Залежність онлайн-медіа від соціальних мереж: моніторинг ІМІ

Ілюстрація ІМІ

Понад чверть новин популярних онлайн-медіа України (26,6%) мають джерелом інформації соціальні мережі, і ця тенденція тільки зростає. Більшість таких матеріалів посилається на дописи в телеграмі. Найчастіше джерелом для новин стають акаунти державних відомств та посадовців. Це свідчить про те, що телеграм стає ключовою платформою для комунікації влади з громадськістю.

Такими є результати моніторингу* Інституту масової інформації, проведеного серед 10 популярних українських онлайн-медіа в липні 2024 року. Цей моніторинг показує вектор розвитку українського медіапростору, де соціальні мережі доповнюють традиційні джерела інформації.

На дописи в телеграмі посилаються 53,8% новин з тих, що мають джерелом соцмережі. На другому місці – пости з фейсбуку, на які посилалися 19,9% всіх матеріалів, що ґрунтуються на соцмережах. На третьому місці – інстаграм, який забезпечує 12% усіх соцмережевих інфоприводів. На мережу Х (колишній твіттер) посилаються 7,5%, на ютуб – 6%. Частка посилань на тікток перебуває на межі статистичної похибки – близько 0,8%.

Цікаво, що різні соцмережі стають джерелами для новин на різні теми. Якщо йдеться про офіційні джерела, то найчастіше медіа звертаються до акаунтів відомств та посадовців у телеграмі й фейсбуці. Коли йдеться про розважальний контент, то його джерелом насамперед є інстаграм. Це може свідчити про те, що різні платформи соціальних мереж формують різні інформаційні середовища та мають свою специфіку в залученні аудиторії. 

Помітною лишається частка новин, що посилаються на російські акаунти в соцмережах. Серед них є як скомпроментовані поширенням пропаганди, так і формально незалежні від кремлівського режиму. Втім, більшість новин з російських джерел на українських сайтах у моніторинговий період є негативними для росіян і повідомляють про результати українських обстрілів. Це свідчить про те, що українські медіа наразі використовують інформацію з російських джерел радше як засіб інформаційного спротиву.

Найбільше матеріалів у розділі “Новини” з посиланнями на соцмережі зафіксовано на сайті “Гордон”. Найменше – на сайті “24 канал”.

НОВИНИ НА ОСНОВІ ТЕЛЕГРАМУ

Новини, що посилаються на телеграм, стосуються широкого кола тем. Серед зафіксованих у моніторинговий період – історії про невдачі російських найманців, інформація про перебіг бойових дій, про російські обстріли мирних територій України, роботу українського президента. Крім того, прогноз погоди та навіть умови отримання дров безкоштовно. Наприклад:

• “Рахунок йде на десятки: у ПВК “Вагнер” підтвердили масову ліквідацію своїх найманців у Малі” (Obozrevatel)
• “Знищили десятки одиниць техніки: десантники під Курахово вдруге масштабно розгромили росіян” (Українська правда)
• “Армія РФ зранку обстріляла Куп’янськ на Харківщині: є поранений” (ZN,UA)
• “Зеленський відвідав район Вовчанська, Дергачі та провів нараду щодо безпекової та енергетичної ситуації на Харківщині” (Суспільне)
• “Киян попереджають про негоду: оголошено І рівень небезпечності” (УНІАН)
• “Жителі прифронтових територій зможуть безкоштовно заготовляти дрова на зиму: які умови” (РБК-Україна)

Цей перелік не є вичерпним, а лише відбиває основні тенденції. Видається, що взагалі не існує тем, на які не можна знайти новин у телеграмі. Цікаво, що моніторинг не зафіксував у новинах популярних онлайн-медіа жодного посилання на так звані новинні телеграм-канали, які, за даними дослідження ІМІ, навпаки, частково формують свій контент на основі інформації з медіа. Це може свідчити про зворотний вплив традиційних медіа на соцмережі, де останні часто виконують роль “ретрансляторів” уже наявного контенту.

НОВИНИ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЇ З ФЕЙСБУКУ

Приблизно у два з половиною рази рідше як джерела використано дописи в мережі Facebook. Відповідні новини порушують широке коло тем, але можна виокремити кілька основних категорій:

1. Офіційні повідомлення. Фейсбук слугує важливою платформою для поширення  офіційних новин та заяв урядових структур. Це може бути пов'язане з тим, що фейсбук в Україні використовується доволі специфічно, для обміну суспільно важливою інформацією, політичних дискусій. Ще кілька років тому фейсбук був соцмережею номер один в Україні, як свідчать дослідження Internews Network. Приклади таких новин з фейсбуку охоплюють:

• “Далі буде”. У Генштабі ЗСУ повідомили про успішний нічний удар сил оборони по нафтобазі в Курській області, виникла пожежа” (Гордон)
• “РФ вперше вивела в море одразу три підводних човни з крилатими ракетами, – Плетенчук” (РБК-Україна)
• “До Києва прибув міністр освіти та науки Японії” (Суспільне)

2. Кримінальні хроніки. Фейсбук часто стає джерелом інформації для кримінальних новин від офіційних структур, які використовують цю платформу для оперативного інформування про надзвичайні ситуації:

• “У Києві викрали іноземця, силою “вибили” крипту і задушили” (Українська правда)
• “Паліїв погрожують розстрілювати на місці: у Києві невідомі спалили евакуаційний бус Третьої штурмової” (Телеграф)

3. Суб’єктивні новини. З фейсбуку в новини як джерела також потрапили суб'єктивні коментарі лідерів думок та експертів з різноманітних питань. Наприклад:

• “Скільки кавуна можна з'їсти на дієті за день: відповідь експерта” (ТСН)
• “Держава має стимулювати будівництво вітроелектростанцій, щоб зменшити дефіцит електроенергії взимку – експерт” (Гордон)
• “Про “Бенкет богів” на Олімпіаді. Свастика ніколи не буде для нас солярним символом – Стефанія Демчук” (Телеграф)

Фейсбук залишається соцмережею, що помітно впливає на порядок денний стрічок новин. Хоча його використовують рідше, він усе ще має значний вплив завдяки офіційним повідомленням та експертним коментарям, які розміщуються на цій платформі. 

НОВИНИ НА ОСНОВІ ІНСТАГРАМУ

Водночас інстаграм, посилань на який менше на кілька відсотків, впливає на відбиття в новинах онлайн-медіа значно вужчого сегмента дійсності. Ця платформа більше використовується для новин, пов'язаних з розважальним контентом, культурою та суспільними трендами. 

Матеріали, що називають джерелом дописи в цій мережі, іноді мають частку актуальності.

• “Не місце нагадувати про військовополонених”: ЦУМ звільнив охоронця, який намагався вигнати активістів з плакатами для підтримки азовців” (ZN,UA)
• “Господарями міста ви не будете, – Бєдняков обурився одеситами, які не чули про теракт в Оленівці” (24 канал)

Частіше публікації, що посилаються на інстаграм, розповідають про факти, які не мають суспільної важливості, але привертають увагу аудиторії:

• “Наталія Могилевська показалася в поцілунках чоловіка та замилувала, як він на донечок на вокзалі чекав” (ТСН)
• “Тіна Кароль засвітила модний повсякденний образ з цікавим верхом (фото)” (Телеграф)

Тим більше важко зрозуміти сенс перетягування в рубрику новин інстаграм-контенту російських діячів шоубізу.

• “75-річна Алла Пугачова з'явилася на концерті в Юрмалі в міні-шортиках (фото)” (УНІАН)

Навіть рецепти страв, що потрапили із соцмережі в новини онлайн-медіа, видаються змістовнішими та актуальнішими.

• “З яким секретним інгредієнтом приготувати м'ясні котлети: ідеально для обіду” (Obozrevatel)

Можна було б сказати, що на інстаграм посилаються переважно новини з переліку так званих легких, тому що ця платформа і призначена для особистих історій та лайфстайл-контенту. Але більшість такого контенту взагалі важко вважати новинами. Отже, інстаграм виконує роль джерела для матеріалів, що мають меншу суспільну значущість, але приваблюють широку аудиторію завдяки своєму візуальному та розважальному характеру.

НОВИНИ З МЕРЕЖІ X 

На дописи в мережі X (колишній твіттер) онлайн-медіа посилаються рідше, але такі новини зазвичай є важливими й часто мають міжнародний зміст. Ікс часто слугує платформою для обміну терміновою та важливою інформацією. Приклади таких новин охоплюють:

• “Вибори у Венесуелі: МЗС України зробило заяву” (Суспільне)
• “Венесуела після перемоги Мадуро відкликає дипломатів із семи країн: що відбувається” (Obozrevatel)
• “У Франції заарештували ультралівого активіста за підозрою в диверсії на залізниці” (Гордон)
• “Російські війська впевнено просуваються в Донецькій області, – британська розвідка” (РБК-Україна)

Можливо, ця мережа незаслужено обділена увагою українських новинарів, що може бути покращене з активнішою інтеграцією іксу в медіастратегії.

ВИКОРИСТАННЯ ЮТУБУ ЯК ДЖЕРЕЛА НОВИН

Ютуб зрідка згадується як джерело інформації в українських онлайн-медіа. Проте новини, що посилаються на цю платформу, часто стосуються важливих тем, таких як війна, економіка, суспільно-політичні питання, а також подробиці пригод вагнерівців в Африці.

• “Бойова медикиня Чорногуз розповіла, до чого жінкам слід готуватися в армії” (УНІАН)
• “На кредитування альтернативного енергетичного обладнання чи відновлення схвалюється 21% заявок – НБУ” (ZN,UA)
• “Мінкульт планує повернути під управління держави усі лаври УПЦ МП” (Українська правда)
• “Туареги в Малі дістали потрібну інформацію для знищення вагнерівців – ГУР МО” (Гордон)

Водночас серед новин з посиланням на ютуб є і змайстровані заради клікбейту чи принаймні спроби його створити навколо відомих прізвищ.

• “Поговорили по-людськи, – Данилко пригадав, як йому зателефонувала Ротару після обстрілу Києва” (24 канал)
• “Почав вивчати солов’їну і вимовив “паляниця” зі сцени фесту Вайкуле: Максим Галкін заспівав українською в Юрмалі (відео)” (Телеграф)

Такий спосіб поліпшити показники відвідуваності сайту міг би здаватися доволі неетичним. 

Але він видається майже безневинним на тлі залякувань з посиланням на ютуб-доробок тарологині.

• “Переможниця “Битви екстрасенсів” назвала область, де можливий наступ окупантів: “Прорив буде не ніжками” (ТСН)

Втім, більшість новин з посиланням на ютуб усе ж відповідають принаймні меті інформування аудиторії і є суспільно важливими. 

НОВИНИ З МЕРЕЖІ TIKTOK

На мережу TikTok посилаються поодинокі публікації в медіа.

• “Тіна Кароль неочікувано натякнула, що хоче вдруге стати мамою” (24 канал)

Незначна кількість випадків не дозволяє зробити висновки про тенденції та перспективи використання цієї мережі як джерела інформації для новин у медіа. Tiкток має потенціал для поширення відеоконтенту, тому можна припустити, що розвиток цієї платформи може змінити ситуацію в майбутньому.

НА ЧИЇ ДОПИСИ В СОЦМЕРЕЖАХ ПОСИЛАЮТЬСЯ МЕДІА?

Аналіз джерел, на які посилаються новини, допомагає зрозуміти, які саме суб'єкти формують медіапростір і які акценти робляться у висвітленні подій. Моніторинг ІМІ свідчить, що 39,5% новин популярних онлайн-медіа, які називають джерелом соцмережі, посилаються на дописи в акаунтах державних установ і відомств, а також на акаунти посадовців. 

Тобто йдеться про офіційні повідомлення.

• “У Міненерго потішили заявою про відключення світла 30 липня” (ТСН)
• “У Херсонській області за добу поранено 11 людей. РФ обстріляла освітню установу й дитячий майданчик – ОВА” (Гордон)
• “Місія ООН має розслідувати вбивство полонених в Оленівці, – Лубінець” (РБК-Україна)
• “В Одесі викрили групу місцевих мешканців, які на замовлення ФСБ палили авто ЗСУ” (Obozrevatel)

Переважання новин з офіційних джерел демонструє високий рівень довіри до акаунтів державних установ як до джерела інформації. 

19,2% новин з посиланнями на соцмережі цитують дописи у власне приватних акаунтах так званих лідерів громадської думки: активістів, блогерів, інфлюенсерів, селебріті тощо.

• “У Києві невідомі спалили авто медичної служби 3-ї ОШБр” (Obozrevatel)
• “Без прикрас: Андрій Лузан з “Левів на джипі” показав свої військові будні” (24 канал)
• “Не бачу проблеми”: відомий ведучий прокоментував виступ українських зірок в Юрмалі” (УНІАН)
• “Джастін Бібер показав нові спільні фото зі своєю вагітною дружиною Гейлі” (ТСН)

Лідери думок мають значний вплив на формування ставлення громадськості до тих чи інших подій. Часто вони пропонують альтернативний, суб’єктивний погляд на речі, дають емоційні оцінки, які привертають увагу аудиторії. Їхнє використання як джерел інформації підтверджує важливість і вплив особистих брендів в інформаційному просторі. 

У 8,3% випадків як джерела наведено публікації в акаунтах медіа та журналістів. У більшості з них ідеться про актуальну перевірену інформацію.

• “Три місяці майже без відключень світла: в уряді дали втішний прогноз” (ТСН)
• “Окупанти просунулись на Покровському напрямку: військовий розкрив задум ворога” (УНІАН)
• “Удар по аеродрому “Саки”: супутники зафіксували наслідки атаки ЗСУ” (РБК-Україна)

Стільки ж – 8,3% – посилань на соцмережі припало на російські акаунти.

Здебільшого йдеться про штатних та позаштатних пропагандистів, чиї повідомлення українські медіа часто транслюють як інформаційний спротив. Втім, бувають і новини, які несуть в Україну російський менталітет, тому до таких джерел завжди потрібно ставитися з обережністю.

• “Місць немає, поранені лежать у коридорах”: російський пропагандист поскаржився на великі втрати армії Путіна” (Obozrevatel)
• “У ПВК “Вагнер” підтвердили смерть російських найманців у Малі” (Гордон)
• “У Росії вирішили добити Філіпа Кіркорова” (УНІАН)

6,7% новин з посиланнями на соцмережі мають джерелом дописи в акаунтах іноземних відомств та політиків: західних, східних і таких, які не визначилися.

• “До Києва прибула спецпредставниця США Пріцкер” (Суспільне)
• “Очільник МЗС Ізраїлю порівняв Ердогана з Хусейном” (УНІАН)
• “Перейшов межу”. Сійярто звинуватив у брехні главу МЗС Польщі” (РБК-Україна)

На акаунти органів військового командування посилаються 5,6% новин з тих, що ґрунтуються на дописах у соцмережах.

• “ЗСУ відбили понад 50 атак на Покровському напрямку, уражено пункт управління БПЛА ворога – Генштаб”  (Obozrevatel)
• “За минулу добу на сході та півдні ППО знищила сім розвідувальних БпЛА” (РБК-Україна)
• “Росіяни в районі глибокого готують штурмові групи до нового наступу – ОТУ “Харків” (ZN,UA)

3% посилань на соцмережі в новинах називають джерелом інформації дописи в акаунтах військових підрозділів та військовослужбовців.

• “Усі намагання помножені на нуль”. Українські десантники вдруге відбили масштабний штурм росіян у Донецькій області” (Гордон)
• “Командир 80 десантно-штурмової Галицької бригади Еміль Ішкулов заявив, що йде з посади” (Суспільне)

Ще 3% посилаються на повідомлення в соцмережах комерційних компаній. У переважній більшості випадків ідеться про ДТЕК та режим електропостачання.

• “30 липня світло в Україні не вимикатимуть – ДТЕК” (Суспільне)
• “В Україні змінили час відключення електроенергії, світла буде більше” (РБК-Україна)

Дописи українських політиків та експертів (по 1,9% новин) слугують джерелом для новин з аналізом подій, оцінок “з перших вуст” і дають можливість сформувати повнішу картину подій.

• “Водночас є і альтернативні шляхи поповнення державної скарбниці” (ZN,UA)
• “Чим менше літаків F-16 є в Україні, тим дорожчою є година їхнього польоту, – авіаексперт” (УНІАН)

Крім того, серед новин, що ґрунтуються на публікаціях у соцмережах, 2,6% посилаються на анонімні чи неверифіковані акаунти, належність яких неможливо перевірити. Такі новини можуть слугувати джерелом фейків та маніпуляцій, що підкреслює важливість перевірки фактів у професійній журналістиці.

***

Дані із соцмереж можуть стати в пригоді для глибокого аналізу подій і тенденцій, що може допомогти виявити приховані патерни або маніпуляції. Водночас використання соціальних мереж як джерел інформації вимагає від журналістів посиленої уваги до перевірки фактів. Нагадуємо, що журналісти мають перевіряти кожне твердження з кількох незалежних джерел, особливо коли йдеться про анонімні або сумнівні акаунти. Особливу увагу слід приділяти інформації з російських джерел, щоб уникнути ненавмисного підсилення ворожої пропаганди.

*До моніторингової вибірки потрапили 10 популярних онлайн-медіа України: “Українська правда”, “Суспільне”, “24 канал”, “Гордон”, РБК-Україна, Obozrevatel, “Телеграф”, ТСН, ZN,UA, УНІАН. З 50 новин на кожному сайті, опублікованих поспіль від 9-ї години ранку 29 липня та 30 липня 2024 року, за допомогою моніторингового робота ІМІ було виокремлено матеріали, що посилаються на соціальні мережі. Всі відібрані для моніторингу новини опрацьовані експертами вручну.

***

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список якісних і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).