Секс-скандали, міфи, радикали і права людини: як українські інтернет-ЗМІ висвітлюють ЛГБТ

Українські інтернет-ЗМІ пишуть досить багато про ЛГБТ-спільноту, однак контент матеріалів переважно жовтий і стосується секс-скандалів. При цьому п’ята частина матеріалів є відверто гомофобною, але водночас є загальноукраїнські ЗМІ, які стараються поширювати суспільно важливу і збалансовану інформацію про ЛГБТ.

Протягом березня 2018 року експерти ІМІ провели моніторинг 11 провідних українських інтернет-ЗМІ* на предмет висвітлення ЛГБТ-спільноти. Загалом протягом періоду моніторингу було зафіксовано 105 публікацій, пов’язаних із ЛГБТ-тематикою. При цьому виявилося, що 60% новин про ЛГБТ стосувалися секс-скандалів чи жовтих новин зі сфери шоу-бізнесу (63 новини зі 105).

Дослідження показало, що приблизно 20% новин про ЛГБТ у ЗМІ, що підлягали моніторингу, містили гомофобні вирази, маніпуляції, а подекуди навіть заклики до дискримінації. Наприклад, у новині на УНІАНі “Грецький суд виправдав митрополита Калавритського, який висловлювався проти гомосексуальних відносин”, у схвальному контексті подаються гомофобні цитати священика, без жодного балансу чи уточнень, при цьому ще й вживається некоректна термінологія: “У своєму блозі Амвросій, коментуючи прийнятий закон про співжиття гомосексуалістів, серед іншого писав: "де ви їх побачите, плюйте в них", "не варто турбуватися про них" і використовував безліч епітетів, називаючи гомосексуалізм гріхом і відхиленням від законів природи. <...> "Коли я кажу – "плюйте в них", я маю на увазі "ігноруйте їх". Найменше, що я написав про них, це плювати на них. Якби у мене була зброя, я б пішов і закінчив би справу... якщо б закон дозволив мені. Немає ніякого злочину, тому я не можу бути судимий", – сказав митрополит. Коли митрополит Амвросій вийшов із зали суду, присутні, серед яких було багато священиків, зустріли його оплесками”.

За результатами дослідження ІМІ, найбільшу кількість гомофобних новин було виявлено на сайтах “Вести”, УНІАН та “Обозреватель”. Найбільш збалансовано інформацію про ЛГБТ подавали сайти "Українська Правда", "Ліга" та Укрінформ.

Дослідження ІМІ також показало, що 10% новин про ЛГБТ були позитивними – наприклад, це новини про балотування лесбійки Синтії Ніксон на пост губернатора Нью-Йорка чи заклики трансгендерки Зіанджі йти до своєї мрії, незалежно від того, як ти виглядаєш.

Ключові теми березня: Зіанджа, скандали і радикали

Більше половини новин про ЛГБТ в березні було присвячено скандалам, конфліктним ситуаціям, криміналу або підкресленню сексуальної орієнтації тоді, коли це зовсім не було доречним. Так, ЗМІ опублікували заяву російського журналіста щодо домагань з боку політика Володимира Жириновського, причому акцентуючи на сексуальній орієнтації самого журналіста, а не на факті домагань: “Журналист-гей заявил, что Жириновский домогался его на конкурсе “Мисс Россия в 2006 году”, (Страна.ua), “Российский журналист-гей обвинил Жириновского в домогательствах”, ("Вести"). Крім того, Володимир Жириновський фігурував і в інших новинах ЛГБТ-тематики, і також в якості секс-скандалу: (“Членик 15 см: трансгендер из Украины утверждает, что спал с Жириновским” ("Обозреватель"),  “Украинский трансгендер рассказал подробности секса с Жириновским” ("Вести"). Були й інші секс-скандали, вже міжнародного масштабу: “Экскортник отправил в Ватикан досье на 40 священников-геев - Daily Mail” (Страна.ua), “Новий секс-скандал у Ватикані: чоловік-повія “здав” 40 священиків” (ZIK).

Окремою темою новин у березні стала цитата української біатлоністки Олени Підгрушної щодо присутності лесбійок у біатлоні. Коли спортсменку запитали в програмі “ОТДУШИВДУШУ” (канал на Youtube), чи є в біатлоні лесбійки, Підгрушна сказала: "Є, але в Україні немає. Я про всі команди не знаю. Є команди, де є дівчата. По-моєму, навіть і хлопці є. Я не знаю, як їм живеться, я не була в їхній шкурі. Ну немає допінг-контролю по визначенню сексуальної приналежності". З цієї одної фрази інтернет-ЗМІ зробили цілу серію жовтих новин:

“Капитан украинской сборной Украины по биатлону заявила, что в команде лесбиянок нет” (Страна.ua),

“Капитан сборной Украины: у нас нет допинг-контроля по определению сексуальной ориентации” ("Вести"),

“Пидгрушная рассказала о лесбиянках в биатлоне” ("Обозреватель"),

“Пидгрушная призналась, что в биатлоне есть девушки с нетрадиционной сексуальной ориентацией” ("Сегодня").

Водночас журналісти не звернули уваги на те, що Олену Підгрушну також питали і про те, що вона не встигла реалізувати на посту заступника міністра молоді й спорту, чи має вона спонсорські контракти, чи круто нести олімпійський вогонь, – ЗМІ вирішили зосередитися саме на жовтому питанні про лесбійок.

Також у березні однією з ключових тем, пов'язаних з ЛГБТ-спільнотою, стали напади праворадикалів на акції протесту, спроби зриву тренінгів, які стосувалися й ЛГБТ-спільноти:

• напади на учасників акцій протесту до 8 березня (“В Киеве полиция забрала у активистов символ борьбы за гендерное равенство”, (Страна.ua),
• втручання й погрози під час дискусії "Права людини: проблема поширення ультраправих рухів в Україні" в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA (“Мы будем по вам стрелять!” Появилось видео, как радикалы угрожали участникам дискуссии о правах человека в Киеве”, (Страна.ua),
• спроба зриву тренінгу для психологів, присвяченому особливостям роботи з представниками ЛГБТ-спільноти в Полтаві (“Нацкорпус” зірвав у Полтаві тренінг про роботу з ЛГБТ”, (“Українська правда”).

У таких новинах ЗМІ переважно подавали думку сторони, яка чинила насилля, видаючи це за баланс думок. Наприклад, сайт "Страна.ua", розповідаючи про розгін тренінгу в Полтаві, навіть виніс цитату радикалів у заголовок: “Шабаш либералов”. В Полтаве радикалы сорвали тренинг по работе с ЛГБТ-сообществом”, а сам текст новини починається із заяви цієї організації, яка виправдовує протиправні дії, містить мову ворожнечі: "Мы не позволим признание идеологии ЛГБТ. Национальный Корпус выступает за традиционные семейные ценности и считает такие меры циничным игнорированием волеизъявления большинства граждан. Украинцы имеют право противостоять угрозам, которые ведут к утверждению либеральной диктатуры в украинском обществе". Так само сайт 24-го каналу в новині про цю подію подав лише точку зору праворадикалів, з цитатою їхньої заяви і посиланням на Фейсбук-сторінку спільноти. Варто зазначити, що у випадку з Полтавою після візиту радикалів тренінг все одно відбувся. Тим не менш не всі ЗМІ про це повідомили, акцентувавши саме на розгоні і на діях радикалів, що, у свою чергу, викривило реальну ситуацію.

На думку інформаційної координаторки ГО "Інсайт", головної редакторки update.com.ua Таїсії Герасимової, публікування однієї точки зору в таких новинах призводить до порушення принципу достовірності. "Принцип достовірності порушується журналістами часто в ситуаціях, коли вони транслюють одну точку зору, не аналізуючи її самостійно, не підтверджуючи експертною точкою гомофобні цитати чи відверте перекручення фактів", – говорить Таїсія Герасимова.

Гомофобія, маніпуляції і дискримінація

Моніторинг експертів ІМІ показав, що, не дивлячись на суттєву кількість новин, присвячених ЛГБТ-тематиці, приблизно в кожній п'ятій новині ЗМІ використовують мову ворожнечі, поширюють відверто гомофобські заяви і навіть перекручують і маніпулюють інформацією, яка якимось чином стосується ЛГБТ-спільноти.

Подібним прикладом є новина у виданні "Вести" під заголовком “Депутаты отказались отдавать детей-сирот однополым парам в рабство”. Насправді Верховна Рада відмовилася схвалити приєднання України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. Законопроект мав забезпечити додатковим захистом українських дітей, яких всиновлюють громадяни інших країн, щоб консульства мали право відстежувати долі всиновлених дітей в тому числі. "Вести" підсумували цю новину по-своєму: "Во время обсуждения депутаты высказывали опасения о том, что детей из Украины смогут усыновлять однополые пары, а предусмотренные Конвенцией аккредитованные организации будут использовать свои полномочия для недобросовестного посредничества. Поэтому детей будут отправлять не в семьи, а в рабство". Хоча насправді до Конвенції про захист дітей приєдналися вже 100 держав світу, в тому числі – всі держави-члени Євросоюзу, і подібне твердження є маніпуляцією.

Крім відвертих маніпуляцій, у загальноукраїнських інтернет-ЗМІ траплялися й випадки поширення неймовірних міфів, які супроводжувалися лише сатиричними коментарями із соцмереж. Один з таких прикладів – новина “Рождаются дети-геи”: узбекский имам заявил о пагубном влиянии турецких сериалов” ("Обозреватель") з таким текстом: "В Узбекистане предложили запретить турецкие телесериалы, так как они пагубно влияют на генофонд узбеков, нарушая сексуальную ориентацию еще не рожденных детей". Сама стаття подає думку місцевого імама про те, що через серіали жінки начебто думають про їхніх героїв, а "от девушек, думающих во время полового акта не о муже, а о красивых актерах с турецких сериалов, рождаются дети-геи".

Деякі інтернет-видання також активно поширювали гомофобні висловлювання. Наприклад, "Вести" опублікувало огляд жартів резидента "Квартала 95" Валерія Жидкова, окремо зазначивши, що "лучшие шутки Валерия касались политики и гей-парада, который прошел в Киеве" (“Резидент “Квартала 95”: “Порошенко обещал нам жить по-новому, а не хорошо”). Серед таких "жартів" Жидкова видання наводить наступні цитати: "Гей-парад – это когда 5000 тысяч полицейских охраняли 2000 человек – вероятно, среди них много высокопоставленных чиновников. И зачем нужно было пройти именно по Крещатику?", "А судя по тому, кто прошелся по центру Киева, – это не парад, а так, ополчение, собранное на скорую руку. В совке были отряды октябрят, а это – отряд голубят" та інші подібні заяви.

Під час моніторингу експерти ІМІ зафіксували широке використання негативно забарвленої, застарілої термінології в новинах, присвячених ЛГБТ-спільноті. Найчастіше в текстах зустрічається некоректна характеристика "нетрадиційна сексуальна орієнтація" ("Инцидент произошел еще до того, как сам журналист признался открыто в своей нетрадиционной сексуальной ориентации", “Сегодня”; "Также певец объяснил, почему он скрывал свою нетрадиционную ориентацию", “24 канал”; "Как только у нас появится фильм о проблемах людей с нетрадиционной ориентацией, у нас тут же пойдут возмущения наподобие тех, которые возникают на гей-парадах", “Вести”). Досі в текстах зустрічається використання терміну "гомосексуалізм", який неприпустимо використовувати в журналістських публікаціях, адже суфікс "-ізм" вказує на течію, учення або хворобу і не є синонімом до поняття "гомосексуальність" ("У Порошенка с сайта удалили петицию о запрете пропаганды гомосексуализма", “Страна”).

За словами інформаційної координаторки ГО "Інсайт", головної редакторки update.com.ua Таїсії Герасимової, "редакції не дуже багато уваги приділяють стандартам журналістики. Особливо це стосується тих тем, на яких журналісти мало розуміються: сексуальності, гендеру, прав, які ми маємо від народження. Крім того, неякісна освіта призводить до упереджень, які переносяться і на роботу".

Культура, наука і права людини

Найдивнішою була присутність досить позитивних публікацій, присвячених ЛГБТ-спільноті, поряд із жовтими, а подекуди і з відверто гомофобськими новинами. Так, українські інтернет-ЗМІ активно поширили зізнання співачки-трансгендерки Зіанджі про те, що вона "хоче стати голосом для людей, яких ніхто не чує" і що "не важливо, як ти виглядаєш та чим відрізняєшся від інших, ти можеш здійснити свої мрії", звернувши тим самим увагу і на проблеми трансгендерних людей (ТСН, “Обозреватель”, “Сегодня”).

Окремо слід відзначити і новини про наукові дослідження сексуальності. Наприклад, "Сегодня" поширило результати дослідження психолога, фахівця з гендерних досліджень Рітча Савіна-Вільямса, який зазначив, що абсолютно гетеросексуальних людей не існує (“Ученые сделали неожиданное заявление о сексуальной ориентации людей”).

Загалом 18% із вибірки були досить нейтральними і збалансованими та стосувалися прав людини, культури чи наукових досліджень.

Як все-таки правильно писати про ЛГБТ?

Сьогодні є чимало корисних ресурсів, спрямованих на те, щоб ЗМІ могли висвітлювати ЛГБТ-тематику виважено, без упереджень, грамотно. Корисним для журналістів буде словник коректної ЛГБТ термінології, який спільно розробили ГО "Інститут масової інформації" та Всеукраїнська благодійна організація "Точка опори". Крім того, існує окремий онлайн-курс для журналістів: “Як писати про ЛГБТ”, який був створений на замовлення громадської організації “Інсайт” і який розказує не тільки про правильну лексику щодо ЛГБТ-тем, але й розглядає поширені міфи, аналізує, чим може загрожувати мова ворожнечі та гомофобія, коли її поширюють журналісти.

Ось такі правила пропонує тренерка курсу “Як писати про ЛГБТ” Михайлина Скорик:

• Уникайте заголовків із негативним емоційним забарвленням, осудом, необґрунтованими судженнями та образливими словами.
• Подавайте достовірну, точну інформацію про ваших героїв.
• Не видавайте за баланс думок упередження, стереотипи та мову ворожнечі.
• Варто відокремлювати факти й коментарі.
• Висвітлюйте конфліктні ситуації довкола ЛГБТ за принципом "Не нашкодь". Якщо є загроза для конкретного героя, треба з обережністю використовувати його або її дані.

Подібні правила щодо висвітлення проблем ЛГБТ-спільноти представили й низка медіа-експертів під час журналістської конференції в Південній Африці:

• Не давайте звучати мові ворожнечі.
• Будьте об’єктивними.
• Надайте людям можливість самим розказати свої історії.
• Важливо знати значення термінів та використовувати їх доречно.
• Не проводьте поверхневі розслідування. Важливо вивчати структурні проблеми нерівності.
• Копайте глибше: як ми кваліфікуємо злочини на ґрунті ненависті.
• Піклуйтеся й про свою безпеку, коли працюєте над проблемами ЛГБТ.

Курси, тренінги, спеціальна література здатні допомогти в ситуаціях, коли власні судження можуть брати верх над професійністю, вплинути на те, щоб ЗМІ не ставали майданчиком формування нетерпимості до різних верств населення.

Сучасний журналіст має всі можливості, аби не мати застарілих упереджень, не бути нетерпимим, не підтримувати хибні стереотипи в масовій свідомості.