Як медіабази провели серпень: безпека журналістів, блекаути та відкриття нових медіахабів

Ілюстрація ІМІ

Короткі відео в соцмережах – це тренд у світі медіа, а безпека журналістів – український тренд. І першого, і другого журналісти навчалися в медіабазах Інституту масової інформації в серпні: вчилися знімати та монтувати короткі відео, першої домедичної допомоги та безпекових аспектів роботи журналістів на фронті. Відвідували й інші заходи медіабази, наприклад тренінги із ШІ, фінансування медіа, психологічний воркшоп. Не обійшлося й без російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі – через відсутність світла медійники працювали в наших регіональних медіабазах. А ще ми відкрили дві нові медіабази ІМІ – в Словʼянську та Чернівцях.

Що робитимуть нові медіабази ІМІ в Словʼянську та Чернівцях?

Тепер послугами медіабази медійники можуть скористатися в 13 регіонах України. 20 серпня ІМІ відкрив нові медіабази в Словʼянську та Чернівцях. 

Медіабаза Словʼянськ спеціалізуватиметься на підтримці журналістів, які висвітлюють бойові дії та наслідки війни на Донеччині. У Чернівцях медіабаза ІМІ стане осередком для розвитку регіональних медіа.

У нових медіабазах журналісти зможуть:

• взяти в користування бронежилети, шоломи, аптечки та інше обладнання;
• відвідати тренінги, зустрічі або інші заходи;
• знайти робоче місце без перебоїв з електрикою та інтернетом;
• отримати консультації щодо роботи на фронті, фінансування медіа тощо;
• у Слов’янську – користуватися технікою для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів; 
• у Чернівцях – записувати подкасти.

Медіабаза Словʼянськ і Медіабаза Чернівці реалізуються ІМІ в партнерстві з ГО “Має Сенс”. 

Щоб скористатися послугами медіабаз у Слов’янську та Чернівцях, необхідно написати відповідному координатору у фейсбуці:

• Словʼянськ – Валерій Гармаш
• Чернівці – Таїсія Гармаш

Крім того, медіабази ІМІ є в 11 інших регіонах України:

• Житомир – Оксана Трокоз
• Чернігів – Павло Пущенко
• Харків – Ольга Каплун
• Полтава – Надія Кучер
• Дніпро – Катерина Лисюк
• Запоріжжя – Наталія Виговська
• Кропивницький – Павло Лісниченко
• Миколаїв – Катерина Середа
• Херсон – Сергій Нікітенко (працює лише як точка видавання обладнання)
• Одеса – Сергій Нікітенко
• Суми – Альона Яцина

Фото – Медіабаза Словʼянськ

Фото – Медіабаза Чернівці

Як знімати та монтувати на телефоні короткі відео для соцмереж?

Тренінги про знімання та монтаж коротких відео відбулися в чернігівській, полтавській і миколаївській медіабазах. Після них медіа зможуть розвивати відеоформати у власних соцмережах та, можливо, наберуть свій перший мільйон переглядів. Ми зібрали для вас основні поради спікерів із тренінгів медіабази.

1. Яким має бути сценарій?

У сценарії має бути написана мета відео, його основне повідомлення та послідовність кадрів. Можна використовувати такий шаблон:

• тема відео;
• хронометраж: максимум півтори хвилини;
• вступ (заголовок): те, що має 100% зацікавити (починайте одразу з головного);
• основна частина: розкриття теми (коротко розкрити тему);
• кінцівка: заклик до дії (“підписуйтесь”, “поширюйте це відео серед близьких та друзів”, “напишіть свою думку в коментарях”).

2. Як знімати відео?

Тим, хто не має доступу до професійної техніки, варто звернути увагу на такі аспекти:

• Правильне освітлення: природне світло завжди працює краще. Намагайтеся знімати за денного світла або використовуйте додаткові джерела освітлення.
• Стабільність: використовуйте штативи або просто тримайте телефон двома руками, щоб уникнути тремтіння зображення.
• Ракурси та види знімання: експериментуйте з різними кутами знімання, щоб зробити відео динамічнішим і цікавішим. 

Крім того, відео можна знімати, використовуючи різноманітні варіанти руху камери – панорамування, проводка, круговий обліт, наїзд / наплив / підліт і його реверс.

Також варто звернути увагу на композицію кадру, аудіо, фокус і експозицію. 

3. Якими застосунками для монтажу користуватися?

Для монтажу:

• VN 
• InShot
• CupCut
• Videoleap 
• Dazz Cam
• Captions
• MagicEraser
• Picsart
• Meitu
• Verba

Для накладання субтитрів: 

• Captions 
• Verba 
• Liro

Учасниці тренінгу про відео для соцмереж та тренерка Ірен Бринза. Фото – Медіабаза Чернігів

Чому журналістам важливо вміти надавати домедичну допомогу? 

Вміння надавати домедичну допомогу важливе не тільки для роботи на фронті та місцях влучань російських ракет або дронів. Важливо вміти надавати допомогу навіть у повсякденному житті, адже домедична допомога відіграє одну з ключових ролей у порятунку життя людини. 

Тренінг із першої домедичної допомоги відбувся в Медіабазі Житомир. Інструкторка з надання екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Майя Нелеп розповіла журналістам про основні правила домедичної допомоги:

• Безпека. Перед тим як підійти до потерпілого, переконайтеся, що місце події безпечне для вас, інших людей і самого потерпілого. Оцініть ситуацію на наявність небезпек, таких як рухомі транспортні засоби, електрика, вогонь, газ чи нестабільні конструкції. Якщо є загроза безпеці, не підходьте до потерпілого і негайно викличте спеціалізовану допомогу.
• Контакт. Встановіть контакт із потерпілим. Голосно зверніться до нього, запитайте, чи він вас чує, як почувається. Якщо людина відповідає, це означає, що вона свідома і дихає. Продовжуйте підтримувати з нею контакт і уточнюйте, що саме сталося. Якщо відповіді немає, переходьте до наступних кроків.
• Індивідуальні засоби захисту (ІЗЗ). Використовуйте індивідуальні засоби захисту, такі як рукавички або маска, щоб уникнути контакту з кров'ю чи іншими біологічними рідинами потерпілого. Це допоможе запобігти зараженню можливими інфекціями.
• Серцево-легенева реанімація (СЛР). Якщо потерпілий не реагує і не має ознак життя (дихання, руху), негайно розпочніть серцево-легеневу реанімацію. Для дорослої людини це компресії грудної клітки на глибину 5–6 см з частотою 100–120 натискань за хвилину. Якщо маєте навички, додайте штучне дихання (два вдихи після кожних 30 компресій). Продовжуйте СЛР до прибуття медичних працівників або до моменту, коли потерпілий почне дихати самостійно.
• Виклик швидкої допомоги (103). Щойно встановите, що потерпілий потребує допомоги, негайно викликайте швидку за номером 103 або попросіть когось іншого це зробити. Будьте готові надати диспетчеру точну інформацію про місце події, стан потерпілого та свої дії. Залишайтеся біля потерпілого до приїзду медиків.
• Ознаки життя. Постійно перевіряйте ознаки життя в потерпілого, такі як дихання, пульс і реакція на зовнішні подразники. Якщо вони відсутні або зникають, продовжуйте СЛР, поки не прибуде медична допомога або поки потерпілий не почне відновлювати життєві функції.
• Виснаження. Надання першої домедичної допомоги, особливо СЛР, є фізично виснажливою процедурою. Якщо почнете відчувати втому і поряд є інші люди, попросіть їх змінити вас. Це забезпечить ефективне і безперервне надання допомоги до прибуття медиків.

Учасниці тренінгу Медіабази Житомир відпрацьовують навички першої домедичної допомоги. Фото Оксани Трокоз

А якщо йдеться про роботу на фронті, що має вміти журналіст?   

Робота медійників на війні вимагає не лише майстерності в зборі та поданні інформації, але й глибокого розуміння власної безпеки, етики та психологічного стану людей, з якими працюєш.

У серпні в Медіабазі Дніпро відбувся тренінг про роботу журналістів у зоні бойових дій. Спікеркою була воєнна кореспондентка Суспільного Валентина Гурова, яка вважає, що незалежно від важливості матеріалу будь-який контент не вартий життя та здоров'я журналіста.

“Журналісти, які працюють у зоні бойових дій, повинні бути добре підготовлені: планувати свою роботу, знати основи надання домедичної допомоги, використовувати спеціальний одяг та амуніцію, завжди підтримувати зв'язок з редакцією та моніторити безпекову ситуацію в режимі реального часу. Важливою є також комунікація з військовими на місцях, що може допомогти уникнути небезпечних ситуацій”, – каже Валентина Гурова.

Тренінг воєнкорки Валентини Гурової в медіабазі. Фото – Медіабаза Дніпро

Чому журналістам важливо постійно говорити про тимчасово окуповані території, зокрема про лівий берег Херсонщини?

Новини про те, що відбувається на окупованих територіях, читають чимало людей, які зараз перебувають в окупації. Багато з них спілкуються з журналістами та розповідають про своє життя. Згодом контакти втрачаються, тому що довше триває російська окупація, то складніше отримати достовірну інформацію.  

Це обговорювали херсонські журналісти під час зустрічі-дискусії, яку організувала Медіабаза Одеса, Херсон. 

Головний редактор видання МОСТ і регіональний представник ІМІ Сергій Нікітенко вважає, що робота журналістів для людей на окупованих територіях може допомогти не втратити необхідні звʼязки.

“Якщо ми розповідаємо про життя на окупованих територіях – нас знають і читають, нам довіряють. Це допомагає нам спілкуватися з людьми. Ми можемо навіть не використовувати свої джерела для матеріалів. Але спілкування з людьми, як живуть в окупації, допомагає краще зрозуміти, що там відбувається, та обʼєктивно доносити до них інформацію. Це дуже важливо”, – каже регіональний представник ІМІ.

Тому, щоб знати, що відбувається на тимчасово окупованих Росією територіях, про них треба розповідати.

Медіабази ІМІ проводили заходи для журналістів і на інші теми – це робота медійників зі штучним інтелектом, фінансування медіа, як потрапити на Мапу рекомендованих медіа від ІМІ та “Детектора медіа”, психологічний воркшоп. 

Психологічний воркшоп у медіабазі. Фото – фейсбук Медіабази Запоріжжя

Крім того, через російські обстріли української енергетичної інфраструктури журналісти проходили працювати в медіабази ІМІ. Після масованої ракетної атаки Росії 26 серпня понад 10 медійників впродовж тижня скористалися коворкінгом Медіабази Житомир. За майже два роки роботи медіабази в Житомирі такої великої кількості звернень ніколи не було. 

Журналістка Ірина Чириця поділилася на своїй фейсбук-сторінці досвідом роботи в медіабазі: 

“Хочу подякувати тим, завдяки кому цього тижня могла працювати. На щастя, у нас є Медіабаза Житомир, де для журналістів завжди знайдеться інтернет, розетка, стіл і стілець. Практично всі мої новини та інші матеріали писалися цього тижня там”.
Тож, якщо вам ніде працювати через відсутність світла або поганий інтернет, чекаємо на вас у наших медіабазах. Тут вам завжди раді.

Журналісти працюють у медіабазі після ракетного обстрілу 26 серпня. Фото – Медіабаза Житомир

Який захід можна відвідати у вересні? 

Медіабаза Чернігів уперше організовує форум “Медіа прикордонних громад в умовах війни”, який відбудеться 26 та 27 вересня в Чернігові. До участі запрошуються редакції з Чернігівської, Житомирської та Сумської областей.

Участь у форумі візьмуть лідери всеукраїнських медійних громадських організацій, представники донорів та міжнародних програм, які підтримують розвиток незалежної журналістики.

Теми до обговорення:

• роль незалежних регіональних медіа в часи війни;
• виклики в роботі редакцій напередодні “найскладнішої зими”;
• стратегії та шляхи пошуку грантового фінансування і збільшення власних доходів;
• вплив сучасних технологій на локальні медіа та інші теми.

Реєстрація на форум триває до 16 вересня включно. Кількість місць обмежена. Учасникам не з Чернігова організатори забезпечують проживання та відшкодування транспортних витрат.

Якщо в медійників є потреба в бронежилетах, шоломах, аптечках, павербанках або іншому обладнанні, можна звернутися до координатора медіабази у своєму регіоні або заповнити гугл-форму.

За потреби ви можете звернутися до всеукраїнського координатора мережі “Медіабаза” Павла Лісниченка за номером 050 594 20 58 або написати на електронну пошту [email protected].