Травневі гастролі театру джинси й пропаганди в онлайн-медіа. Моніторинг блогів
У квітні соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" виявили, що 41% українців вважає за потрібне відзначати обидві дати – і День пам'яті, і День перемоги. Третина вважає (31%), що варто святкувати лише 9 травня.
Статистика свідчить, що більшість українців не розібралася, у чому різниця між 8 і 9 травня, що таке День пам’яті або День перемоги та чому носити атрибути радянської пропаганди цього дня як мінімум сумнівно.
Водночас, поки для значної частини українців "травневі дні" все ж асоціюються з пам'яттю про страшну катастрофу і мільйони жертв, для російської пропаганди це дні "можем повторить". А для проросійських політтехнологів – привід зібрати рублевий урожай. Наративи, які відпрацьовувалися в ці дні, – "все українське меншовартісне", "влада і особисто Зеленський псують життя українцям" та таргетоване "спасибо деду за победу". Все це супроводжувалося довгими ріками сліз за псевдокомфортним Радянським Союзом.
Політики, ЛОМи, політтехнологи та якісь маловідомі громадяни з потрібними меседжами поспішали розмістити в медіа свої блоги. Тематику цих блогів можна умовно розділити за двома основними напрямами: проросійським та проєвропейським.
Найбільше блогів, присвячених святкуванню 8–9 травня, було на "Страні" (44,6% загальної кількості блогів на цю тему в досліджуваних медіа), "Корреспонденті" (21,2%) та "Обозревателі" (17%).
Під час моніторингів експерти ІМІ зафіксували ще кілька моментів:
- На проросійському сайті "Страна" всі 100% матеріалів, що потрапили до моніторингу, просували антиукраїнські та російські наративи.
- У блогах на "Корреспонденті" редакція попереджає, що не модерує блогів та не завжди поділяє погляди авторів і начебто не відповідальна за контент. Однак, згідно з українським законодавством, редакція все ж є відповідальною за контент, який розміщено на її ресурсі.
- На сайтах "Гордон", ТСН та "РБК-Україна" в моніторинговий період не зафіксовано жодного блогу, який стосувався теми Другої світової війни.
День Джинси
Окрім лідерів думок та проросійських фейсів, в інформаційне поле заходили меседжі від українських політиків. Деякі блоги від імені політиків мали ознаки джинси. Наприклад, блог від імені Арсенія Яценюка про День пам’яті вийшов на "Цензорі".
- МИ ВСЕ ПАМ'ЯТАЄМО / "Цензор"
Якщо розглянути ретроспективну присутність Яценюка, то помітно, що піарники пригріли йому місце та аудиторію на сторінках "Цензора". А це, на хвилинку, майже 40-мільйонна аудиторія, за даними Similarweb. Матеріали з ознаками джинси про діяльність Яценюка вже не вперше зафіксовано на "Цензорі".
Також на "Обозревателі" зафіксовано блог Миколи Томенка з міксом патріотизму, популізму та уривків зі шкільних творів "Як я провів літо". Про твір – це сарказм, але якщо серйозно, то не зрозуміло, що цим блогом хотіли сказати комунікаційники політика. Здається, всі сили пішли на яскравий заголовок, а на текст їх уже не лишилося.
- Николай Томенко: Победили Гитлера – победим и Путина / "Обозреватель"
У своєму блозі на "24 каналі" ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін зауважив, що в РФ хочуть забути про роль західних націй у перемозі, а отже знову перекрутити історію та сьогодення.
Дипломат Олександр Левченко наголосив, що в Росії намагаються постійно переписувати історію на свій лад.
- Годовщина победы над нацизмом. Ветераны Небесного Украинского фронта и их внуки против агрессии потомков Бессмертного полка / "Обозреватель"
Проросійська політикиня Олена Лукаш використала привід 9 травня, щоб зачекінитись як відверта українофобка ("отпрыски фашистских прихвостней зигуют и славят сс, валят памятники, дарят нацистским отморозкам названия улиц и глумятся над могилами"). Цікаво, що Лукаш в її українофобських фантазіях занесло в бік девіацій. Наприклад, вона описала деякого уявного "фюрера – циничного бандеру", який використовує "страх и кровь как смазку". Несподіваний поворот, який свідчить про те, що стандартне нагнітання емоцій як маніпуляції масовою свідомістю потребує що далі, то більшого розпалення. Аудиторія швидко звикає, тому маніпулятори змушені щораз сильніше згущувати фарби, щоб досягнути хоч якогось впливу на емоційне тло своєї цільової аудиторії. Водночас усіх, хто за межами "ядра", таке емоційне тло відлякає і, навпаки, викличе огиду до авторів зазначеного наративу.
- Зеленский обвинил СССР в развязывании Второй мировой войны / "Страна"
- Мы - поколение, при котором в городе-герое запрещено нести Знамя Победы / "Страна"
Традиційно Лукаш:
- Згадувала "злим нетихим словом" Зеленського, бо, за версією проросійських політиків та всіх, хто був наближений до Януковича, Зеленський – це маленький Порошенко, але ще трохи зелений. Нагадаємо, що своє "фе" в бік Зеленського обожнюють закидати члени ОПЗЖ, коли їм немає що сказати, а за розкладом треба надати хоча б один компліментарний коментар для працівників 112, ZIK, Newsone. (На скріні виділено червоним кольором.)
- Сумувала за "георгіївськими стрічками", які, до речі, належать історично Росії. Нагадаємо, що кремлівські пропагандисти, які активно переписують історію, вплітають із 2005 року "георгіївську стрічку" як символ перемоги над нацизмом, подаючи її як суто національну російську. Тому за таких розкладів внесок усіх інших країн та народів, включно з Україною, нівелюється. (На скріні виділено фіолетовим кольором).
Російський театр із масками
Читачів "Страни" проросійськими наративами та російськими фейсами складно здивувати. Однак важливо запам'ятати, хто ці люди, які бігають від каналів Медведчука до каналів російського телебачення, а в перервах строчать українофобні матеріали на кремлівській інформаційній багнюці "Украина.ру", яка до України має стосунок лише в назві.
Умовно блогерів, які опублікували свої матеріали на "Страні", можна розділити на три категорії: політтехнологи, ЛОМи та невідомі.
Найчастіше блоги публікував дехто Андрій Манчук, оглядач пропагандистського сайту "Украина.ру", який іменує себе чомусь українським журналістом, соціологом та політичним біженцем.
- 9 мая остается в Украине главным народным праздником / Лента соцсетей / "Страна"
- Молодой резерв дивизии СС Галичина пообещал пройтись по Москве и Донецку / "Страна"
Манчук перебільшує у своєму блозі, що 9 травня є головним народним святом та що більшість українців від душі співають "День Победы". Вангуємо, що більшість далі перших рядків цієї пісні не знає. Великим перебільшенням є також те, що "люди празднуют, радуются": автор явно переплутав Київ із Красною площею.
Манчук не єдиний українофобний автор "Украина.ру", який розмістив свій блог на "Страні". Щонайменше в моніторинговий період на "Страні" розмістили свої блоги ще чотири пропагандисти, які активно публікуються на прокремлівському сайті "Украина.ру": Дмитрий Заборин, Александр Скубченко, Даниил Богатырев, Игорь Лесев. Посилання на їхні матеріали активні, тому можна перевірити, які російські пропагандистські тексти публікують ці автори.
До речі, проросійський портал "Украина.ру" отримав ліцензію від Роскомнагляду 2020 року. Цей бренд входить до медіахолдингу "Раша тудей" із травня 2014 року, згідно з інформацією з офіційних джерел. Цікавий збіг, що співробітники цього порталу почали цікавитись "україно-російськими відносинами" саме тоді, коли окупували Крим та Донбас.
Повернімося до авторів-пропагандистів. Отже, вищезгадані блогери в житті йменують себе політтехнологами, медіаменеджерами, письменниками, тому їхні блоги розмістила редакція "Страни" без питань.
Так, у блозі Дмитро Заборін журиться, що "праздник системно уничтожается под предлогом того, что нужно скорбеть о погибших". Це натяк, що "праздник 9 Мая" забороняється, а натомість "насаджується" 8 травня – День пам'яті та примирення.
Якщо порівняти наративи пропагандистів, то впадає в око явна суперечність. Манчук розповідав, що більшість українців святкує і співає 9 травня, а його колега по цеху Заборін стверджує, що, навпаки, "празднік" знищують.
Наступний пропагандист, Данило Богатирьов, якого внесено до бази псевдоекспертів "Текстів", просував наратив про те, що День пам'яті та примирення відзначають лише лузери.
"Днём памяти и примирения" день победы над нацистской Германией считается только в бывших странах оси – то есть в странах, проигравших войну. Таким образом, "вятровичи" и иже с ними ассоциируют себя с проигравшей в ВМВ стороной, то есть – с нацистской Германией и её пособниками. Не ведитесь на их лукавый трёп".
Інший колега, Олександр Скубченко, якого теж внесено до бази псевдоекспертів, окрім активного забігу медведчуківськими помийками, закинув меседж про знецінення подій на Майдані, вписавши туди "діда". Точнісінько так само роблять члени ОПЗЖ: тягнуть портрети дідів та знецінюють Революцію гідності.
Не намагайтеся в тексті знайти логіку чи зв’язок між словами, оскільки є ймовірність, що автору дали завдання скласти твір на 10 речень з обов'язковими словами "нацисти", "Майдан", "Зеленський", "День перемоги", "мікроби". Так, там реально є слово "мікроби", це завдання із зірочкою.
Також не обійшлося без невігластва від деякого Ігоря Лесева. Окрім мочилова Зеленського, пропагандист використовував мову ворожнечі та антисемітські меседжі.
До прикладу, автор вживає зневажливо "поминки и примирение с зигхалями", використовує слова, які мають негативне навантаження та є маркерами мови ворожнечі, "Адольф", "зіга", "гой".
Окрім цього, щось пішло не так у працівників "Страни", і вони опублікували блог авторки Ірини Гаврилової. Тут є питання до справжності цього акаунту, бо він має всі ознаки фейку.
1. Фотографія авторки має "водяні знаки" з фотостоку Depositphotos.
2. "Авторка" передерла пост Ігоря Лесева. Слово в слово кілька абзаців. Порівняйте!
Нас хотят приучить, что 9 мая у нас – не Победа, а победка / "Страна"
Слово в слово. Передайте там хто-небудь, що пан Лесев забув перелогінитись і змінити слова в різних акаунтах. А то аудиторія "Страни" ще здогадається, що її відверто дурять.
Якщо дивитися на всі ці "блоги" на "Страні", то стає ніяково за аудиторію. Майже 25 мільйонів людей щомісяця відвідують і читають ці матеріали. Невідомо, чи справжні це користувачі, але така цифра свідчить про потребу розвитку критичного мислення та медіаграмотності населення.
Що можуть зробити свідомі громадяни?
Подати скарги на матеріали до Медіачеку, Незалежної медійної ради чи Комісії з журналістської етики.
І обов’язково поширювати у своєму колі рейтинг достовірних, найякісніших українських онлайн-медіа, який називається Білий список.
*До моніторингового дослідження ввійшли блоги, які стосувалися 8 та 9 травня в 10 найпопулярніших онлайн-медіа (за даними Similarweb): "Українська правда", "Цензор", "24 канал", РБК-Україна, "Обозреватель", "Страна", "Гордон", ТСН, "Новое время", "Корреспондент".
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
