Щойно стається черговий масовий обстріл, анонімні телеграм-канали вже публікують перші кадри прильотів, руйнувань, поранених людей. Не завжди це означає, що адміни працюють на місці трагедії: відео можуть брати з мережі або купують у підписників. Такий контент має власні вотермарки, що, своєю чергою, перетворює трагедію на боротьбу за ексклюзивний контент. У цій боротьбі за першість, перегляди, реакції під постом, репости питання людиноцетричності та журналістської етики нерідко йде на другий план.
Інститут масової інформації (ІМІ) зафіксував кілька типових випадків, як телеграм-канали висвітлюють вразливість постраждалих та їхніх родин під час російських атак.
Люди, гідність та трагедії
Після російських обстрілів українці можуть втратити все: життя, родину, здоров’я, майно, а також право на приватність. Контент із зображенням поранених, загиблих, травмованих чи емоційно вразливих людей після обстрілів моментально з’являється в стрічках анонімних телеграм-каналів за лічені хвилини після обстрілів. Люди, які пережили обстріл, часто стають героями контенту створеного без їхньої згоди, без урахування їхньої гідності, без права на приватність. Водночас частина контенту може бути спотворена і не передавати реальних фактів.
Одним з таких випадків стало висвітлення загиблої внаслідок російського удару по Києву родини. Одну й ту саму трагедію телеграми-“мільйонники” висвітлювали по-різному, втім здебільшого центральним об’єктом публікацій стали саме фотографії тіл загиблих. Телеграм-канал “Київ ІНФО” (1,2 млн підписників) опублікував пост зі зображенням загиблих без жодного попередження про чутливий контент чи блюру, водночас сам пост мав емоційну лексику. В результаті документування російських злочинів перетворюється на шокуючий контент для аудиторії.
Такі канали, як “Україна Сейчас” (1,4 млн) та “Адвокат Права” (1,3 млн), обрали інший формат постів: під фотографіями мали дисклеймери про чутливий контент із віковим цензом. Утім, таке попередження про чутливий контент має лише формальний характер, адже саме попередження розміщено в кінці тексту, вже після того, як читачі ознайомляться з контентом. Щодо блюрення адміни “Україна Сейчас” обрали приховування фото за допомогою стандартної функції Telegram – так званого спойлера (розмиття зображення), який користувач може легко відкрити одним натисканням. Ще показовим є приклад каналу “Адвокат Права”: адміни спочатку опублікували фотографію тіл загиблих без будь-якого блюрення, лише згодом оновили допис і додали розмиття.
Якщо говорити про неблюрення чи попередження про чутливий контент, то читачі насамперед звертають увагу на візуальний контент, особливо якщо він має шокуючі деталі, а вже згодом на текст чи якісь попередження, особливо якщо вони містяться “в підвалі”. Всі три пости більше акцентували на фото загиблих, ніж самому документуванні злочинів росіян та інформуванні читачів.
В інших прикладах нехтування принципами людиноцентричності анонімні телеграми-“мільйонники”, замість зосередження на інформуванні про роботу рятувальників чи допомоги потерпілим, використовували фото загиблих, фрагменти людських тіл та шокуючий опис для сенсаційності постів.
У двох різних каналах, “НОВИНА 🇺🇦” і Times of Ukraine, у різний період з’являються схожі пости з прикладами сенсаційності трагедій. У цих прикладах використано майже ідентичні формування про те, що “тіло лежить просто на вулиці”. Окрім шокуючого контенту, порушення гідності загиблих, етичних журналістських стандартів, аудиторія може отримати додаткову травматизацію, оскільки читач завжди може бути не готовий бачити загиблих у своїй стрічці.
Інші канали мають схожі приклади експлуатації трагедії як сенсації. Так, “Украина Сейчас” опублікував пост, де зображені рятувальні операції після обстрілу. Адміни каналу використали деталь щодо знайденої людської кінцівки як інформаційний привід. Таке подання є прикладом сенсаціоналізації трагедії та суперечить принципу поваги до людської гідності.
В іншому випадку, коли репортери каналу працювали на місці рятувальної операції, до відеоряду монтажери обрали кадри, де великим планом зафіксовано людське тіло, яке не прикрите повністю, і було видно травмовані частини тіла.
Обличчя на цьому кадрі не видно, втім не блюрені тіла постраждалих можуть спричинити подвійну травматизацію аудиторії та рідним, які впізнають загиблу людину. Водночас неблюрення такого чутливого контенту також є маркером нехтування принципами поваги до людської гідності.
Приватність vs документування воєнних злочинів
Окремою частиною контенту в телеграм-каналах є висвітлення людей, які вижили під час обстрілів. Анонімні телеграм-канали публікують фото чи відео людей в укриттях, під час евакуації, біля зруйнованих будинків чи в моменті емоційного потрясіння. Такий контент часто поширюють без пояснення, чи давали люди згоду на знімкування та поширення такого контенту, коли вони перебувають в найбільш вразливому стані. Оприлюднення такого контенту на мільйонні аудиторії дозволяють ідентифікувати обличчя людей, дітей чи інші деталі їх приватного життя, попри те, що суспільну важливість таких відео чи фото не завжди можна обґрунтувати.
Один з випадків, канал “Адвока права” (1,3 млн) опублікував інфопривід, що в київському метро українці ховаються під час обстрілів. Також до поста додано відео, в якому видно обличчя дорослих та дітей, через що їх можна ідентифікувати. Такі кадри порушують право на приватність, адже люди не за своїм бажанням опинилися на відео в найбільш вразливий момент, під сумнівом залишається поінформованість щодо фільмування та поширення відео на мільйонну аудиторію.
В окремих випадках люди в укриттях можуть також стати об’єктом знімкування та іронічних коментарів. Так, телеграм-канал “Труха Україна” опублікував хоч і блюрене зображення людей, які облаштували спальне місце в київському метро під час нічного обстрілу, втім підпис містив оціночні коментарі. В таких випадках увага аудиторії зміщується з причини чому люди були змушені ночувати в укритті на висміювання.
Ще один приклад щодо порушення приватності українських родин. Телеграм-канал “Труха Україна” опублікував відео родини з немовлям, яке вони фіксували під час обстрілів.
Попри те, що це відео ілюструє, що переживають щоночі цивільні під час російських обстрілів, є сумніви, що ця родина давала згоду на поширення такого приватностого та вразливого відео на кілька мільйонну аудиторію. Водночас сам канал джерело відео зазначив як із “ соцмереж”.
Окрім контенту з людьми зафіксовано пости з поширенням фото на яких зображено особисті речі постраждалих.
Зображення речей постраждалих, навіть на руїнах, не завжди несе суспільно важливу інформації, у випадку з фотоальбомом демонструє вторгнення в приватне життя постраждалих.
Наведені приклади – це лише частина того, що телеграм-канали публікують під час кожного російського обстрілу. У гонитві за переглядами, реакціями, адміни каналів-“мільйонників” нехтують базовими принципами журналістської етики та людиноцентричного висвітлення подій. Зображення загиблих, частин тіла, біологічних рідин, постраждалих, людей в укритті, не завжди є необхідними для розуміння масштабу обстрілу. Втім, завжди приносять додаткову травматизацію аудиторії, постраждалим, оскільки їх персональну трагедію перетворюють на клікабельний контент.
ІМІ рекомендує в роботі з чутливими темами використовувати професійні рекомендації для медійників:
- Як відповідально публікувати травматичний контент
- Висвітлення смертей у медіа. Як про це коректно писати?
До моніторингу ввійшли телеграм-канали, які, за даними Telemetrio, мають понад 1 млн підписників в українському сегменті: “Труха⚡️Україна”, “Times of Ukraine: Новини | Україна”, “INSIDER UA | Україна | Новини”, “Лачен пише”, “Реальна Війна | Україна | Новини”, “Україна Online: Новини | Політика”, “Реальний Київ | Украина”, “НОВИНА 🇺🇦”, “Україна Сейчас | УС: новини, політика”, “Україна 24/7 – новини”, “Інсайдер ЗСУ”, “Адвокат Права”, “Новини: Україна | Головний”, “Київ ІНФО | Новини Україна 🇺🇦”, “Тризуб 🔱, Український Телеграм 🇺🇦”, “Всевидящее ОКО: Україна”, “Реальна Україна | Радар Тривога 🇺🇦”, “Телеграмна служба новин – Україна”, “UKR INFORM 🇺🇦 Новини Україна”.
