14% новин про війну джерелом інформації є військове командування – Генеральний штаб, командування оперативних угруповань, окремих видів і родів військ. 

Скриншот ІМІ із сайту NV

Основна частина таких повідомлень – це офіційні заяви про ситуацію на фронті: зведені цифри втрат противника, загальне оцінювання ситуації, уточнення щодо напрямків.

• "За добу Росія втратила 20 артсистем, одну РСЗВ і 1060 солдатів убитими і пораненими – Генштаб ЗСУ" (NV)
• "Ситуація на південному напрямку напружена: ворог інтенсивно обстрілює та завдає авіаударів, – Сили оборони" (Цензор.Нет) 
• "Війська РФ намагаються взяти Костянтинівку в кільце з трьох напрямків, – ОСУВ "Хортиця" (Цензор.Нет)
• "Активність ворожих груп на Сумщині знизилася, – ДПСУ" (УНІАН)

Окрему роль відіграють Повітряні сили та Сили протиповітряної оборони, які регулярно інформують про використання російських ракет і дронів, результати перехоплень та характер завданих ударів.

• "Росіяни підняли в повітря бомбардувальники Ту-95" (Кореспондент.net)
• "ППО знищила майже 430 російських дронів і ракет" (Кореспондент.net)
• "Ігнат пояснив, чому в Києві цього разу так багато руйнувань" (ТСН)

Попри важливість таких повідомлень військове командування посідає лише третю позицію серед джерел новин про війну. На тлі переваги місцевих посадовців та міністерських речників ця частка видається заниженою. Зважаючи на тривалу й масштабну війну, військо мало б бути активнішим у комунікації із суспільством.

Експерти: від аналітики до припущень

У 9,6% новин про війну джерелом інформації є експерти – військові аналітики, колишні військові, представники дослідницьких центрів та інші коментатори.

Скриншот ІМІ із сайту "24 канал"

Їхні оцінки охоплюють широкий спектр тем – від аналізу ситуації на фронті до спроб інтерпретації російських намірів. 

• "Росіяни пройшли вперед на Донеччині – DeepState" (Кореспондент.net)
• "Росія почала рідше використовувати танки та більш активно переходить на мотоцикли та всюдиходи – ISW" (NV)

Найпоширеніша форма новин з посиланням на експертів – прогнози щодо дій російської армії. Коментатори намагаються передбачити подальші удари, напрямки наступів або тактичні цілі окупанта. Утім, межа між глибоким аналізом і простим припущенням у цих новинах часто розмита.

• "Не продумали, – полковник запасу розкрив, навіщо росіяни так рвуться до Дніпропетровщини" (24 канал)
• "До наших фортифікацій ще далеко": яке майбутнє російського плацдарму на Сумщині" (24 канал)
• "Літній наступ РФ спрямований не на Дніпропетровщину: експерт назвав головну мету ворога" (УНІАН)
• "Проста тактика росіян". Коли Путін скоригує плани літнього наступу – Кузан" (NV)
• "Експерт розповів про цілі росіян на Донеччині та Сумщині" (УНІАН)

Активно на цьому полі працює ТСН, яка регулярно транслює експертні коментарі у форматі потенційної загрози, часто з акцентом на емоційний вплив.

• "Атака на Київ: експерт назвав небезпечну зброю, яку могла застосувати РФ" (ТСН)
• "Росіяни готують прорив на Донеччині та посилений терор Сум – експерт" (ТСН)
• "Чому "Шахеди" долітають до Києва: експерт про недоліки в роботі ППО" (ТСН)

Інший сегмент – коментарі, що ближчі до особистої думки, ніж до зваженого аналізу. Такі новини більше нагадують авторські колонки, хоча подаються як фактова аналітика.

• "Верх дикунства". Романенко розповів, що його здивувало в атаці росіян на Київ та як ворог вдосконалює застосування шахедів" (NV)
• "Алабугу" однозначно треба добити": Дикий пояснив, як це вплине на виробництво російських дронів" (УНІАН)

Загалом якість новин з посиланням на експертів значною мірою залежить від самої редакції: хто коментує, про що питають і як потім подається ця відповідь. Те, що має видаватись аналітикою, іноді перетворюється на спекуляцію. І це вже не про експертів – це про журналістську відповідальність.

Військовослужбовці: голоси з окопів

У 7,6% новин про війну джерелом стають військовослужбовці – командири, офіцери, зокрема пресофіцери підрозділів. 

Скриншот ІМІ із сайту "24 канал"

Їхні коментарі зазвичай стосуються ситуації на конкретних ділянках фронту з деталями, які неможливо отримати з брифінгів чи зведень.

• "Логістика ускладнена: у ЗСУ розповіли про ситуацію в селі Багатир на Новопавлівському напрямку" (Oboz.ua)
• "Впевнено наступають, – у полку "Ахіллес" описали, як діють росіяни на Куп'янському напрямку" (24 канал)
• "Військовий розповів про "тупі" атаки росіян на Покровському напрямку" (УНІАН)
• "Тактика змінилася до невпізнання". Командир полку безпілотників ЗСУ – про занепад "класики війни" після 2022 року" (NV)
• "Ворог хоче окупувати Кіндрашівку в найближчій перспективі, – командир 429 окремого полку БпС "Ахіллес" Федоренко" (Цензор.Нет) 

Частина новин базується на дописах у соцмережах підрозділів – переважно це короткі звіти про знищену техніку, ліквідовані ДРГ чи успішні засідки.

• "Воїни 3 ОШБр виявили й уразили ворожу вантажівку, гармату й окупантів, які ховалися у будинку. ВIДЕО" (Цензор.Нет)
• "Штурмовий загін ворога обрав не той поворот": українські морпіхи показали, як нищать загарбників" (Oboz.ua) 
• "ЗСУ "утилізували" ворожий склад БП та гармати на Запорізькому напрямку (відео)" (РБК-Україна)
• "ЗСУ знищили російський Град з хімічною зброєю" (Кореспондент.net)

Також зафіксовано окремі новини про внутрішні конфлікти або критичні висловлювання в армії. 

• "Зауваження отримав комбат 47-ї бригади, який звинуватив командування в "дебільних завданнях" (Українська правда)
• "Доброволець зі США поскаржився на "командирів-м'ясників" у ЗСУ: 59-та ОШБ заявила про його некомпетентність" (Фокус)

Новини з посиланням на військовослужбовців зазвичай локальні – з них складно скласти повну картину війни. Проте саме в цій локальності їхня перевага: вони передають фактаж із перших вуст, наближаючи читача до реальності окопів.

Зеленський та Офіс президента: позиція з центру

На президента Володимира Зеленського та його офіс посилаються 5,8% новин про війну. 

Скриншот ІМІ із сайту "Кореспондент"

Більшість із них зосереджені навколо двох ключових тем: наслідків російських обстрілів цивільної інфраструктури та звернень глави держави до міжнародних партнерів із проханнями про посилення військової допомоги.

• "Зеленський відреагував на масовану атаку Росії" (Кореспондент.net)
• "Зеленський: Росія випустила понад 440 безпілотників та 32 ракети" (Українська правда)
• "Зеленський: Удар по Кременчуку – плювок в усе, що намагається зробити міжнародна спільнота, щоб зупинити війну" (NV)

Окремий блок новин з посиланням на президента стосується зміцнення обороноздатності країни – розроблення нових засобів ППО та закликів до союзників про оборонні пакети.

• "Україна працює над новим засобом для захисту від "Шахедів", – Зеленський" (УНІАН)
• "Питання життя і смерті. Зеленський закликав лідерів G7 допомогти Україні з ППО" (РБК-Україна)
• "Говоритиму з Трампом про оборонний пакет для України, який ми готові купити, – Зеленський" (Цензор.Нет) 

Час від часу до інформаційного поля додається голос Офісу президента, переважно у вигляді коментарів керівника ОП Андрія Єрмака. Вони супроводжують заяви глави держави або візуалізують наслідки атак.

• "В ОПУ відреагували на удар Росії дронами й ракетами по Києву" (ТСН)
• "Так воюють автократії: у ОП показали відео влучання "Шахеда" у багатоповерхівку в Києві" (РБК-Україна)

Частка новин про війну з посиланням на президента та ОП разом є відносно невеликою. Водночас кількість посилань на керівника Офісу президента в дослідженій вибірці є статистично незначною. Тому ці новини були об’єднані в одну категорію.

Журналісти: документування на місці подій

Журналісти стали джерелами 5,7% новин про війну. У цих випадках новини базуються на інформації, зібраній власними кореспондентами або запозиченій у колег з інших медіа. 

Скриншот ІМІ із сайту "РБК-Україна"

У поодиноких випадках київські редакції все ж зверталися до журналістів з регіонів. Однак це радше виняток, а не тенденція.

• "Щоб не загинути дорогою на роботу: мешканці Херсона "озброюються" детекторами дронів" (24 канал)

Переважна частина новин, у яких джерелом виступають журналісти, присвячена наслідкам російських атак: вибухам, руйнуванням, загрозам цивільному населенню. Тобто фіксації російського воєнного терору на місці подій.

• "На одній з ключових авіабаз, яку РФ використовувала для ударів по Україні, не залишилося жодного літака – аналіз NV" (NV)
• "Поблизу Черкас, в Сумах і на Хмельниччині пролунали вибухи – ЗМІ" (Українська правда)
• "Пряме попадання балістики. Як виглядає будинок в Соломʼянському районі Києва після "прильоту" (РБК-Україна)
• "Секунда – і я під завалами": жителі Одеси розповіли про моторошну атаку Росії" (ТСН)
• "Нічний удар по Києву: як виглядає квартира, в яку поцілив БПЛА у Дарницькому районі" (Фокус)

Водночас моніторинг не зафіксував новин з лінії фронту, де джерелом виступав би репортер. Це свідчить про брак систематичної присутності медіа безпосередньо в зоні бойових дій.

Недостовірні новини – туман війни в медіа

У 4,4% новин про війну джерело інформації або не вказане взагалі, або є вкрай сумнівним – це дописи із соцмереж чи телеграм-каналів без верифікації, а подекуди й посилання на проросійські акаунти. 

Скриншот ІМІ із сайту "Цензор.Нет"

Такі матеріали не відповідають базовому стандарту достовірності. Найбільше  новин, у яких не названо джерела, зафіксовано на сайті "Цензор.Нет".

• "Російський солдат заховався у лісі на Донеччині та застрелився з автомата. ВIДЕО" (Цензор.Нет) 
• "Тіла 17 російських штурмовиків валяються на відкритому полі на кордоні з Сумщиною. ВIДЕО" (Цензор.Нет)
• "Окупанти намагались висадитися на островах Херсонщини, однак українські захисники зірвали спробу. ВIДЕО" (Цензор.Нет) 
• "Орел у РФ атакували дрони: вибухи пролунали біля НПЗ. ВIДЕО" (Цензор.Нет) 

Проблема не обмежується одним медіа. Інші онлайн-видання також публікують новини з посиланням на анонімні джерела або без зазначення джерела взагалі. 

• "Ракетно-дронова атака 17 червня: яку зброю застосувала РФ" (ТСН)
• "Російський Орел атакували дрони, місцеві жителі бачили спалахи в районі нафтобази – відео" (NV)
• "Внаслідок російської атаки на Київ пошкоджено спортивний ліцей: жахливі фото наслідків" (24 канал)
• "Під масованим ударом були Київ та Одеса: Росія атакувала Україну ракетами з Ту-95МС, "Калібрами", балістикою і "Шахедами" (Oboz.ua)

Також моніторинг зафіксував окремі новини з посиланням на так звані власні джерела. Такий формат прийнятний, але коли йдеться не про кадрові рішення чи військові призначення, які потребують офіційного підтвердження. В іншому разі виникає питання до мети такої публікації. 

• "Генерал-майор Ніколюк замінив Тарнавського на посаді командувача ОТУ "Донецьк" (Українська правда)

Втім, зростання частки недостовірних новин формують не поодинокі публікації з "власними джерелами", а масив новин без конкретного походження – безіменні акаунти, телеграм-пости, відео без підтвердження. Тобто коли інформація подається як факт, але не має під собою перевіреної основи.

Інші джерела: від селебріті до ШІ

На інші джерела посилаються 7,6% новин про війну. Ця категорія об’єднує повідомлення, в яких ті чи інші джерела зустрічаються поодиноко – кожне менш ніж в 1% загальної вибірки. Втім, і з цих фрагментів складається ширша картина інформаційного поля.

Одну з груп становлять посилання на західні медіа, які або цитують заяви, зроблені за кордоном, або подають інтерпретацію подій з погляду іноземної аналітики.

• "Нова тактика російських військових: як діють окупанти" (Кореспондент.net)
• "Росіяни заявили про атаку майже 200 українських дронів" (Українська правда)

Окремий сегмент – публічні особи: політики, духовенство, громадські діячі. Їхні заяви іноді стають підставою для новин, особливо якщо містять емоційні реакції або загальні оцінки.

• "Полетіли літаки, поїхали тисячами танки": великих операцій у війні РФ проти України більше не буде – Рахманін" (NV)
• "Осатанілі слуги кремлівського тирана". Митрополит Епіфаній відреагував на масовану атаку РФ по Україні" (NV)

До категорії "інші джерела" потрапили також новини, в яких фігурують комерційні компанії – зазвичай у контексті повідомлень про втрати від обстрілів або перебої в роботі інфраструктури.

• "Внаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 17 червня було знищено виробничі потужності компанії Harchifood" (NV)
• "У Києві через атаку є знеструмлення: енергетики вже працюють над відновленням" (Цензор.Нет) 

Найбільшу частку серед "інших джерел" становлять дописи українських зірок – музикантів, телеведучих, спортсменів. Їхні реакції на події війни також стають основою для новин.

• "Софія Ротару промовисто відреагувала на жахливий масований обстріл Києва" (ТСН)
• "Учасниця знімальної команди "Мастер Шеф" постраждала внаслідок масштабної атаки на Київ" (24 канал)
• "Краще вам не траплятися українцям": Єфросиніна напряму звернулася до росіян після масованого обстрілу та показала наляканого сина" (Oboz.ua)
• "І байдуже, де я зараз": зіркова українська легкоатлетка емоційно висловилася про атаку РФ" (NV)
• "Геращенко відреагувала на атаку Росії по Києву" (Кореспондент.net)

У новинний потік про війну вплітається також інформація не зовсім людського походження.

Скриншот ІМІ із сайту "Фокус"

Час від часу як джерело новин з’являються штучний інтелект або Олексій Арестович.

• "Штучний інтелект дав прогноз, з чого може початися ядерна війна" (Oboz.ua)
• "Мільйони вмирають за архаїчний лад": Арестович дав новий прогноз майбутнього України" (Фокус)

Ця строката категорія свідчить про широту інформаційного поля – картину війни творять не лише політики та військові, а й айтівці, бізнес, публіка в соцмережах, а подекуди – й машинні алгоритми.

Виклик для достовірності

Отже, результати моніторингу ІМІ засвідчили, що більшість новин про війну Росії проти України ґрунтується на офіційних джерелах. Однак водночас зростає частка повідомлень із сумнівними джерелами або взагалі без посилань. Такі новини не тільки знижують рівень довіри до медіа, а й можуть дезорієнтувати аудиторію в умовах війни. Це особливо ризиковано, коли йдеться про безпекову інформацію або військові рішення.

Щоб зберігати достовірність і підвищувати якість контенту, медіа варто активніше залучати регіональних журналістів, перевіряти джерела й уникати анонімних повідомлень без підтверджень. Точність, достовірність, баланс і відповідальність мають бути головними орієнтирами для новин в умовах війни. 

*Моніторинг проводився серед 10 онлайн-медіа України, що, за даними Similarweb, мають найбільше заходів користувачів: Oboz.ua, Цензор.Нет, ТСН, РБК-Україна, "Українська правда", "24 канал", УНІАН, NV, Кореспондент.net, "Фокус". За допомогою моніторингового робота ІМІ з рубрики новин кожного витягнуто новини, що безпосередньо стосуються війни Росії проти України, опубліковані протягом 16 та 17 червня 2025 року.

***

Нагадаємо, в умовах війни та інформаційних загроз довіра до медіа стає критично важливою. Щоб допомогти українцям орієнтуватися в інформаційному просторі, ІМІ з 2019 року веде Список прозорих і відповідальних медіа, відомий як Білий список.

Також ІМІ разом з ГО "Детектор медіа" розвиває Мапу рекомендованих медіа – каталог, до якого наразі входять 205 якісних регіональних і місцевих видань.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів "Медіабаза" для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – "Репортери без кордонів", також організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).