Медійне середовище Кіровоградщини завжди вирізнялося з-поміж інших регіонів своїм майже медитативним спокоєм та стабільністю. Редакції зрідка конфліктували з владою чи колегами, журналісти переважно не мали значних проблем з доступом до інформації чи окремих політичних персоналій. Однак і позитивні зміни в роботі медіа також важко було відшукати. Стабільна, рутинна робота, яка практично не змінилася навіть під час повномасштабної війни. Та цьогоріч медіа активізувалися й креативили багато і майже завжди вдало. Побільшало великих матеріалів, репортажів, розслідувань. Почали з’являтися медійні проєкти, не пов’язані напряму з випуском контенту. Редакції активно впроваджували в робочі процеси технологічні новинки, українські медійні тренди та власні креативні задуми. І, хоча причина такої активності не надто приємна – брак ресурсів в усіх сенсах цього слова, – результати надихали.
Фінанси та люди
Для чималої частини українських медіа рік почався з фінансових потрясінь. 27 лютого Агентство федерального уряду США USAID зупинило виділення коштів на всі проєкти в Україні, зокрема медійні. Запланований як тримісячний аудит, цей процес завершився згортанням усіх програм, фінансованих агентством. І, хоча на Кіровоградщині було не так багато медіа, які працювали з американськими грантами, втрата такого донора, навіть потенційного, стала серйозним ударом для медіасектору.
Не менше на фінансовий стан видань вплинув і рекламний ринок, який попри поступове повернення об’ємів довоєнних часів знайшов собі нову вигідну нішу – телеграм-канали. Цей конкурент традиційних медіа розвивається надзвичайно стрімко, завойовуючи аудиторію та відтягуючи значну частину рекламодавців.
Саме розвиток власних сторінок у цьому месенджері став пріоритетним завданням для “Кіровоградської правди”, яка попри класично-газетне подання має ще й найпопулярніший серед місцевих медіа телеграм-канал. Станом на кінець серпня видання мало в активі понад 40 тисяч підписників. Наразі їх уже 47 тисяч.
У приміщенні кав’ярні “Кафе-редакція” журналісти розташували не лише власне редакцію “Кіровоградської правди”, а й створили цілий мінімузей газети, який навіть долучають до своїх маршрутів місцеві екскурсоводи.
Ще один варіант залучення додаткового фінансування – розвиток концепції підписок та платних матеріалів. Подібний формат 2025 року успішно адаптувало під свої потреби видання “Без купюр”.
“Ми запровадили на сайті дві додаткові опції для наших читачів і партнерів – “підписка” та “донати”. Для партнерів зробили окрему пропозицію – 2500 грн на місяць з можливістю взаємореклами. І, хоча ми не робили промоцію підписки як такої, бо сьогодні передусім потрібно підтримувати військових, у нас уже є одна партнерська підписка. Та все ж більше ми працюємо з донатами. І хай вони не здатні повністю покрити потреби редакції, але дають змогу закрити низку питань, а також слугують для нас своєрідним стимулом і маркером. Бо зазвичай люди донатять, коли виходить якась резонансна публікація”, – розповідає редакторка Наталя Кривошей.
Ще одна важлива проблема, тісно пов’язана з фінансуванням, – кадри та професійне вигорання журналістів. Саме людський ресурс є ключовою цінністю редакції, і саме втрата кадрів найбільше б’є по можливостях видання продукувати якісний цікавий контент та залучати нову аудиторію.
“Основним викликом для “Гречки”, як на мене, стало кадрове питання. Зокрема, втома команди й брак відпочинку. Відключення світла теж, звісно, сил не додали. Тому ми шукали способи й людей, щоб розвантажити команду, і працювали над налагодженням внутрішніх процесів. Цю роботу продовжимо і нового року. Зокрема, ми розробили чіткі посадові інструкції, плануємо збільшити залучення ШІ до виконання рутинних, робочих завдань, а ще збільшиться штат”, – ділиться своїм баченням на поточний та прийдешній роки головна редакторка сайту “Гречка” Анастасія Дзюбак.
Пошуком та підготовкою кадрів для місцевих медіа цьогоріч займався і медійний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Кропивницький”. Наприкінці 2024 – початку 2025 року для студентів обласного центру було організовано Медіашколу 2.0 – проєкт із залучення молоді до роботи в медіасфері. У медіашколі мали змогу не лише здобувати знання та відточувати практичні навички під керівництвом досвідчених редакторів і журналістів, а й пройти оплачуване стажування в одній з обраних редакцій.
У підсумку двоє випускників проєкту отримали пропозиції подальшої співпраці, а одна з учасниць наразі стала повноцінним штатним співробітником одного з топових видань регіону – “Гречки”.
Нові виклики та ідеї
Шалене зростання популярності різноманітних соціальних платформ, зокрема телеграм-каналів, вплинуло не лише на рівень популярності класичних медіа, а й змусило редакції постійно реагувати на зміни в роботі соцмереж.
“Журналістам доводиться не лише дотримуватися професійних стандартів, а й реагувати на зміни алгоритмів у соцмережах та те, що називають “трендами”. Спостерігаємо, що все більшу популярність мають короткі формати: рілси чи скорочені новини в соцмережах. Кілька речень і фото середньостатистичному користувачеві досить”, – розповідає редакторка видання CBN Мирослава Липа.
За її словами, редакції постійно потрібно зміщувати акценти відповідно до обставин у країні, пов’язаних з війною.
“Наприклад, після обстрілів увага читачів завжди прикута до відключень електроенергії, тож на це необхідно реагувати не лише в новинному форматі, а й у пояснювальних матеріалах”, – розповідає вона.
Та нові виклики вимагають і нових креативних підходів зацікавлення аудиторії. Особливо креативно в цьому аспекті проявило себе цьогоріч кропивницьке видання “Точка доступу”. За словами редакторки видання Ольги Зими, 2025 рік став для редакції роком стійкості й переосмислення. І, хоча безпекові умови, кадрове навантаження та нестабільність фінансування все ще лишалися для медіа серйозними викликами, водночас саме це змусило чіткіше структурувати роботу, інвестувати в команду й оптимізувати редакційні процеси.
“Нам вдалося покращити внутрішню комунікацію, запустити першу лінійку мерчу та розпочати роботу із запуску спільноти. Ми двічі зустрічалися з нашою аудиторією офлайн – це була екскурсія містом, організована нашою редакцією, та різдвяний майстер-клас із розпису екоторбинок. Скажу відверто, ці зустрічі стали дуже мотивуючими, адже це чудова можливість комунікувати наживо з аудиторією, більше розповідати про нашу роботу й чути про ті проблеми, які турбують жителів цього міста”, – говорить журналістка.
Варто згадати й про запуск виданнями Кіровоградщини нових форматів подання інформаційних матеріалів. Йдеться про підсумкові аудіоновини, які впровадили журналісти все тієї ж “Точки доступу”, та впровадження ШІ-диктора, який тепер на постійній основі озвучує новини видання “Гречка”.
Перешкоди та перешкоджання
Хорошою тенденцією 2025 року варто назвати підготовленість редакцій до відключень електроенергії. Практично всі видання попрацювали над питанням енергозабезпечення власних офісів, тож проблем з цим не виникало.
Та й для фрілансерів і журналістів, що потребували швидко підзарядити власні гаджети або попрацювати, місце знайшлось. Медійний хаб “Медіабаза Кропивницький” продовжує функціонувати в обласному центрі та готовий надати допомогу медійникам, які цього потребують.
Ще одним доволі приємним підсумком року стала відверто мізерна статистика перешкоджань діяльності журналістів. Серед вартих уваги випадків – ігнорування громадами інформаційних запитів видання “Формат”, а Долинською міськрадою запиту “Точки доступу”. Окрім того, було кілька епізодів проблемних комунікацій медійників із Кропивницькою міськрадою, однак усі їх вдалося вирішити в робочому порядку.
Тож попри серйозні проблеми з фінансовою стабільністю та браком кадрів медійний ринок Кіровоградщини продовжує розвиватися та адаптуватися до наявних умов. А це хороший тренд, який варто підтримувати й наступного року.
Павло Лісниченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Кіровоградській області
