Ядро новин. Яким темам та джерелам віддають перевагу медіа України

Фото – колаж ІМІ

Структура новин в онлайн-медіа часто може слугувати індикатором нагальних потреб українського суспільства. За даними ІМІ, наразі понад 60% новин національних українських інтернет-видань стосуються економіки, політики та війни. Це найактуальніші теми, які цікавлять громадськість і впливають на життя кожного українця. Більшість із проаналізованих новин мають міжнародний або національний масштаб, що свідчить про важливість глобального контексту для розуміння внутрішньої ситуації. Найчастіше новини посилаються на офіційні джерела, а друге за популярністю джерело – матеріали інших медіа. 

Такими є результати дослідження* Інституту масової інформації, проведеного в серпні серед 10 найпопулярніших онлайн-медіа. Метою моніторингу було виявити “ядро” українських новин, тобто тенденції в новинній політиці країни. Для цього контент рубрик “Новини” найпопулярніших інтернет-видань був оцінений за трьома параметрами: рівень локалізації, тематика та джерело. Такий підхід забезпечує комплексне розуміння медіаконтенту і дозволяє ідентифікувати потенційні інформаційні прогалини.

Близько 10% досліджених публікацій виявилися такими, що неможливо оцінити за названими параметрами, оскільки вони не є новинами. Йдеться переважно про SEO-тексти, покликані збільшити кількість показів сайту в пошукових системах та наростити трафік. Серед таких матеріалів – поради щодо способу життя, харчування, здоров’я, ведення домогосподарства, садівництва та городництва, а також рецепти страв, псевдопсихологічні тести та дитячі головоломки. Також до цієї категорії публікацій належать астрологічні прогнози й вигадки мольфарів, тарологів та інших віщунів. Усі вони не були взяті до розрахунку решти показників ядра новин. Включення до контенту медіа SEO-орієнтованих текстів, які не є новинами, відбиває комерційні потреби медіа в збільшенні аудиторії. Воно також показує певний розрив між журналістикою та маркетингом, де журналістські стандарти можуть відходити на другий план заради економічних вигод. Важливо, що частка таких текстів значно різниться між різними медіа, що може свідчити про різні редакційні політики та різний ступінь комерційного впливу на контент. Серед досліджених медіа максимальну кількість такого контенту поширює “24 канал”. Протягом однієї лише доби на цьому сайті було зафіксовано 58 подібних публікацій. Не трапилося таких “новин” у моніторинговий період тільки на сайтах “Українська правда” та “Цензор.Нет”.

Рівень локалізації

Оцінювання за параметром локалізації враховувало територіальне прив’язування новини. Тут було виокремлено п'ять рівнів локалізації: місцевий, національний, міжнародний, тимчасово окуповані території України та Росія.

36,5% становила частка міжнародних новин серед тих, що оцінювалися для визначення ядра. Така велика частка міжнародних новин у стрічках свідчить про те, що Україна залишається в центрі уваги світової спільноти й що вони важливі для української аудиторії. Тож можна зробити припущення про тісний зв'язок між внутрішньою політикою України та глобальними процесами. 

Новин національного рівня виявилося дещо менше – 32,7%. На третій позиції за кількістю – місцеві новини (20,3%).

Очікувано, що новини про Росію становлять помітну частку інформаційного контенту, але далеко не домінантну – 8,4%. Водночас дуже малою є кількість новин з тимчасово окупованих територій України, їх лише 2,1%. Втім, зрозуміло, що частково це пояснюється складністю отримання достовірної інформації з ТОТ. Низький відсоток новин з тимчасово окупованих територій підкреслює проблеми, пов'язані з доступом до інформації в цих регіонах, складнощі з перевіркою достовірності новин. На жаль, це може негативно впливати на суспільне розуміння ситуації на ТОТ.

Найбільше новин щодо окупованих територій – на сайті “РБК-Україна” (4,6%). Тим часом на сайтах “Українська правда”, УНІАН та ТСН таких матеріалів близько 1%.

Водночас УНІАН найбільше серед досліджених медіа публікує новин про Росію – 13,9%, а ТСН – найменше – 5,4%.

Місцеві новини – категорія, в якій зафіксовано найбільший розрив між їхньою мінімальною та максимальною часткою на різних сайтах. Якщо на Цензор.Нет таких матеріалів аж 43,5%, то на NV про регіони України згадують у 12,9% новин.

Новини національного рівня розподілені на сайтах набагато рівномірніше: від 37,6% на Obozrevatel до 25,1% на “Фокусі”. Ця тематика є найстабільнішим елементом інформаційної політики більшості видань. 

Водночас серед новин на Цензор.Нет найменша частка новин міжнародного рівня – 16,3%. Найбільша – на “Фокус” (49,7%). Загалом міжнародні новини за кількістю переважають національні на шістьох сайтах з десяти: ТСН, “Кореспондент.net”, “Українська правда”, “24 канал”, “Фокус”, NV. 

Тематика новин

Близько 80% досліджених новин стосуються лише кількох тем: економіка, політика, війна Росії проти України, спорт та шоу-бізнес.

За даними дослідження ІМІ, війна є домінантною темою в новинах українських медіа. Певним чином з нею пов’язані більшість різноманітних публікацій, тому заради точнішого фокуса дослідники виокремили події на лінії фронту, обстріли тилових українських територій та новини, пов’язані з процесом мобілізації. Найчастіше медіа повідомляють про обстріли та їхні наслідки – 13,7% загальної кількості досліджених матеріалів. Фронту присвячено 13,1% новин, мобілізації – 3,5%.

На другому місці за кількістю новин виявилися теми, пов’язані з економікою. До цієї теми також було зараховано матеріали щодо енергетики та соціального захисту. Частка таких публікацій становить 17,4%. На третьому місці – тема політики, яка має близький показник присутності в новинах популярних онлайн-медіа (16,5%).

У досліджуваний період 8,2% публікацій у розділах “Новини” стосувалися спорту. На збільшення кількості спортивних повідомлень вплинуло те, що моніторинговий період припав на час проведення літніх Олімпійських ігор – 2024.

Ще 7,7% новин на популярних сайтах розповідають про життя зірок і шоу-бізнес.

Крім того, в медіа є низка тем, які висвітлюються регулярно, але частка присвячених їм публікацій є такою, що наближається до статистичної похибки. Тому для точнішого вимірювання в одну категорію були об’єднані матеріали на близькі теми.

Отже, кримінальні хроніки (зокрема, новини про затримання та арешти корупціонерів, колаборантів і ворожих диверсантів), а також повідомлення про ДТП усі разом становлять 6,7%. 

Освіта, наука та здоров’я стали темами для 3,8% новин онлайн-медіа. Таких публікацій у моніторинговий період не зафіксовано на Цензор.Нет. Ці теми важливі для довгострокового розвитку країни, і низька частка новин, присвячених освіті, науці та здоров'ю, свідчить про те, що вони відходять на другий план в умовах воєнного часу, коли суспільна увага більше зосереджена на безпеці та виживанні. Найчастіше про це пишуть сайти “Українська правда” та “Фокус” – по 10,4% новин на кожному. 

Водночас у новинах “Фокуса” найменше криміналу, шпигунів та ДТП – 2,7%, а от найбільше їх у матеріалах онлайн-видання “Кореспондент.net” – 11,7%.

Селебріті та перипетії їхнього життя стають темою для новин найчастіше на сайті ТСН – 16,8%. Жодної публікації такої тематики в моніторинговий період не зафіксовано в розділі “Новини” сайту “Цензор.Нет”.

Також Цензор.Нет практично не пише про спорт. Зафіксована частка новин, дотичних до спортивної тематики, тут становить менш ніж відсоток, що менше за можливу статистичну похибку. Натомість видання NV у моніторинговий період спорту присвятило 17,3% новинного контенту, що є найвищим показником з цієї теми.

Політичних новин найбільше розміщує РБК-Україна, їхня частка становить 25,8%. Найменшу частку матеріалів на тему політики зафіксовано на сайті ТСН – це 8%.

ТСН також найменше серед досліджених видань висвітлює в новинах економічні теми, лише в 7,9% публікацій. Цікаво, що найактивніше новини на теми, пов'язані з економікою, розміщує Obozrevatel – 25,8%.

Про обстріли переважно мирних територій України російською армією, а також про їхні наслідки йдеться у 26,5% новин на сайті “Цензор.Нет”, тобто найбільше серед усіх онлайн-медіа, що потрапили до вибірки моніторингу. На протилежному боці шкали активності висвітлення теми обстрілів – сайт “Фокус” (5,3%).

Подіям на лінії фронту найбільшу частку новин присвячує УНІАН з показником 22,5%. Найрідше серед популярних інтернет-видань матеріали, що стосуються фронту, розміщує “Українська правда” (7,9% публікацій у розділі “Новини”).

У підсумку на сайтах Obozrevatel та “24 канал” економіка, енергетика та тематика соціального захисту в новинах переважає над іншими темами. Це вказує, що редакції орієнтуються на широкі верстви населення, зокрема соціально вразливі групи, та на аудиторію підприємців. Політика домінує в новинах сайтів “РБК-Україна”, “Українська правда” та NV, що вказує на те, що ці редакції бажають формувати політичний дискурс. Темам фронту, обстрілів та мобілізації присвячено понад половину новинного контенту сайту “Цензор.Нет”, тобто редакція орієнтується на те, щоб бути джерелом оперативної та важливої інформації про війну. 

Джерела новин

Популярні онлайн-видання у своїх новинах посилаються на офіційні джерела, інші медіа, соціальні мережі, власну інформацію, релізи. Водночас 3,8% досліджених матеріалів узагалі не називають джерел інформації. Найбільше таких новин на сайті ТСН – 12%. Такий великий відсоток може свідчити про проблеми з редакційною політикою і також указує на ризики поширення редакцією неперевіреної або сумнівної інформації.

Найчастіше українські онлайни посилаються в новинах на офіційні джерела (37,1% всіх досліджених новин). До офіційних джерел експерти ІМІ зарахували повідомлення і заяви українських та іноземних органів влади й військового командування, відомств та установ, їхніх очільників, держпосадовців та політиків, зокрема поширені на їхніх власних ресурсах чи на офіційних сторінках у соцмережах. Найчастіше до офіційних джерел звертається Цензор.Нет. Такі посилання мають понад половину новин на цьому сайті – 68,7%. Найменше інформацією з офіційних джерел користується “Фокус”. На них посилаються 13,4% новин на сайті. З одного боку, використання офіційних джерел є зрозумілим і навіть критично важливим у контексті війни та політичної нестабільності, коли громадськість потребує надійності та перевіреної інформації. Проте, з іншого боку, залежність від офіційних джерел також може обмежувати медіа в можливості ширше дивитися на подію або аналізувати офіційну позицію.

На другому місці як джерела в українських медіа є інші медіа (стали джерелом для 35,6% досліджених публікацій). Лідером з передруковування виявився “Фокус”. 62,5% новин на цьому сайті посилаються на матеріали інших українських та іноземних видань і телеканалів. Такий великий відсоток передруків може призводити до зниження унікальності контенту і також може зменшити аналітичну глибину новин видання. Найменшу частку новин з посиланням на інші медіа містить розділ “Новини” сайту “Цензор.Нет” – 19,7%.

Серед новин, що називають джерелом соцмережі, – публікації з посиланнями на приватні сторінки публічних та непублічних осіб, а також сумнівні та анонімні акаунти, які неможливо верифікувати. Найбільша частка таких матеріалів – на сайті “Фокус” (17,1%). Натомість найменша – на сайті Obozrevatel (3,9%). Високий відсоток посилань на соцмережі, особливо на сумнівні та анонімні акаунти, є доволі проблематичним з погляду медійних стандартів. Медіа ризикує поширити недостовірну або маніпулятивну інформацію, і це може поставити під загрозу його репутацію. 

Тим часом власні новини, що мають оригінальний зміст і посилаються на інформацію, здобуту редакцією, є значно рідкіснішим явищем. Їх лише 5,8% з усього дослідженого новинного контенту. Мінімальну кількість власних новин має сайт “Кореспондент.net”. До вибірки ввійшов менш ніж 1% таких новин, тобто менше за статистичну похибку. Низька частка власних новин вказує на дедалі більшу тенденцію до спрощення стрічки і її залежності від сторонніх джерел. Це може зменшувати унікальність і конкурентоспроможність медіа. Найвищим показником власних новин (12,3%) може похвалитися сайт “24 канал”. Це дуже позитивний показник, що свідчить про стійкість редакції і її здатність генерувати оригінальний контент. А оригінальний контент підвищує довіру та залученість аудиторії.

На релізи, повідомлення та заяви комерційних компаній і політичних партій посилаються 5,5% новин популярних онлайн-медіа. 9,4% рубрики “Новини” сайту “РБК-Україна” складаються саме з таких матеріалів, що є найвищим показником для цієї категорії. Використання пресрелізів і заяв комерційних компаній та політичних партій як джерел новин може свідчити про значний вплив піар-компаній на новинний контент. Це підвищує ризик появи рекламних матеріалів під виглядом новин, що, своєю чергою, буде порушенням стандартів незалежної журналістики. Найнижчий показник для релізів як джерел для новин (2%) належить сайту “Цензор.Нет”.

Новин, що не зазначають джерел інформації, у моніторинговий період не було зафіксовано на сайтах “РБК-Україна” та “Фокус”.

На сайтах “Цензор.Нет”, “Кореспондент.net” та “РБК-Україна” понад половину новин походять з офіційних джерел. На них же посилаються і матеріали, що становлять найбільші, але все ж менші за половину частки рубрик “Новини” сайтів “Українська правда” та Obozrevatel. На сайті ТСН на офіційні джерела та на інші медіа посилається однакова кількість новин, і ці категорії джерел помітно переважають над іншими. Також на інші медіа посилається найбільша кількість новин на сайтах “Фокус”, УНІАН, “24 канал” та NV.

Результати моніторингу з урахуванням даних дослідження, проведеного ІМІ раніше, дозволяють дійти висновку, що кількість публікацій без названих джерел на кожному сайті корелює з кількістю спортивних новин. Що більше спортивних новин, то більше проблем із джерелами. ІМІ рекомендує редакціям звернути на це увагу, і подумати, з чим це може бути пов’язане, можливо існують якісь прогалини в редполітиках.

Крім того, цей моніторинг разом з даними ще одного дослідження ІМІ дає підстави говорити, що більшу частину новин, зокрема про війну, медіа створюють на основі інформації від органів влади та офіційних осіб, яку отримують з акаунтів у соціальних мережах.

Підсумки та рекомендації

Результати дослідження Інституту масової інформації (ІМІ) демонструють, що українські онлайн-медіа значною мірою зосереджуються на темах економіки, політики та війни, що відбиває нагальні потреби суспільства в умовах воєнного часу. Домінування міжнародних і національних новин указує на важливість глобального контексту та тісний зв'язок внутрішніх подій з міжнародними процесами. Проте аналіз ІМІ показав доволі низьку частку новин, присвячених темам освіти, науки та здоров’я, що може свідчити про їхню маргіналізацію в медійному полі через війну.

З погляду джерел новин значна частка аналізованого контенту базується на офіційних джерелах. Це забезпечує достовірність, але водночас створює залежність і обмежує кут погляду на подію. Залежність від матеріалів інших медіа може призводити до зниження унікальності контенту, а висока частка посилань на соцмережі, особливо на сумнівні акаунти, підвищує ризик поширення недостовірної інформації. 

Медіа слід шукати способи, щоб збільшити частку власних новин та аналітичних матеріалів, що базуються на оригінальних розслідуваннях, репортажах та дослідженнях. Не тільки щоб підвищити свою конкурентоспроможність, а й щоб зросла довіра до видання. Важливо також заохочувати журналістів до пошуку та створення оригінального контенту, який глибше аналізує події та їхній вплив на суспільство. Наприклад, не просто передруковувати суху офіційну інформацію про кількість постраждалих цивільних будівель від російського обстрілу, а показувати реальні приклади, наслідки обстрілів для цивільного населення, історії людей, дії офіційних органів влади з відновлення пошкоджень, надання тимчасового житла потерпілим тощо. 

***

*До моніторингової вибірки включено 10 найвідвідуваніших, за даними  SimilarWeb, українських онлайн-медіа: Цензор.Нет, Obozrevatel, ТСН, “Кореспондент.net”, “Українська правда”, УНІАН, РБК-Україна, “24 канал”, NV, “Фокус”. Досліджено всі публікації, що вийшли в розділах “Новини” цих сайтів протягом доби 6 серпня 2024 року (загалом 1983 матеріали, з яких власне новинами є 1790). Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну.

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).

Дмитро Баркар, Оксана Романюк