Однаковий набір фактів не гарантує однакової якості новин. Навіть коли всі редакції працюють з одними й тими самими відкритими джерелами, підсумковий результат може суттєво відрізнятися. Причина полягає не в доступі до інформації, а в тому, як саме її опрацьовують. Які акценти розставляють, який заголовок обирають, чи додають контекст і наскільки повно розкривають тему. Експерти Інституту масової інформації проаналізували, які редакційні рішення найчастіше знижують якість новин, навіть якщо самі факти залишаються точними.
До вибірки дослідження ввійшли дві новини, що походять з відкритих джерел: нічна ракетна атака на Київ 7 липня 2026 року та заява Дональда Трампа щодо ліцензії на ракети для Patriot 8 липня 2026 року. Тобто редакції мали приблизно рівні умови, і жодна не володіла інформацією, недоступною іншим. Вони видали в публікацію неоднакові за якістю результати. Різниця публікацій визначилася не тим, хто дізнався більше і швидше, а тим, як саме кожна редакція опрацювала той самий набір фактів.
Факт – категорія нейтральна. Сприйняття новини, враження читача виникає з того, як редакція вирішила про факт розповісти: яке слово вибрати для заголовка, який факт поставити першим, а який випустити з уваги, яку лексику вживати в тексті, наскільки повно розкрити новину. Кожне з цих рішень свідомо чи за інерцією редакція ухвалює самостійно.
Один і той самий факт сприймається по-різному залежно від того, чи бачить читач його зв’язок з іншими подіями, чи отримує його ізольовано. Коли редакція не пояснює контексту, вона не спотворює факт, але позбавляє читача можливості зрозуміти його справжнє значення, а брак розуміння так само легко заповнюється емоцією, як і пряме нагнітання. Тут медіа також самостійно обирають політику.
Саме такі рішення, що знижують якість новин, хоча часто й не порушують напряму журналістських стандартів, аналізували експерти ІМІ.
П’ять редакторських прийомів, що погіршують новини
1. Інтерпретації в заголовках
Метод, який використовують здебільшого для нагнітання емоцій, – коли суб’єктивну оцінку події подають як об’єктивний факт. Так, ТСН виносить у заголовок “масштабні пожежі”, УНІАН стверджує про “значні пошкодження”, “Kореспондент.net” заявляє про “гучні заяви”. У всіх трьох випадках механізм однаковий: прикметник-оцінка стоїть у реченні без вказівки, чия це оцінка і на підставі чого вона зроблена. Читач сприймає це як факт, хоча насправді це лише редакційна інтерпретація. Вага цього прийому подвоюється тим, що для значної частини аудиторії заголовок – це і є новина. На жаль, до тексту багато читачів просто не доходять.
2. Акцент на видовищності
Хибна структура, коли увага читача спрямовується на ефектні деталі раніше за головний факт. Знову-таки приклад ТСН – у заголовку про атаку на Київ міститься твердження “спалахнули масштабні пожежі”, розташоване перед згадкою про загиблу людину, – порядок слів, що працює на емоційне враження, а не на інформування. А от OBOZ.UA системно супроводжує заголовки наполегливими мітками “Фото і відео” та “Відео”. Це може видаватися безневинним, тільки якщо не побачити тут запрошення переглянути шокуючий візуальний контент трагедії.
3. Категорична кваліфікація подій
Наступний спосіб відійти від нейтральності й суті зафіксовано вже не в заголовках, а в текстах новин. Йдеться про вживання гранично навантаженої лексики без атрибуції чи застережень.
Наприклад, УНІАН у тексті новини використовує словосполучення “російські окупанти”. Є беззаперечні підстави так називати росіян. Але про це аудиторії відомо без нагадувань. Тобто слово “окупант” не містить жодної інформації, а апелює знову до емоцій читача, чим розмиває суть і відсуває факти на другий план.
4. Оманлива повнота викладу
Четвертий невдалий прийом – оманлива обіцянка повноти. ТСН дробить новину про атаку на кілька окремих коротких матеріалів, хоча заголовок новини у вибірці обіцяє “усі деталі”. Подібна тактика – у РБК-Україна, де заголовок анонсує “всі подробиці” щодо зустрічі Зеленського і Трампа, а сам текст розповідає лише обіцянку ліцензії на ракети для Patriot.
Тобто читач бачить заголовок, що обіцяє вичерпність, і текст, який цієї вичерпності не дає. Заголовок, що не відповідає змісту новини, формально не містить неправди, але фактично є неправдивим. Ця розбіжність підриває довіру.
5. Ізоляція фактів від контексту
Відсутність зв’язку між новинами, що фактично стосуються однієї проблеми. Політична обіцянка ліцензії на виробництво ракет для Patriot і людські жертви дефіциту протиповітряної оборони – загальна тема нестачі зброї. Це у своїх новинах урахували лише деякі видання. Наприклад, NV і Новини.live прямо вказують на зв’язок із втратами від дефіциту ракет-перехоплювачів. NV в бекграунді посилається на новину про загиблих через брак ракет-перехоплювачів, а Новини.live відкриває матеріал фразою про посилення масованих атак. “24 канал” вибудовує місток іншим шляхом – через згадку в бекграунді про дефіцит ракет, а також посилання на новину про звернення віцепрем’єра Михайла Федорова до союзників.
Більшість медіа залишила дві новини ізольованими одна від одної, хоча ні перший, ні другий факт не приховані. Просто редакції вирішили не докладати зусиль поєднати їх у повну та зрозумілу для читача картину.
Сіра зона. Нижче порога порушення, вище порога шкоди
Описані прийоми та приклади не є вичерпними й не відображають загального рівня якості кожного з досліджених видань – це не рейтинг “хороших” і “поганих” редакцій. Оманливу обіцянку повноти чи ізоляцію фактів час від часу можна побачити в новинах усіх медіа вибірки. Ідеться про системні, найпоширеніші вади редакційного опрацювання інформації, від яких не застрахована жодна редакція незалежно від розміру й ресурсів. Вирішальними є редакційна політика, алгоритми роботи з новинами та професійність конкретних редакторів.
Небезпека цих прийомів – саме в їхній непомітності. Вони не є маніпуляцією в класичному розумінні й здебільшого не фіксуються моніторингами дотримання стандартів: кожен окремий випадок можна пояснити стилістикою, форматом чи браком часу. Але в сумі вони формують у читача відчуття, що йому щось продають замість того, щоб інформувати. Це сіра зона, у якій формальна точність співіснує з реальним зниженням якості, і саме тому вона потребує окремої редакційної уваги.
Запитання, які варто ставити до новин
Перед публікацією є сенс ставити кілька простих запитань: чи не потрапила в заголовок чиясь оцінка, подана як факт? Чи не побудовано заголовок так, щоб викликати різку емоційну реакцію ще до того, як читач дізнався суть події? Чи не є формулювання в тексті надто категоричними, без застережень і посилань на джерело оцінки? Чи справді зміст тексту відповідає тому, що обіцяє заголовок? Чи пояснено читачеві зв’язок цієї новини з іншими подіями дня, чи її подано як ізольований факт?
Навіть одна невдала новина може похитнути довіру до видання загалом, навіть якщо решта його роботи була бездоганною. Тому уважність до кожного окремого матеріалу захищає видання від втрати довіри аудиторії.
*До моніторингової вибірки ввійшли матеріали, що були опубліковані 07.07.2026 та 08.07.2026 в 10 найпопулярніших онлайн-медіа України за версією Similarweb: РБК-Україна, Новини.LIVE, “24 канал”, УНІАН, OBOZ.UA, “Українська правда”, Цензор.НЕТ, NV, “Кореспондент.net”, ТСН.
