Як російська пропаганда намагається обернути трагедію в Броварах на свою користь

20 січня 2023 року на авіабазі “Рамштайн” у Німеччині відбулася восьма зустріч міністрів оборони західних держав з метою обговорення військової допомоги Україні. У своєму виступі через відеозв’язок Президент України Володимир Зеленський закликав учасників “Рамштайна” прискоритися заради спільної перемоги й припинення російського терору. Та попри суттєві постачання техніки від партнерів питання надання Україні німецьких танків Leopard-2 не вдалося розв'язати під час зустрічі. Лише згодом, після мітингів під Бундестагом і дипломатичних перемовин, 25 січня, Німеччина таки надала дозвіл на постачання “леопардів” ЗСУ. Напередодні міністр оборони Польщі Маріуш Блащак, який із самого початку виступав за передання Україні танків, наголошував: “Варто зробити все для підтримки українців, щоб війна не перекинулася на територію Північноатлантичного альянсу”. 

Те, що перебіг військових дій і глобальний світоустрій безпосередньо залежать від кількості ресурсів та швидкості ухвалення рішень щодо постачань Україні важкої зброї, очевидно, добре розуміють і в Росії. Недарма пропагандистська машина Кремля посилила роботу, спрямовану на дискредитацію української влади та військових. У своїх спробах посіяти серед західної аудиторії сумніви щодо правильності підтримки українців РФ робить ставку на створення дезінформації та фейків, а також – проросійські сайти та багатомовних проросійських ботів у Twitter. Разом з тим пропагандисти країни-агресора систематично застосовують проти українців геноцидну риторику, щоб стимулювати ненависть росіян до противника.  

Детальніше про все це – в матеріалі Інституту масової інформації. 

Трагедія в Броварах під прицілом проросійських ботів

18 січня 2023 року сталася трагедія: в місті Бровари Київської області розбився гвинтокрил ДСНС, на борту перебували десять людей – екіпаж та пасажири, включно з вищим керівництвом МВС України, загинули. Відомо, що держслужбовці здійснювали робочу поїздку до однієї з гарячих точок країни. В момент падіння гелікоптер зачепив дитсадок, внаслідок чого там спалахнула пожежа. За останніми даними ДСНС, через авіакатастрофу на Київщині загинули 14 людей (включно з тими, хто перебував на борту гвинтокрила. – Ред.), з них одна дитина. Ще 25 людей отримали поранення, з них – 11 дітей. СБУ розпочала розслідування за фактом падіння гелікоптера. Серед ймовірних версій трагедії слідство розглядає порушення правил польоту, технічну несправність гелікоптера та умисні дії щодо знищення транспортного засобу.

Тим часом кремлівська пропаганда вигадала, як використати трагедію в Броварах у гібридній війні РФ проти України. Більшість фейків про авіакатастрофу на Київщині, які поширили працівники російських державних інфоресурсів, об’єднує те, що вони спрямовані на дискредитацію української влади, а також створення Україні негативного іміджу держави, де нібито квітне корупція та бандитизм. Припускаємо, що запущена дезінформація скерована на зовнішню та внутрішню аудиторії водночас: розхитати українське суспільство, зіпсувати репутацію українській державі в очах міжнародних партнерів та вкоренити у свідомості росіян наратив про “злочинну” київську владу, яка нібито не дбає про свій народ. Так, кремлівські пропагандисти почали розганяти версію про те, що катастрофа начебто сталася через зношений, неякісний гвинтокрил. Зокрема, про це писала співзасновниця й оглядачка підконтрольного Кремлю сайту News Front Юлія Вітязєва у своєму телеграм-каналі. Пропагандистка заявила, начебто гвинтокрил, що розбився, був одним з партії аварійних літальних апаратів, від яких свого часу відмовилися норвежці, а Україна закупила у Франції у 2018 році. “Украина опять обманула своих налогоплательщиков”, – підсумувала Вітязєва. Насправді ж немає жодних доказів, що гвинтокрил, який упав у Броварах, був закуплений у Франції. Версія про технічну несправність дійсно розглядається слідством, утім Центр з протидії дезінформації при РНБО України акцентує – якби будь-які несправності виявили перед вильотом гвинтокрила, його б замінили на інший. Власне, для цього всі літальні засоби й проходять технічний огляд перед використанням.  

Також кремлівські пропагандисти активно розганяли конспірологічну теорію “замовного вбивства”: нібито керівництво МВС десь перейшло дорогу чинній владі. Голослівні звинувачення поширили ведучий пропагандистського ток-шоу “Время покажет” на федеральному Першому каналі Артем Шейнін та працівник прокремлівського інформресурсу “Комсомольская правда” Олександр Коц. Така конспірологія – частина дезінформаційної кампанії РФ з демонізації української влади, яка може бути ефективною за умови застосування на підготовленому ґрунті. Відтак Шейнін невипадково після потужної хвилі російських фейків про дніпровську багатоповерхівку і ППО підсумував свій пост: “Бровары полностью перекроют случившееся в Днепропетровске. Еще один слой “камуфляжа” по следам Арестовича”. До речі, збиття гвинтокрила ДСНС українською протиповітряною обороною – ще один фейк, який запустила Росія. На брехню вказує, зокрема, той факт, що на момент падіння гелікоптера в Броварах та загалом у Київській області не була оголошена повітряна тривога. Однак це не заважає кремлівським пропагандистам, як-от Сергію Мардану, поширювати топорний фейк. До того ж, ймовірно, для більш разючого ефекту Мардан вигадав, що на борту гвинтокрила під час трагедії нібито перебували діти. Телеграм-пост про трагедію в Броварах Мардан завершив традиційними для себе екстремістськими закликами:

Скрін поста з телеграм-каналу пропагандиста Мардана

Інститут масової інформації встановив, що для розгону фейків про причини та обставини трагедії в Броварах на західну аудиторію Кремль залучив багатомовних проросійських ботів у Twitter. Так, 18 січня кремлівська пропагандистка Вітязєва опублікувала пост зловтіхи, де заскрінила однотипні коментарі на підтримку Росії під дописом української волонтерки Меланії Подоляк щодо трагедії в Броварах. Утім, під час детальної перевірки стає зрозуміло, що ледь не всі ці проросійські акаунти з високою часткою ймовірності є ботами.

За визначенням громадської організації “Інтерньюз-Україна”, бот – це спеціальна програма, що виконує автоматично і за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач. Часто застосовується комбінований підхід, під час якого залучають водночас бота і людину. Групи людей, що фізично працюють з великою кількістю ботів, називаються “ботофермами”. В інтернеті досить матеріалів про те, як Росія використовує “ботоферми” для впливу на суспільну думку користувачів соцмереж. Але за якими ж ознаками можна вирахувати бота? На це, зокрема, можуть вказувати: 

• відсутність аватара та справжніх фотографій на сторінці або ж використання абстракції чи неякісних, розмитих фото; 
• відсутність інформації про профіль;
• наявність у друзях / фоловерах значної кількості акаунтів, які також схожі на ботів;
• кількість репостів (часто однієї тематики) у рази перевищує кількість власних публікацій;
• практично цілодобова висока активність профілю.

Для наочності розглянемо кілька проросійських твіттер-акаунтів, на які послалася пропагандистка Вітязєва. Візьмемо, наприклад, акаунт із юзернеймом @Schwanstein1. Ось так профіль прокоментував пост волонтерки Подоляк про трагедію в Броварах:

Скрін поста з телеграм-каналу пропагандистки Вітязєвої

Юзер @Schwanstein1 зареєструвався у твіттері в серпні 2020 року, але активність завантаження картинок у цьому профілі (дивимося стовпчик Media. – Ред.)  розпочалася 24 лютого 2022 року, в день повномасштабного вторгнення Росії до України. Замість реальної фотографії на аватарці профілю стоїть картинка замку, інформація про профіль є недостовірною. Якщо проаналізувати акаунти, які стежать за ботом, можна дійти висновку, що вони так само є ботами. За допомогою спеціалізованого робота Botometer можемо бачити, що акаунт зазвичай активний ледь не цілодобово і “спить” лише з 4-ї до 7-ї ранку: 

Скрін із сайту Botometer

Профіль спеціалізується на публікації картинок образливого змісту, які, по суті, є візуальним відображенням низки кремлівських наративів, зокрема про те, що Росія начебто виконує в Україні “місіонерську” ціль з “денацифікації”:

Подеколи бот з юзернеймом @Schwanstein1 просуває кремлівську повістку за допомогою хештегів. Так, 31 березня 2022 року стало відомо про звільнення міста Буча на Київщині від російських окупантів. Світ облетіли приголомшливі кадри воєнних злочинів, які скоїла російська армія щодо цивільних українців. Натомість у профілі проросійського англомовного бота 27 квітня 2022 року з’явилось ось це:

Тепер розглянемо інший профіль з юзернеймом @UsmanIb14798358. Низка ознак також видають у ньому бота, хоча стиль ведення сторінки відрізняється від попереднього профілю, який ми розглянули. Замість реального фото в профілю на аватарці стоїть малюнок собаки. Юзер зареєструвався у твіттері в жовтні 2022 року, тобто відносно нещодавно. Утім, за чотири місяці перебування в соцмережі сторінка профілю майже не наповнилася. Станом на кінець січня 2023 року профіль опублікував у твітах два власних коментарі, зміст яких є незрозумілим, а також три репости, два з яких є ідентичними й спрямовані на дискредитацію президента США Байдена:

Профіль не публікує власних фото, не вказує особистої інформації, він активний майже цілодобово, окрім часового проміжку з 3-ї до 6-ї ранку. Цей акаунт можна назвати “спам-ботом”: він публікує однотипні коментарі на підтримку Росії під постами інших користувачів твіттеру, які є реальними людьми. Така активність бота зросла після обстрілу Дніпра 14 січня:

Це лише кілька прикладів діяльності проросійських ботів. В інтересах Кремля діють тисячі твіттер-акаунтів, і кожна група, ймовірно, “відпрацьовує” своє завдання. Деякі поширюють дезінформацію і маніпуляції про Україну, США та країни Євросоюзу, інші боти, яких ще називають “одноденками”, відпрацьовують окремі кейси й після цього “підчищають” свій профіль. Є й такі акаунти, що поширюють російську геноцидну риторику проти українців або публікують заклики до знищення української влади:

***

Підсумовуючи, Росія роками працювала над тим, щоб в іноземців склалося хибне, викривлене уявлення про Україну: суверенну державу зображували несамостійною, нездатною без Москви ухвалювати рішення та визначати свій вектор або ж намагалися ліпити з країни, що розвивається, таку собі “бананову республіку”. Нині, розуміючи, що від постачань зброї Україні залежить подальший перебіг військових дій, а українці своїм спротивом російській окупації заслужили повагу цивілізованого світу, країна-агресор посилила роботу з дискредитації українських військових та влади. Для досягнення своїх цілей РФ розгорнула кампанію з дезінформації далеко за межами російського інфопростору, а також залучила “ботоферми”. Цей інструмент впливу на маси не варто недооцінювати, адже він уже продемонстрував свою ефективність, зокрема йдеться про втручання в президентські вибори в США 2016 року. Інститут масової інформації вважає, що Росія продовжить працювати на створення негативного іміджу України, отже в цьому питанні важливо не втрачати пильності, відстежувати фейки й детально спростовувати їх, щоб зрозуміли навіть ті іноземці, які погано орієнтуються в українському суспільно-політичному контексті.