ТУК-ТУК! ХТО ТАМ? СЕКСИЗМ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА ТА ТРІШКИ ХЕЙТСПІЧУ

В українських медіа дедалі рідше можна натрапити на хейтспіч щодо національних меншин. Хоча ще кілька років тому сторінки медіа повнилися некоректною лексикою щодо ромів. 

Сьогодні ми спостерігаємо новий тренд – медіа хворіють на сексизм. Температура – 61,5% новин від усіх дискримінаційних матеріалів, які увійшли до моніторингу. Мокрі купальники, пишні груди, стрункі фігури, пружні сідниці, витончені принади та інші словосполучення активно вживаються в заголовках українських медіа і, відповідно, несуть хвилю сексизму.

Мова ворожнечі щодо росіян та жителів окупованих територій – це рефлекс від російсько-української війни та реакція українських ЗМІ на агресію Росії. Ці два види дискримінації мають 23% меседжів від усіх промоніторених матеріалів.

ЩО ТАМ ІЗ СЕКСИЗМОМ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА?

Тук-тук! Хто там? А це сексизм в українських медіа! Найбільший відсоток матеріалів, що містять дискримінацію, – це новини із секситськими заголовками та меседжами. Експерти ІМІ зафіксували, що 61,5% статей від загальної кількості матеріалів мали дискримінаційний характер. Також частина секситських матеріалів містила об'єктивізацію жіночого тіла. Журналісти брали фото з інстаграм-сторінок відомих жінок та робили новини, висмоктані з пальця:

• Сумна Лобода крупним планом показала пишні груди (фото) / УНІАН;
• Нічого так образ: Кім Кардаш'ян втиснула пишні форми в маленьку білу сукню / ТСН;
• "Где твоя грудь?" Дорофеева удивила сеть вульгарным фото / "Обозреватель";
• Мокра дівчинка позує: Ізабель Гулар показала звабливе фото на фоні морських краєвидів / 24 канал.

Також можна скласти словник, які бувають у жінок купальники:

• Надя Дорофєєва вразила фото в супервідвертому купальнику (фото) / УНІАН;
• Настя Каменських показала свої принади в леопардовому бікіні (фото)  / УНІАН;
• Анна Сєдокова показала розкішні груди в обтислому купальнику (фото) / УНІАН;
• Ірина Шейк в яскравому купальнику вирушила на пляж без Бредлі Купера і показала розкішну фігуру (фоторепортаж) / УНІАН;
• Спокуслива Настя Каменських у модному купальнику похизувалася апетитними формами / ТСН.

Цікаво, що не було зафіксовано жодної новини, яка б містила приклад сексизму щодо чоловіків. Жінка та її тіло досі залишається об'єктом секситських заголовків / меседжів.

Як перевірити чи заголовок / текст містить сексистський контент?

1. Замість згадок про жінку сформулюйте та вставте чоловіче ім'я. Якщо такий шматок тексту з “чоловіком” виглядає недолугим, це одна з ознак сексизму.   НАПРИКЛАД:   
2. Сексистські вислови виховують у читачів сприйняття, що так ОК (а це не так). Згодом ці патерни можуть переноситися в реальне життя.
3. Сексизм – це дискримінація. Через сексизм, стереотипи, які виникають унаслідок, щоденно страждають дівчата / жінки. Сексизм погіршує якість життя.

Також експерти ІМІ зафіксували новину про те, що невідома жінка викрала автівку. Щоправда, в заголовку журналісти використовують лексику “повія”, “проститутка”, яка має негативне забарвлення. На думку експертів ІМІ, варто використовувати більш нейтральні лексеми, наприклад "працівники секс-індустрії" чи "секс-працівниці".

• У Дніпрі повія викрала у пенсіонера Audi A6 / УНІАН;
• В Днепре проститутка угнала Audi у своего 73-летнего клиента / "Страна".

Щоправда, про чоловіка-клієнта не зазначено нічого негативного. Хоча він начебто користувався платними сексуальними послугами, які в Україні заборонені. Також у його автівці поліцейські знайшли мисливську рушницю.

ЯКУ МОВУ ВОРОЖНЕЧІ ВЖИВАЛИ ЩОДО ЖИТЕЛІВ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ?

13% матеріалів, які мали мову ворожнечі, було присвячено жителям окупованих територій. У т.зв. "ДНР" відбувався  “молодіжний фестиваль”, де учасники заходу “розважалися” в рольових іграх. Українські медіа не пропустили інфопривід з "ДНР" і активно писали про “брудних рабів” і “обурливу постановку”:

• Раби і БДСМ: у мережі показали, як розважається молодь на фестивалі в “ДНР" / ТСН;
• "Разврат!" В "ДНР" опозорились пошлой выходкой на фестивале / "Обозреватель".

Також експерти ІМІ зафіксували хейтспіч щодо кримчан, які залишилися на окупованій території. Зокрема, щодо них вживалася лексема “ватники”.

• Голодные понаехавшие, технологии вербовки украинцев и пляж с сюрпризом: новости Крымнаша / 24 канал.

МОВА ВОРОЖНЕЧІ ЩОДО РОСІЯН

Хейтспіч щодо росіян зафіксовано в 10% загальної кількості дискримінаційних матеріалів. Так, десь на Київщині очевидці знайшли град улітку, який був схожий на сніг. Усе нічого б, інколи природа через екологію та глобальне потепління робить різні дива. Але ніт! Хтось десь кинув комент, що то не сніг, а залишки попелу від Москви. Журналістам "Обозревателя" дуже припало це до смаку, тому вони вжили це в заголовку з використанням слова “Московія”: 

• "Пепел из Московии?" Сеть озадачило фото "снега" под Киевом / "Обозреватель".

У “тілі” новини  "Закапывали живьем": сеть шокировали развлечения россиян с женщинами" ("Обозреватель") журналісти акцентували увагу, що саме в Росії закопують людей живими. Однак журналісти “забули” додати в заголовок деталь, що це відбувалося на пляжі під час змагань серед відпочивальників. Також у матеріалі "8 лет смеха над "москалями" насмарку. YouTube заблокировал канал Ореста Лютого" ("Обозреватель") вживається лексема “москаль”, що, у свою чергу, є некоректною термінологією.

ЧИ БУЛА МОВА ВОРОЖНЕЧІ ЩОДО НАЦМЕНШИН?

Останнім часом медіа намагаються вживати коректну термінологію щодо ромів. Уже рідше можна натрапити на “цигани”. Слава всіляким тренінгам, матеріалам з рекомендаціями, книгам та консультаціям щодо толерантності та терпимості. Однак деякі ЗМІ вигадують власні неологізми для позначення певної етнічної чи національної групи осіб. Так, експерти ІМІ зафіксували 7% матеріалів, що містили хейтспіч щодо національних меншин (від загальної кількості дискримінаційних меседжів).

• "Вокзальна мафія": київська поліція безсила перед етнічною бандою із Закарпаття / ТСН;
• На столичному вокзалі поліція нічого не може вдіяти з членами банди, які безперестану крадуть та хуліганять / ТСН.

Також експерти ІМІ зафіксували матеріали, в яких містилася інформація щодо етнічної належності певних осіб. Так, у читача може скластися хибне уявлення, що всі співвітчизники певних національних груп апріорі є зловмисниками. Зокрема, на 24 каналі журналісти акцентували увагу щодо чеченців:

“Крім того, серед 26 зловмисників четверо мають польське громадянство, щоправда двоє з них є чеченцями”.

• Озброєні громадяни Росії хотіли влаштувати масове побоїще в Польщі / 24 канал.

Уже на сайті ТСН журналісти поставили перелік усіх національностей, що мали суперечку.

“Серед злочинців, двоє поляків, двоє чеченців з польським громадянством, чеченці та вірмени.

• У Польщі затримали групу росіян, які хотіли влаштувати перестрілку біля торгового центру / ТСН.

У матеріалі на сайті УНІАНу також вживалася некоректна термінологія щодо чеченців – “вихідці з Кавказу”, “чеченської національності”.

• У Кракові поліція затримала 20 громадян Росії з Кавказу – ЗМІ / УНІАН.

ЯКІ ВИДИ ДИСКРИМІНАЦІЇ ТРАПЛЯЛИСЯ ЩЕ?

Під час дослідження було зафіксовано поодинокі приклади мови ворожнечі, що стосувалася расизму, антисемітизму, бодішеймінгу, ейджзиму та дискримінації щодо однієї незахищеної соціальної групи.

Журналісти досі люблять у заголовки втикати образливі або клікабельні слова, ясна річ, для тих самих кліків. Так, медійники УНІАНу використали у своєму заголовку дискримінаційне слово щодо незахищеної групи – безхатьків. Начебто мер Львова Садовий дав вказівку своїм колегам створити умови, щоб безпритульні мали змогу відвідувати лазню раз на тиждень. Цікаво, що в прямій мові чи в релізі пресслужби ЛМР не вживалася лексична одиниця “бомж/і”, однак УНІАН розмістив її в самому заголовку:

• “Мер Львова доручив водити до лазні бомжів, які відлякують туристів” / УНІАН.

Також щодо огріхів у заголовках. Так, на сайті 24 каналу з'явився матеріал про “угруповання, створене для боротьби з расизмом та забезпечення підтримки чорношкірих ув'язнених у США”, однак після заголовку складається хибне уявлення, що всі причетні до правозахисту афроамериканців стають “жорстокими вбивцями”:

• Black Guerilla Family: як борці за права темношкірих стали жорстокими вбивцями / 24 канал.

На жаль, не обійшлося без ейджизму та гендерної дискримінації. Так, у новині йдеться про те, що жінка-пенсіонерка розбила кілька автівок. Але чоловіки теж розбивають автівки. Ну, якщо й брати до уваги актуальність цієї новини, то вона зовсім неважлива для українців, оскільки ця ДТП трапилася в Німеччині.

• Пенсионерка в Германии разбила 10 авто в ДТП на парковке: фото / Ліга.

Слово, що нещодавно увійшло на позначення дискримінації, – бодішеймінг. Цей вид дискримінації означає, що особа зазнає тиску або цькування за свій зовнішній вигляд, вагу, колір волосся / очей. Тобто всі фізичні властивості, що має людина.

• Победитель первого сезона проекта "Зважені та щасливі" набрал в зоне АТО 130 кг и вновь будет участвовать в передаче / "Страна".

Ще один випадок – дискримінаційні меседжі щодо “проросійських” (?) українців. Так, у виданні “Обозреватель” вживали слова “вата”,  “предательница Украины” щодо жінки, яка в соцмережі запитувала, чи може проїхати кримським мостом на автівці з українським номером. Окрім лексики, медіа опублікували дві фотографії цієї жінки.

• "В*та ищет приключений": в сети разоблачили предательницу Украины / "Обозреватель".

* Моніторинговий аналіз проводився в 16 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ (дев’ять найрейтинговіших та сім ЗМІ, що підписали меморандум Медіаруху за дотримання професійних стандартів): obozrevatel.com, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua (М), liga.net (М), ukrinform.ua (М), zn.ua (М), censor.net.ua (М), tyzhden.ua (М), interfax.com.ua (М). Загальна вибірка становила 15 000 матеріалів .

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО ”Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.

Яна Машкова, медіаекспертка Інституту масової інформації