У вересні 2026 року експерти Інституту масової інформації зафіксували 21 випадок порушення свободи слова в Україні. 13 з них пов’язані з російською агресією, ще вісім – це порушення, за які відповідальні українські громадяни та інституції. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
У вересні стало відомо про загибель трьох медійників. Двоє з них – Руслан Рудукан та Олексій Нурулін – загинули під час військової служби, захищаючи Україну. Марія Ївженко, колишня журналістка відділу “Бізнес” видання NV, загинула в Києві внаслідок російського удару по бізнес-центру.
ЗЛОЧИНИ РФ
Пошкоджені редакції
- Внаслідок російських атак були пошкоджені щонайменше три редакції українських медіа: “Ми – Україна” та “Ми – Україна+” у Києві – удар пошкодив ньюзрум і робочі кабінети, є постраждалі; “Суспільне Дніпро” – вибухова хвиля пошкодила будівлю корпункту в Кривому Розі, вибила вікна, двері, пошкодила стелю та меблі, працівники не постраждали; “Обрії Ізюмщини” в Ізюмі – внаслідок удару вибило вікна й двері редакції, через що приміщення стало непридатним для повноцінної роботи, дві працівниці не постраждали.
Юридичний тиск
- Окупаційний Запорізький обласний суд засудив незаконно ув’язнену у 2023 році мелітопольську журналістку Ірину Левченко до 15 років колонії за обвинуваченням у “шпигунстві”.
Кіберзлочини
- Зафіксовано два кіберзлочини проти українських медіа: російські хакери вчинили тривалу комбіновану DDoS-атаку на сайт телеканалу Freeдом, через що ресурс працював з перебоями та близько 10 хвилин був повністю недоступний; також невідомі створили фейкове “дзеркало” сайту NV, від імені якого поширювали недостовірну інформацію про нібито обшуки НАБУ в ексголови Агенції оборонних закупівель, паралельно поширюючи згенероване ШІ відео, яке НАБУ назвало фейком. У відомстві підкреслили, що подібні матеріали є свідченням використання ворогом новітніх технологій в інформаційній війні.
Вимкнення українського мовлення
- Унаслідок російських атак по дата-центрах, телекомунікаційній та іншій інфраструктурі Києва 26 вересня перебої або тимчасове припинення роботи зафіксували щонайменше сім українських медіа: Новини.LIVE, “Прямий”, Суспільне, 5 канал, “Армія TV”, “Коло” та “Конкурент Україна”. У медіа тимчасово зупинялись ефір і Т2-мовлення, ставали недоступними сайти та виникали проблеми з відеоплеєрами й телевізійним сигналом.
Порушення, не пов’язані з російською війною проти України
У вересні ІМІ зафіксував вісім випадків порушення свободи слова з боку українських громадян та інституцій, не пов’язаних з російсько-українською війною. Найбільше було випадків обмеження доступу журналістів до інформації – чотири, ще два – перешкоджання, один – замах на вбивство та один – інтернет-тиск.
Порушення зафіксували в Києві, Чернігівській, Рівненській, Вінницькій та Чернівецькій областях. Права журналістів у цих восьми випадках порушували представники місцевої та державної влади, правоохоронних органів, приватні особи та представники бізнесу.
Замах на вбивство
- СБУ повідомила про підозру чоловікові, який, за даними слідства, замовив напад на блогера з Прилук Олександра Лесика: виконавці мали прострелити йому кінцівки та облити сірчаною кислотою. Замаху вдалося запобігти на етапі підготовки. Блогер критикував місцеву владу та висвітлював пов’язані з нею корупційні й кримінальні теми.
Перешкоджання
- Зафіксовано два випадки перешкоджання: у Рівному представники міської ради закривали камеру журналісток “Четвертої влади”, вимагали показати посвідчення та не дали поставити запитання під час публічного звіту в.о. міського голови Віктора Шакирзяна; у Вінниці працівники ДСНС не дозволяли журналісту видання “20 хвилин” Віталію Павловському залишити територію відомства після виконання роботи. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання, а Павловському надали статус потерпілого.
Доступ журналістів до інформації
- Зафіксовано чотири випадки обмеження доступу журналістів до інформації: журналіст The Kyiv Independent Данило Мокрик звернувся до омбудсмана через відмову Офісу президента оприлюднити його петицію про проведення пресконференції президента; представниці ІМІ Альоні Чорній прокуратура та поліція Чернівців відмовили в інформації про розслідування можливого розкрадання коштів під час ремонту укриттів, пославшись на таємницю досудового розслідування; журналістці “Молодого буковинця” Людмилі Осадчук двічі не надали інформації про ремонт інфекційного відділення Чернівецької обласної лікарні, хоча після звернення редакції посадовці пообіцяли надати дані; журналістка ЖАР.INFO Марія Турчина звернулася до омбудсмана через відмову держпідприємства надати документи про консультанта торгів у закупівлях на будівництво укриття.
Інтернет-тиск
- Журналістка Texty Любов Величко заявила про інформатаку та спроби дискредитації після того, як вона звернулася до блогерів із запитаннями для майбутнього розслідування про мережу акаунтів, що виступають проти мобілізації та критикують ЗСУ.
Детальніше з моніторингом можна ознайомитися нижче.
ЗЛОЧИНИ РФ
Пошкоджені редакції – 3
1. Росія знову атакувала офіс телеканалу “Ми – Україна”. Є постраждалі
08.09.2026 Росія вдень 8 вересня атакувала приміщення телеканалів “Ми – Україна” та “Ми – Україна+”. Основний удар припав на ньюзрум і робочі кабінети. Є постраждалі. Про це повідомляється на сайті “Ми – Україна”.
На момент атаки телеканал “Ми – Україна” працював у прямому ефірі національного телемарафону “Єдині новини”.
На місці удару працюють рятувальники та медики. Постраждалим надають необхідну допомогу. Інформація про наслідки удару уточнюється.
Атака сталася вдень після масованого нічного обстрілу Києва.
2. Через атаку РФ по Кривому Рогу пошкоджено корпункт “Суспільне Дніпро”
10.09.2026 Унаслідок російської атаки по Кривому Рогу (Дніпропетровська область) в ніч проти 10 вересня пошкоджено будівлю кореспондентського пункту “Суспільне Дніпро”. Співробітники корпункту не постраждали.
Про це представниці Інституту масової інформації у Дніпропетровській області Катерині Лисюк повідомила старша адміністраторка корпункту “Суспільне Дніпро” Ірина Звонкіна.
За словами Звонкіної, російський “шахед” влучив у приватний сектор Центрально-Міського району Кривого Рогу – за квартал від будівлі корпункту. Вибухова хвиля вибила 48 вікон, пошкодила двері, стелю та меблі.
Вона зазначила, що вибух стався після опівночі, коли працівники перебували в укритті через масовану атаку на місто.
“Майже одразу мене набрала поліція охорони, сказала, що наша будівля постраждала, що тут “жах, вікна падають, все дзвенить». І я одразу повідомила керівництво філії про нашу ситуацію”, – розповіла Ірина Звонкіна.
Вибухова хвиля пошкодила вікна на обох поверхах будівлі по всьому периметру. Загалом вибито або пошкоджено 48 вікон, додала адміністраторка корпункту.
“Сила така була велика, що, окрім вікон, всі двері в кабінети, закриті на замки, повиривало разом з “м’ясом”, подекуди попадала підвісна стеля, покривило конструкції самої стелі, пошкодило меблі”, – розповіла Ірина Звонкіна.
3. Внаслідок російського обстрілу Ізюма пошкоджений офіс медіа “Обрії Ізюмщини”
15.09.2026 15 вересня 2026 року внаслідок російського удару по Ізюму (Харківська область) значних пошкоджень зазнав офіс медіа “Обрії Ізюмщини”. У приміщенні перебували дві працівниці. Вони не постраждали. Редакція переходить на дистанційну роботу та планує продовжувати випуск газети. Про це повідомила редакція на сайті медіа.
За словами головного редактора видання Костянтина Григоренка, під час атаки співробітниці вичитували матеріали й готували черговий номер до друку. Вибух стався приблизно за 10 метрів від будівлі редакції. Жінки встигли впасти на підлогу, що, як припускають у виданні, допомогло їм уникнути травм. Вибухова хвиля вибила вікна та двері. Через пошкодження офіс наразі непридатний для повноцінної роботи.
Попри наслідки удару колектив продовжить готувати газету дистанційно. Її випускатимуть, доки це дозволятиме безпекова ситуація.
“Медіа “Обрії Ізюмщини” залишаються з Ізюмщиною. Працюємо. Пишемо. Видаємо газету”, – наголосив Григоренко.
За останні понад півтора року це вже другий російський удар, від якого постраждав офіс медіа. Попереднього разу приміщення було зруйноване внаслідок вибуху балістичної ракети 4 лютого 2025 року. Після цього, повідомляє Суспільне, його довелося відновлювати практично з нуля.
Юридичний тиск – 1
1. Полонену журналістку Ірину Левченко росіяни засудили до 15 років ув’язнення “за шпигунство”
04.09.2026 Окупаційний Запорізькій обласний суд засудив незаконно ув’язнену у 2023 році мелітопольську журналістку Ірину Левченко до 15 років колонії. Українську медійницю визнали винною в шпигунстві. Про це 4 вересня повідомили на сайті окупаційного суду й в однойменному телеграм-каналі. Інформація про вирок з’явилась о дев’ятій ранку.
За даними окупаційного суду, Ірина Левченко після початку повномасштабного вторгнення залишилася в окупованому Мелітополі й не відмовилася від громадянства України.
“Зв’язавшись через месенджер Telegram з мешканкою підконтрольної ЗСУ території, жінка погодилася сприяти спецслужбам України, передаючи відомості про місця розташування адміністративних будівель та співробітників органів влади РФ, маршрути пересування особового складу, військової техніки, озброєння ЗС РФ, інших військ та військових формувань на території на Запорізької області”, – йдеться в повідомленні.
Окупанти стверджують, що в лютому 2023 року вона “передала відомості про державні міністерства та відомства РФ, зокрема силового блоку, з адресами та списками співробітників”.
“Передання зазначених відомостей українській стороні могло призвести до завдавання вогневого ураження по розташуванню цих стратегічних об’єктів. Водночас зазначені відомості з пам’яті мобільного телефона, що належить їй, не видаляла, продовжуючи зберігати їх, поки її злочинну діяльність не було припинено співробітниками УФСБ Росії в Запорізькій області”, – повідомив окупаційний суд.
Ірину Левченко визнали винною за 276-ю статтею російського кримінального кодексу “Шпигунство”, а саме “передання, збирання чи зберігання з метою передання противнику відомостей, які можна використовувати проти ЗС РФ, тобто шпигунство, якщо ці діяння скоєні іноземним громадянином”.
Запорізький обласний суд визнав колишню журналістку винною в скоєнні злочину та призначив їй 15 років покарання.
Ім’я судді, який ухвалив вирок, невідоме. На відео, викладеному в телеграм-каналі окупаційного суду, його обличчя заблюрено.
За даними російського пропагандистського медіа ТАСС, арештували Ірину Левченко й розслідували її справу слідчі ФСБ.
Як повідомляв ІМІ, незаконно ув’язнену у 2023 році мелітопольську журналістку Ірину Левченко російські окупанти регулярно перевозили з Донецького СІЗО до окупованого Мелітополя для проведення слідчих дій.
За інформацією РІА Південь, справу журналістки було повністю закрито і навіть адвокат не мав до неї повного доступу.
Кіберзлочини – 2
1. Сайт телеканалу Freeдом зазнав комбінованої атаки російських хакерів
17.09.2026 17 вересня 2026 року російські хакери здійснили тривалу комбіновану DDoS-атаку на сайт телеканалу Freeдом, який є частиною державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України”. Про це повідомляється на сайті телеканалу.
Протягом дня сайт хвилями отримував шкідливі запити, що суттєво уповільнило його роботу та оперативність оновлення стрічки новин і публікації інших матеріалів. Протягом 10 хвилин сайт був повністю недоступний для користувачів по всьому світу.
За даними медіа, атака була спрямована саме на сайт FreeДом. Шкідливі DDoS-запити надходили з IP-адрес, які технічно визначалися як такі, що походять зі США. Атака також вплинула на швидкість роботи системи управління контентом, що уповільнило оперативність публікації новин та інших матеріалів.
Технічні фахівці ДП “МПІУ” оперативно відновили роботу сайту. Інші ресурси українського іномовлення – сайт телеканалу “Дім”, діджитал-портал The Gaze та вебверсії мобільних застосунків FREEДОМ і UATV – під час атаки працювали у штатному режимі.
2. Невідомі підробили сайт NV та створили ШІ-відео про нібито обшуки НАБУ
25.09.2026 Редакція онлайн-медіа NV заявила, що невідомі створили фейкове “дзеркало” їхнього сайту та згенероване штучним інтелектом відео для поширення дезінформації про нібито “обшуки в ексголови Агенції оборонних закупівель”.
Про це йдеться в заяві NV та заяві Національного антикорупційного бюро України.
За інформацією редакції, зловмисники скопіювали сайт NV.ua на сторонній домен nvukraine.com. На цьому фальшивому ресурсі 23 вересня опублікували датовану цим же числом недостовірну новину кількома мовами (зокрема, українською та англійською) з використанням підробленого домену, скопійованого дизайну, назви й айдентики NV.
У компанії “Видавничий Дім “Медіа-ДК”, якій належить NV, наголосили, що не мають жодного стосунку до вказаного домену. Також там зазначили, що вживають юридичних і технічних заходів для припинення незаконного використання бренду й поширення фейків від імені видання.
Паралельно в мережі почали поширювати згенерований за допомогою штучного інтелекту відеоролик, у якому демонструють коробки з грошима та провокативними написами про “обшуки НАБУ в ексголови Агенції оборонних закупівель”.
У НАБУ офіційно спростували цю інформацію та підтвердили, що ролик є фейком, створеним за допомогою інструментів ШІ.
В антикорупційному відомстві підкреслили, що подібні матеріали є свідченням використання ворогом новітніх технологій в інформаційній війні.
За оцінкою НАБУ, головна мета цієї атаки – дискредитація незалежних антикорупційних органів, підрив довіри до державних інституцій та завдавання шкоди міжнародному іміджу України.
Вимкнення українського мовлення – 7
1. Через російську атаку Новини.LIVE тимчасово зупинило ефір
26.09.2026 Українське інформаційне медіа “Новини.LIVE” тимчасово зупинило ефір через перебої в роботі частини сервісів після російської атаки по інфраструктурі Києва. Фахівці працюють над відновленням мережі та стабілізацією сигналу.
Про це повідомляється на сайті Новини.LIVE.
Як зазначили в редакції, через російські удари по інфраструктурі провайдерів зв’язку в Києві частина сервісів працює з перебоями. Це також вплинуло на роботу ефіру Новини.LIVE.
Наразі фахівці усувають технічні проблеми та відновлюють роботу мережі. Після стабілізації сигналу трансляцію Новини.LIVE відновлять, а редакція повернеться до роботи у звичному режимі.
2. Сайт телеканалу “Прямий” тимчасово недоступний через російську атаку по дата-центру
26.09.2026 Російські військові завдали удару по дата-центру, де розміщено сервер сайту телеканалу “Прямий”. Через це сайт медіа наразі недоступний. Про це Прямий повідомив на своїй фейсбук-сторінці.
Інформація про терміни повного відновлення роботи сайту наразі відсутня.
Як повідомляв ІМІ, 26 вересня українське інформаційне медіа “Новини.LIVE” тимчасово зупинило ефір через перебої в роботі частини сервісів після російської атаки по інфраструктурі Києва.
3. Через російський удар по дата-центру Cosmonova на сайті Суспільного виникли перебої з відеоплеєрами
26.09.2026 На сайті Суспільного мовлення тимчасово не працює частина відеоплеєрів через наслідки російського удару по дата-центру компанії Cosmonova в Києві. Обстріл спричинив пошкодження приміщення та опорної мережі, однак співробітники компанії не постраждали. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на офіційні заяви компанії Cosmonova на Facebook-сторінці.
У компанії зазначили, що внаслідок повторного ураження 25 вересня основне ядро та дата-центр було виведено з ладу.
Через це частина клієнтів може відчувати перебої з доступом до інтернету та супутніх сервісів.
Оскільки Cosmonova надає технологічні рішення для онлайн-трансляцій, це безпосередньо вплинуло на відтворення відеоконтенту на ресурсах Суспільного.
Усі клієнтські дані вдалося зберегти завдяки географічному резервуванню. Наразі технічна команда компанії працює над відновленням роботи сервісів з резервних віддалених майданчиків у безпечних місцях.
4. 5 канал продовжує мовлення в YouTube, проте має проблеми з телевізійним сигналом
26.09.2026 5 канал продовжує мовлення на своєму офіційному YouTube-каналі, однак наразі має проблеми з ретрансляцією телевізійного сигналу. Про це журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян повідомила шеф-редакторка 5 каналу Ірина Герасимова.
“5 канал продовжує мовлення на своєму YouTube-каналі. Із сигналом телевізійним наразі проблеми. Причини з’ясовуємо”, – зазначила Ірина Герасимова в коментарі ІМІ.
5. Телеканал “Армія TV” тимчасово зупинив мовлення через російські обстріли
26.09.2026 Телеканал “Армія TV” тимчасово відсутній у телевізійному ефірі через технічні проблеми, спричинені російськими обстрілами. Про це повідомляє “Армія TV – Військове телебачення України” на Facebook-сторінці.
“Телеканал “Армія TV” тимчасово не в ефірі через технічні проблеми, пов’язані з ворожими обстрілами. Ми продовжуємо працювати в YouTube та соцмережах”, – зазначено в офіційній заяві телеканалу.
6. Сайт полтавського медіа “Коло” не працює через російську атаку по Києву
28.09.2026 Унаслідок російської атаки по Києву 26 вересня стався серйозний збій у роботі дата-центру хостинг-провайдера, на якому розміщено сайт полтавського видання “Коло”. Наразі сайт тимчасово недоступний.
Про це повідомила головна редакторка “Кола” Тетяна Цирульник на своїй Facebook-сторінці.
Цирульник повідомила, що, за офіційною інформацією провайдера, фахівці вже отримали доступ до дата-центру. Вона уточнила, що він розташований в Україні.
“Однак обладнання там поки небезпечно вмикати. Компанія повідомляє, що резервні копії даних збережені та їх розгортають на іншому обладнанні, розміщеному за кордоном. Водночас стан даних безпосередньо на постраждалих серверах зможуть перевірити лише тоді, коли це стане безпечно”, – написала Тетяна Цирульник.
За її словами, проблема стосується не лише “Кола”. Про недоступність своїх ресурсів повідомляють і інші клієнти цього хостинг-провайдера.
“Точної відповіді, коли відновиться робота, провайдер поки не дає, термінів відновлення також не називає. Наш сайт поки що недоступний, але ми сподіваємось, невдовзі роботу буде відновлено”, – уточнила Цирульник.
У коментарі ІМІ головна редакторка уточнила, що сайт не працює з 26 вересня.
7. Телеканал “Конкурент Україна” призупиняв мовлення через атаку РФ по інфраструктурі Києва
28.09.2026 Телеканал “Конкурент Україна” тимчасово припиняв мовлення в ефірі Т2 через російські атаки по інфраструктурі Києва 26 вересня. Про це повідомила директорка телеканалу Олександра Куртєєва на своїй фейсбук-сторінці.
За її словами, 26 вересня через російські атаки по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі трансляція телеканалу була повністю припинена.
Під час технічних проблем ефір телеканалу можна було дивитися на офіційному ютуб-каналі “Конкурент Україна”.
Згодом Олександра Куртєєва уточнила про повернення сигналу та телеканалу в ефір Т2.
Як повідомляв ІМІ, телеканал “Конкурент Україна” розпочав мовлення в загальнонаціональному цифровому ефірі Т 25 травня 2025 року. Редакція телеканалу працює в Луцьку. Окрім телеканалу “Конкурент Україна”, також є регіональний телеканал “Конкурент Волинь”.
За даними YouControl, керівницею ТОВ “Контент менеджмент груп” є Олександра Куртєєва, а засновником Тарас Шкітер. Він також є засновником проєкту інформаційного агентства Конкурент та заступником голови Волинської обласної державної адміністрації.
За інформацією Волинської ОДА, у 2018–2024 роках він був співзасновником та директором громадської організації “Громадянський Рух “СВІДОМІ”.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ЩО НЕ ПОВ’ЯЗАНА З РОСІЙСЬКОЮ ВІЙНОЮ ПРОТИ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Замах на вбивство – 1
1. СБУ повідомила про підозру замовнику нападу на блогера з Чернігівщини
15.09.2026 СБУ повідомила про підозру особі, яка замовила напад на блогера з Чернігівщини. Про це йдеться в повідомленні Служби безпеки України.
За даними відомства, замовник доручив виконавцям прострелити блогеру кінцівки з вогнепальної зброї та облити сірчаною кислотою. Замаху запобігли на етапі підготовки.
Ідеться, найімовірніше, про блогера з Прилук Олександра Лесика. 28 серпня депутатка Прилуцької міської ради Євгенія Авер’янова повідомляла про жорстоке побиття Лесика та його госпіталізацію у важкому стані. Пізніше в мережі з’явилося відео, на якому блогер без видимих слідів побиття заявив, що подія була “спеціальною операцією”, проведеною для порятунку його життя.
Лесик понад рік послідовно й жорстко критикує місцеву владу: міську голову Прилук Ольгу Попенко, депутатів і комунальні підприємства. Разом з Євгенією Авер’яновою він знімав критичні матеріали про Попенко та її зв’язки з нардепом Валерієм Дубілем (“Батьківщина”), а також висвітлював кримінальну справу щодо сина міської голови – Ярослава Попенка, якого звинувачують у торгівлі наркотиками. Того ж 28 серпня, коли побили Лесика, Прилуцький міськрайонний суд зупинив провадження в справі Попенка через його мобілізацію до ЗСУ.
Замовником замаху, найімовірніше, є Олег Авер’янов – колишній заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій та колишній чоловік Євгенії Авер’янової. Це узгоджується з деталями, які СБУ навела в описі особи: 2024 року Чернігівський апеляційний суд засудив Авер’янова до семи років ув’язнення за викрадення автомобіля, а серед об’єктів інших замахів, які він нібито замовляв, – голова та ще двоє суддів саме цього суду. Відповідно до матеріалів, опублікованих “Економічною правдою”, Олег Авер’янов і Валерій Дубіль є бізнес-партнерами.
За даними СБУ, ця особа (ймовірно, Олег Авер’янов), переховуючись за кордоном, також організовувала і фінансувала підготовку інших резонансних злочинів: підрив будівельного крана біля житлового будинку в Чернігові, вибух у ТЦК на Прикарпатті та підпал приватних будинків суддів. Усім цим злочинам запобігли на етапі підготовки.
Особі інкримінують закінчений замах на теракт, замах на умисне тяжке тілесне ушкодження, готування до знищення майна судді шляхом підпалу чи вибуху та привласнення майна в особливо великих розмірах. Розслідування проводить Київська обласна прокуратура.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 2
1. “Четверта влада” заявила про перешкоджання під час звітування в.о. мера
10.09.2026 Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада” заявила, що представники міської ради перешкоджали її журналісткам 1 вересня в Рівному під час публічного звіту виконувача обов’язків міського голови Віктора Шакирзяна. Про це медіа повідомило на своєму сайті.
Як зазначила редакція, протягом заходу директорка комунальної установи “Агенція розвитку Рівного” Марія Савчук прикривала камеру агенції рукою, а від журналістки Анастасії Савлюк вимагали показати посвідчення та не дали поставити запитання під час заходу.
1 вересня, о 8:00, Віктор Шакирзян звітував про роботу Рівненської міської ради за перше півріччя 2026 року. Журналістки “Четвертої влади” знімали виступ посадовця на телефон, встановлений на штативі.
У коментарі Інституту масової інформації журналістка Анастасія Савлюк розповіла, що такі дії Марії Савчук перешкоджали вести знімання та працювати під час заходу.
“Вона підходила до камери й закривала її рукою, коли ми намагалися знімати. Пізніше, коли я хотіла поставити Віктору Шакирзяну запитання, замість можливості його поставити почалася розмова про те, чи я офіційно працюю і чому в мене немає бейджика. Я показала журналістське посвідчення, але поставити запитання під час самого звіту мені так і не дали”, – розповіла журналістка.
З матеріалів, опублікованих “Четвертою владою”, видно, що, коли Анастасія Савлюк назвалася та почала ставити запитання, Віктор Шакирзян перебив її та запитав, чи працює вона офіційно. Після ствердної відповіді Марія Савчук поцікавилася, чому в журналістки немає бейджа. Тоді журналістка показала посвідчення.
Зрештою журналісти видання змогли поставити свої запитання вже після завершення заходу.
За словами Анастасії Савлюк, після заходу представники міської влади також повідомили журналістам інформацію, яка, як з’ясувалося, не відповідала дійсності щодо місця перебування Шакирзяна.
“Тому я вважаю, що нашій роботі створювали перешкоди. Чи є в конкретних діях склад правопорушення – це вже питання до юристів”, – прокоментувала Анастасія.
Водночас, як зазначає редакція, інші журналісти перебували в залі без бейджів, однак посадовці міськради не вимагали від них показувати посвідчення. Крім того, захід був публічним, тож поставити запитання Шакирзяну могли не лише представники медіа, а й усі охочі.
Анастасія Савлюк вважає, що до журналістів “Четвертої влади” застосовували вимоги, яких не висували до представників інших медіа.
“В інших представників медіа не перевіряли, чи вони “офіційно працюють”, не вимагали показувати посвідчення і не ставили під сумнів їхнє право бути на заході. Вони могли ставити запитання безпосередньо під час звіту, тоді як нам такої можливості фактично не дали. Окрім цього, у спілкуванні з нами загалом відчувалося зверхнє ставлення з боку представників влади, зокрема й Марії Савчук”, – розповіла журналістка.
За словами Анастасії, редакція пов’язує таке ставлення з тим, що представники команди Віктора Шакирзяна є неодноразовими фігурантами багатьох розслідувань “Четвертої влади”.
Редакція планує обговорити ситуацію з юристами, показати їм матеріали та попросити оцінити дії людей, які перешкоджали роботі.
“Після цього вже будемо вирішувати, чи є підстави й куди саме звертатися. Якщо юристи побачать ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, ми будемо розглядати можливість звернення до відповідних органів. Але загалом, з практики нашої редакції, поліція не вміє чи не хоче розслідувати злочини за 171-ю статтею Кримінального кодексу, якщо журналіста не побили”, – розповіла Анастасія Савлюк.
Марія Савчук є керівницею комунальної установи “Агенція розвитку Рівного”. Також вона є співзасновницею ГО “Жіноча платформа “Рівні разом”, пов’язаної з організацією та однойменною партією “Рівне разом”, під гаслами якої Віктор Шакирзян прийшов до влади в Рівному.
Представниця ІМІ в Рівненській області Ганна Калаур звернулася до Марії Савчук із проханням прокоментувати її поведінку під час заходу та пояснити, чому вимоги щодо посвідчення висували саме до журналістів “Четвертої влади”. Запитання надіслала в месенджері.
Марія Савчук надала відповідь на запитання представниці ІМІ у Рівненській області через три дні після звернення. У коментарі вона повідомила, що жодного упередженого чи відмінного ставлення до представників “Четвертої влади” у зв’язку з їхньою належністю до цього медіа з її боку не було, як і наміру перешкоджати їхній професійній діяльності. Вона заявила, що не погоджується з твердженням про упереджене ставлення до представників медіа, чи свідоме створення їм перешкод.
“Щодо епізоду, зафіксованого на оприлюдненому відео. У певний момент телефон, на який здійснювалася зйомка, був розміщений безпосередньо перед модератором на близькій відстані. На той момент мені не було відомо, кому належить цей пристрій, тому я запитала, чия це камера. Мій рух рукою був ситуативною реакцією саме на розташування пристрою, а не мав на меті припинити чи обмежити відеозйомку. Вимог припинити зйомку я не висувала”, – повідомила Марія Савчук.
За словами Савчук, після того, як з’ясувалося, її запитання щодо бейджа було озвучене “з метою ідентифікувати представника медіа”, а не натомість не було вимогою чи умовою допуску до заходу.
Також посадовиця зазначила, що представники “Четвертої влади” продовжили здійснювати відеозйомку, поставили свої запитання та отримали коментар.
“Жодних вказівок припинити зйомку, залишити захід або позбавити їх можливості поставити запитання з мого боку не було”, – прокоментувала Марія Савчук.
Також, з її слів, у приміщенні коворкінгу ведеться відеоспостереження. Відповідно, перебіг заходу та послідовність подій зафіксовані із часовими позначками, що, за словами Марії Савчук, дає можливість об’єктивно встановити хронологію подій, а не ґрунтуватися виключно на їх окремих фрагментах чи суб’єктивних оцінках учасників.
2. У Вінниці працівники ДСНС утримували журналіста
19.09.2026 У Вінниці 12 вересня працівники ДСНС силоміць утримували журналіста місцевого видання “20 хвилин” Віталія Павловського на території Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.
Про це журналістів розповів представнику Інституту масової інформації у Вінницькій області.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (ст. 171 КК України). Слідчі надали медійнику статус потерпілого у цій справі.
Журналіст виконував редакційне завдання, перевіряв інформацію від читачів про вирубку зелених насаджень, демонтаж фонтану та проведення масштабних будівельних робіт на території установи.
За словами Павловського, під час заходу на територію ДСНС він відразу представився та пред’явив журналістське посвідчення. Відзнявши необхідний матеріал та завершивши журналістську роботу, Павловський мав намір залишити установу і неодноразово прямо повідомив про це працівникам ДСНС.
Попри це, вийти з території журналісту не дозволили. Ворота КПП та основний вихід виявилися зачиненими, а альтернативний вихід – заблокованим. За словами медійника, співробітники ДСНС фактично силоміць утримували його в приміщенні, хоча жодної законної процедури затримання щодо нього не здійснювали. За їхніми словами, це був наказ начальства.
Щоб покинути територію ДСНС, Павловський змушений був викликати поліцію. Слідчо-оперативна група, яка прибула за викликом, кваліфікувала дії працівників установи як перешкодження професійній діяльності журналіста та внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як пояснили регіональному представнику ІМІ у ГУ Нацполіції у Вінницькій області, оскільки фігурантами справи є працівники ДСНС (структури системи МВС), матеріали провадження передадуть для проведення розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ журналістів до інформації – 4
1. Мокрик поскаржився омбудсмену через відмову ОП оприлюднити петицію про пресконференцію Зеленського
02.09.2026 Журналіст The Kyiv Independent Данило Мокрик подав скаргу уповноваженому Верховної Ради з прав людини на Офіс президента (ОП) України через відмову оприлюднити його електронну петицію щодо проведення пресконференції Володимира Зеленського. Про це Данило Мокрик повідомив на своїй Facebook-сторінці.
За словами журналіста, причиною звернення стали відмови ОП оприлюднити петицію та пояснити, хто саме ухвалив це рішення та яким вимогам законодавства не відповідало звернення. Крім того, додав він, в Офісі президента не надали відповіді на інформаційний запит щодо надання копії рішення про невідповідність петиції.
“В скарзі я прошу, зокрема, притягнути до адміністративної відповідальності посадовців ОП, відповідальних за ці порушення прав і на звернення, і на доступ до інформації. Омбудсман має такі повноваження. Те, що після блокування моєї петиції Офіс президента таки оприлюднив іншу петицію про пресконференцію, аналогічного змісту (яку я радо підписав), – лише додаткове підтвердження свавільності рішень Банкової щодо петицій”, – зазначив Данило Мокрик.
Журналіст наголосив, що вважає за необхідне відстоювати власні права в процесі комунікації з державними органами, щоб не допускати подібних порушень у майбутньому.
Як повідомляв ІМІ, у лютому 2025 року Володимир Зеленський провів пресконференцію після форуму “Україна. Рік 2025”. Відтоді великих відкритих пресконференцій за участю широкого кола українських медіа президент не проводив, на що раніше звертали увагу журналісти.
27 серпня 2026 року на сайті президента України оприлюднили петицію із закликом провести окрему відкриту пресконференцію Зеленського за участю незалежних та критично налаштованих медіа.
Петицію також підтримав голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Він заявив, що суспільство потребує прямого діалогу з президентом, а формат переважно односторонньої комунікації через вечірні звернення вже не відповідає суспільному запиту.
1 вересня 2026 року журналісти низки незалежних українських медіа записали спільне відео із запитаннями, які хотіли б поставити Зеленському. За їхніми словами, вони зробили це через відсутність можливості поставити ці питання президентові безпосередньо на відкритій пресконференції.
10.09.2026 Прокуратура і поліція Чернівців не надали журналістці, регіональній представниці Інституту масової інформації Альоні Чорній запитувану інформацію про кримінальне провадження щодо можливого привласнення та розтрати бюджетних коштів під час ремонту укриттів у місті. В обох відповідях правоохоронці послалися на таємницю досудового розслідування.
Спершу представниця ІМІ звернулася до прокуратури із запитом про перебіг розслідування. Зокрема, вона запитувала про наявність підозрюваних, можливі збитки, заходи для їхнього відшкодування та процесуальний статус провадження.
У прокуратурі підтвердили, що розслідування триває. Його здійснюють слідчі Чернівецького районного управління поліції, а процесуальне керівництво здійснюють прокурори Чернівецької окружної прокуратури. Інші відомості не надали, пославшись на статтю 222 КПК України.
Після цього журналістка звернулася до поліції з уточненим запитом. Поліція також підтвердила, що розслідування триває, однак решту інформації не надала, пославшись на таємницю досудового розслідування.
“Це суспільно важлива справа, адже йдеться про використання бюджетних коштів та стан укриттів, від яких залежить безпека людей. Журналісти “Молодого буковинця” провели розслідування та виявили проблеми з укриттями, відремонтованими за бюджетні кошти. Після цього прокуратура відкрила кримінальне провадження. Майже через рік важливо розуміти, що встановило слідство. Я не просила матеріалів справи чи інформації, яка могла б зашкодити розслідуванню, а лише відкритих відомостей. Натомість прокуратура і поліція фактично повідомили лише, що воно триває”, – розповіла Альона Чорна.
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що посилання на статтю 222 КПК саме по собі не означає безумовної можливості відмовити журналісту в суспільно важливій інформації.
“Крім того, відповідно до вимог Закону “Про доступ до публічної інформації”, доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, здійснення закупівель, володіння та користування комунальним майном, а також про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень у цих сферах обмежити не можна. Застереження в цій нормі щодо непоширення положення на випадки, коли надання інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину, більше не існує. У зв’язку з цим окружна прокуратура або слідчі підрозділи мали належним чином провести трискладовий тест та надати інформацію принаймні частково”, – зазначив Володимир Зеленчук.
За його словами, Кримінальний процесуальний кодекс України надає право слідчому або прокурору самостійно визначати обсяг інформації, що може бути розголошена або оприлюднена.
“Слідство має врахувати наявність суспільного інтересу до фактів неправомірного використання бюджетних коштів та виділити ту інформацію, розголошення якої не завдасть шкоди розслідуванню. Звісно, це не передбачає надання повних та вичерпних відповідей на всі питання журналістів, але базовий мінімум відомостей про перебіг провадження слідству варто було надати, принаймні з тієї причини, що ця інформація також є індикатором їхньої роботи, за яку вони відповідають перед суспільством. У цьому разі суцільна відмова цілком може розглядатися як неправомірна відмова в наданні інформації”, – зауважив юрист ІМІ.
3. Журналістці в Чернівцях двічі не надали інформації про ремонт інфекційного відділення
15.09.2026 Журналістка чернівецького видання “Молодий буковинець” Людмила Осадчук двічі намагалась отримати інформацію про перебіг ремонту інфекційного відділення Чернівецької обласної лікарні, однак не змогла цього зробити. Про це медійниця написала у своєму авторському блозі на сайті видання.
За словами журналістки, вона хотіла дізнатися, на якому етапі перебуває ремонт, який фінансують з державного бюджету, однак відповіді від відповідальних за роботи не отримала. Спершу генеральний директор обласної лікарні Дмитро Домбровський в останній момент скасував зустріч. Він пояснив це тим, що про візит журналістки дізнався заступник начальника Чернівецької ОВА Віталій Бондар. Після цього посадовці вирішили спершу провести “внутрішню нараду”, а вже потім надати інформацію пресі.
За словами Людмили Осадчук, через два тижні вона знову прийшла на об’єкт і спробувала поспілкуватися з директором фірми-підрядника. Однак той порадив звернутися до замовника робіт – Департаменту капітального будівництва ОВА. У телефонній розмові начальник департаменту попросив журналістку надіслати офіційний запит і заявив, що Осадчук “порушила законодавство”, але не уточнив, про яке саме порушення йдеться.
Редакція “Молодого буковинця” звернулася до начальника Чернівецької ОВА Руслана Осипенка та профільного департаменту із запитаннями, чому журналістці не надали інформації про перебіг ремонту, використання бюджетних коштів та терміни завершення робіт.
У коментарі регіональній представниці ІМІ журналістка Людмила Осадчук розповіла, що після публікації матеріалу посадовці Чернівецької обласної військової адміністрації відреагували на звернення редакції “Молодого буковинця” та пообіцяли надати всю необхідну інформацію щодо перебігу ремонтних робіт і використання бюджетних коштів.
25.09.2026 Журналістка онлайн-медіа ЖАР.INFO Марія Турчина звернулася до уповноваженого Верховної Ради з прав людини через відмову державного підприємства “Хмельницька обласна служба єдиного замовника” надати їй документи про консультанта торгів у закупівлі на будівництво укриття. Скаргу розглядатимуть у межах провадження омбудсмена.
Про це представниці Інституту масової інформації в Хмельницькій області Альоні Березі повідомила Марія Турчина. Вона надала копії інформаційного запиту, відповіді держпідприємства та скаргу до омбудсмена.
21 липня 2026 року Марія Турчина надіслала держпідприємству інформаційний запит. Вона просила надати договори або інші документи щодо послуг консультанта торгів у двох закупівлях на будівництво укриття для Городоцького ліцею №2. У запиті журналістка зазначила, що тендерна документація передбачала оплату послуг консультанта переможцем закупівлі в розмірі 130 тисяч гривень без ПДВ.
У відповіді від 28 липня держпідприємство заявило, що запитувані документи не стосуються використання бюджетних коштів і не становлять суспільного інтересу. Також воно послалося на положення про конфіденційність в укладеному договорі. Документів, які підписувались із консультантами, журналістці в розпорядника не надали.
1 вересня Марія Турчина подала скаргу до омбудсмена. Журналістка вважає, що відмова порушує її право на доступ до публічної інформації.
За її словами, документи необхідні, щоб з’ясувати, хто є консультантом торгів, на яких умовах його залучили та чому оплату його послуг поклали на переможця закупівлі.
У відповіді на скаргу представниця уповноваженого в Хмельницькій області Оксана Кізаєва офіційним листом повідомила, що її розгляд продовжать у межах провадження омбудсмана.
“З метою повного та всебічного з’ясування всіх обставин, викладених у Вашій скарзі та ураховуючи необхідність здійснення додаткових заходів контролю, подальший її розгляд буде здійснено в рамках провадження Уповноваженого”, – йдеться в листі.
Про результати провадження, за словами представниці омбудсмена на Хмельниччині, журналістку поінформують додатково.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Інші випадки інтернет-тиску – 1
1. Журналістка Любов Величко заявила про інформатаку
10.09.2026 Журналістка видання Texty Любов Величко заявила про інформаційну атаку та спроби її дискредитації під час підготовки розслідування про мережу акаунтів і блогерів, які закликають проти мобілізації та дискредитують Збройні сили України.
Про це вона розповіла журналістці Інституту масової інформації (ІМІ) Валентині Троян.
За словами Величко, вона зібрала бази акаунтів і діячів, яких досліджує в межах майбутнього матеріалу, та надіслала їм запитання, щоб забезпечити право на відповідь. Більшість із них не відповіла, а окремі фігуранти після діалогу розпочали публічну кампанію проти журналістки, хоча саме розслідування ще не опубліковано.
“У мене складається враження, що мене хочуть дискредитувати ні за що. Просто за те, що я роблю свою роботу і хочу проінформувати суспільство про процеси в інформаційному просторі”, – зазначила Величко.
Інформаційна атака, за словами журналістки, розпочалася зі сторіз блогера Антона Гури. Він запитав у своєї аудиторії, чи буде вважатися “промобілізаційним закликом” мобілізація самої Величко.
Надалі блогер Владислав Смірнов (уточнення – у попрередній версії було вказано прізвище Смирнов) оприлюднив Facebook-допис та відео на своєму YouTube-каналі, у яких, зазначила журналістка, звинуватив та вказував, чим їй варто займатися. Перші випадки тиску Величко зафіксувала через громадську організацію “Жінки в медіа”.
Пізніше публікації про неї з’явилися на сайті UA News. За словами Величко, сайт оприлюднив “власне розслідування” з інформацією, більшість якої не відповідає дійсності.
Журналістка зазначила, що досліджувані нею блогери мають сукупну аудиторію близько 7 мільйонів читачів та глядачів на різних платформах. Через це вона хвилюється за свою безпеку.
“Ці діячі поводяться надзвичайно агресивно та провокативно. Через контент-аналіз я бачу, що дуже багато з них синхронізують свої повідомлення з російськими пропагандистськими каналами. У мене є гіпотеза, що ці люди координуються з Росією, і ці атаки можуть бути пов’язані з небажанням РФ, щоб хтось викривав подібні мережі”, – пояснила Величко.
Також журналістка зазначила, що учасники мережі постійно цитують, захищають одне одного та ходять на судові засідання, коли їм оголошують підозри. Деякі з цих блогерів, додала вона, уже мають підозри в кримінальних правопорушеннях, зокрема за перешкоджання діяльності ЗСУ та за статтею про державну зраду.
Наразі журналістка зафіксувала факти мізогінії, приниження та булінгу. До поліції вона ще не зверталася, але планує подати заяву в разі виникнення прямих погроз її життю та здоров’ю.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 2
1. СБУ повідомила про підозру замовнику нападу на блогера з Чернігівщини
15.09.2026 СБУ повідомила про підозру особі, яка замовила напад на блогера з Чернігівщини. Про це йдеться в повідомленні Служби безпеки України.
За даними відомства, замовник доручив виконавцям прострелити блогеру кінцівки з вогнепальної зброї та облити сірчаною кислотою. Замаху запобігли на етапі підготовки.
Ідеться, найімовірніше, про блогера з Прилук Олександра Лесика. 28 серпня депутатка Прилуцької міської ради Євгенія Авер’янова повідомляла про жорстоке побиття Лесика та його госпіталізацію у важкому стані. Пізніше в мережі з’явилося відео, на якому блогер без видимих слідів побиття заявив, що подія була “спеціальною операцією”, проведеною для порятунку його життя.
Лесик понад рік послідовно й жорстко критикує місцеву владу: міську голову Прилук Ольгу Попенко, депутатів і комунальні підприємства. Разом з Євгенією Авер’яновою він знімав критичні матеріали про Попенко та її зв’язки з нардепом Валерієм Дубілем (“Батьківщина”), а також висвітлював кримінальну справу щодо сина міської голови – Ярослава Попенка, якого звинувачують у торгівлі наркотиками. Того ж 28 серпня, коли побили Лесика, Прилуцький міськрайонний суд зупинив провадження в справі Попенка через його мобілізацію до ЗСУ.
Замовником замаху, найімовірніше, є Олег Авер’янов – колишній заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій та колишній чоловік Євгенії Авер’янової. Це узгоджується з деталями, які СБУ навела в описі особи: 2024 року Чернігівський апеляційний суд засудив Авер’янова до семи років ув’язнення за викрадення автомобіля, а серед об’єктів інших замахів, які він нібито замовляв, – голова та ще двоє суддів саме цього суду. Відповідно до матеріалів, опублікованих “Економічною правдою”, Олег Авер’янов і Валерій Дубіль є бізнес-партнерами.
За даними СБУ, ця особа (ймовірно, Олег Авер’янов), переховуючись за кордоном, також організовувала і фінансувала підготовку інших резонансних злочинів: підрив будівельного крана біля житлового будинку в Чернігові, вибух у ТЦК на Прикарпатті та підпал приватних будинків суддів. Усім цим злочинам запобігли на етапі підготовки.
Особі інкримінують закінчений замах на теракт, замах на умисне тяжке тілесне ушкодження, готування до знищення майна судді шляхом підпалу чи вибуху та привласнення майна в особливо великих розмірах. Розслідування проводить Київська обласна прокуратура.
2. У Вінниці ДБР розслідуватиме випадок утримання журналіста працівниками ДСНС
19.09.2026 У Вінниці поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналіста місцевого видання “20 хвилин” Віталія Павловського (ст. 171 КК України). Слідчі надали медійнику статус потерпілого у цій справі. Про це повідомляє регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області.
Інцидент стався у п’ятницю, 12 вересня, на території Головного управління ДСНС України у Вінницькій області. Журналіст виконував редакційне завдання, перевіряв інформацію від читачів про вирубку зелених насаджень, демонтаж фонтану та проведення масштабних будівельних робіт на території установи.
Як розповів журналіст представнику ІМІ, під час заходу на територію він відразу представився та пред’явив журналістське посвідчення. Відзнявши необхідний матеріал та завершивши журналістську роботу, Павловський мав намір залишити установу і неодноразово прямо повідомив про це працівникам ДСНС.
Попри це, вийти з території журналісту не дозволили. Ворота КПП та основний вихід виявилися зачиненими, а альтернативний вихід – заблокованим. За словами медійника, співробітники ДСНС фактично силоміць утримували його в приміщенні, хоча жодної законної процедури затримання щодо нього не здійснювали. За їхніми словами, це був наказ начальства.
Щоб покинути територію ДСНС, Павловський змушений був викликати поліцію. Слідчо-оперативна група, яка прибула за викликом, кваліфікувала дії працівників установи як перешкодження професійній діяльності журналіста та внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як пояснили регіональному представнику ІМІ у ГУ Нацполіції у Вінницькій області, оскільки фігурантами справи є працівники ДСНС (структури системи МВС), матеріали провадження передадуть для проведення розслідування до Територіального управління Державного бюро розслідувань.
